Постанова № 37257178, 18.02.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.02.2014р. справа №905/4665/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий: Дучал Н.М.

Судді: Богатир К.В., Склярук О.І.

При секретарі Сабада Г.О.

За участю представників сторін:

прокурор - Брильов М.О., за посвідченням

від позивача 1 - не з'явився

від позивача 2 - не з'явився

від відповідача - Алдошин О.М., за довіреністю

від третьої особи - не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини 3057, м. Маріуполь Донецької області

на рішення господарського суду Донецької області

від 28.10.2013р. ( підписане 04.11.2013 року)

у справі № 905/4665/13 ( суддя Харакоз К.С.)

за позовом - Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі:

1.Державної екологічної інспекції України, м.Київ

2.Державної Азовської морської екологічної інспекції, м. Маріуполь Донецької області

до відповідача Військової частини 3057, м. Маріуполь Донецької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області

про відшкодування збитків, завданих порушенням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 85 321,67 грн.

Донецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України, м.Київ, Державної Азовської морської екологічної інспекції, м. Маріуполь Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Військової частини 3057, м.Маріуполь Донецької області про стягнення на користь держави в особі Державної Азовської морської екологічної інспекції суми заподіяних навколишньому природному середовищу збитків в розмірі 85 321,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на перевірку, проведену Донецькою прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, за участю фахівців екологічної інспекції, якою на території Військової частини 3057 виявлено засмічення земельних ділянок площею 10,29 кв.м., 25,62 кв.м. та 5,3 кв.м.; розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земель, який склав 85 321,67 грн.; ст. ст. 17, 33 Закону України «Про відходи», ст. ст. 20, 37, 58, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.07.2013р. залучено до участі у справі №905/4665/13 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Маріупольську міську раду, м. Маріуполь Донецької області.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.10.2013р. у справі №905/4665/13 позовні вимоги Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: 1. Державної екологічної інспекції України, м.Київ, 2. Державної Азовської морської екологічної інспекції, м.Маріуполь Донецької області до відповідача Військової частини 3057, м.Маріуполь Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області, про відшкодування збитків, завданих порушенням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 85321,67грн. задоволені; стягнуто з Військової частини 3057, м.Маріуполь Донецької області, збитки, заподіяні в результаті засмічення земельної ділянки, у розмірі 85321, 67 грн. на рахунок спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Маріупольської міської ради; стягнуто з Військової частини 3057, м.Маріуполь Донецької області, на користь держави судовий збір у розмірі 1720, 50 грн.

Рішення суду мотивоване підтвердженістю наявними в матеріалах справи документами порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства; відсутністю доказів сплати відповідачем суми збитків в розмірі 85321,67 грн.

Не погодившись з рішенням суду, Військова частина 3057, м. Маріуполь Донецької області звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 28.10.2013р. по справі №905/4665/13 та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Скаржник вважає рішення суду першої інстанції таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України, винесеним поспішно, упереджено, з неправильним застосуванням норм матеріального права та з суттєвим порушенням норм процесуального права. Наголошує на незаконності проведення перевірки. Зазначає про порушення під час проведення перевірки Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. №464. На думку апелянта, оформлення результатів перевірки від 14.05.2013р. актом огляду суперечить вимогам Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 02.10.2012р. №483. Заявник апеляційної скарги наполягає на тому, що фактично ним не було завдано шкоди природному середовищу, оскільки виявлене сміття складалось переважно зі скошеної трави та знаходилось на території військової частини нетривалий час. В якості порушення судом першої інстанції норм процесуального права скаржник зазначає, що судом першої інстанції було розглянуто справу за відсутності відповідача, якого не було повідомлено про судове засідання, призначене на 28.10.2013р.

Донецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері проти апеляційних вимог заперечив з підстав, викладених у Запереченнях №468 від 07.02.2014р. на апеляційну скаргу. Вважає, що висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні, ґрунтуються на об'єктивному дослідженні обставин справи та зроблені на підставі повного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Наполягає на заподіянні відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу. Зазначає, що обґрунтованість позовних вимог підтверджується зібраними під час проведення прокурорської перевірки матеріалами, зокрема, актом огляду від 14.05.2013р. з додатками, довідками про грошову оцінку земельної ділянки, розрахунком шкоди тощо. Вказує, що чинним законодавством, яке регулює діяльність прокуратури, не передбачено форми акту огляду. Просить рішення господарського суду залишити без змін.

Позивачі та третя особа не скористались правом участі представників в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду сторони та інші учасники процесу не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п. п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора та представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Заступником Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України на виконання завдання Генеральної прокуратури України та прокуратури Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері; враховуючи наявність даних, що свідчать про можливі порушення законності у піднаглядних військових формуваннях Збройних Сил України та інших військових формувань, планування Донецьким прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері проведення перевірок додержання вимог Земельного та Водного Кодексів України, винесено Постанову про проведення перевірки від 14.05.2013р., пунктом 1 якої постановлено провести перевірку в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у Військовій частині 3057, розташованій за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, проспект Нахімова, 182 з питань додержання вимог Земельного та Водного кодексів України.

Листом №1200 від 14.05.13р. Донецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України звернувся до начальника Державної Азовської морської екологічної інспекції та на підставі ст. ст. 8, 20 Закону України «Про прокуратуру» для виконання завдання Генеральної прокуратури України просив виділити фахівця інспекції для проведення перевірок на території військової частини 3057 м. Маріуполь.

14.05.2013р. прокурором Донецької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, на підставі ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», в присутності двох понятих - військовослужбовців строкової служби Військової частини 3057, з залученням у якості спеціалістів двох державних інспекторів з ОНПС Азовського моря, було проведено огляд території земельної ділянки військової частини 3057, розміщеної за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, пр.-т. Нахімова, 182, результати якого оформлені актом огляду від 14.05.2013р. Акт підписано всіма учасниками огляду.

В акті зазначено, що за наслідками огляду території військової частини 3057 за будівлею медичного пункту виявлено три засмічені відходами земельні ділянки: розміром 2,1м х 4,9м, висотою 0,55м; розміром 4,2м х 6,1м, висотою 0,4м; розміром 3,7м х 1,5м, висотою 0,2м. Вказані земельні ділянки засмічені побутовими відходами, які утворилися від життєдіяльності військової частини 3057 та включають в себе: відходи пластику, картону, поліетилену, металобрухту, опалого листя, обрізків деревини. Перелічені відходи перебувають на відкритому ґрунті, що є порушенням ст.ст. 35-36 Закону України «Про охорону земель», ст.ст. 162-164 Земельного кодексу України, ст.ст. 17, 35-1 Закону України «Про відходи». В ході огляду проводилось фотографування, відео зйомка, виконані заміри засмічених земельних ділянок рулеткою. До акту огляду додано схему засмічених земельних ділянок та фототаблицю.

Держінспекторами ОНПС Азовського моря здійснений та перевірений Розрахунок розміру шкоди від засмічення земельних ділянок на території Військової частини №3057, по прос. Нахімова, 182 в м. Маріуполь Донецької області, яка склала 85 321,67 грн.

Згідно з Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1020/1/2013, наданим до матеріалів справи прокурором, та Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №970/1/2013, наданим відповідачем, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою пр.-кт. Адмірала Нахімова, 182, становить 232,01 грн./кв.м., яка й була покладена в основу Розрахунку розміру шкоди від засмічення земельних ділянок на території Військової частини №3057.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відносини в галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Використання права на землю не може погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Обов'язок землекористувачів додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля встановлений ст. 96 Земельного кодексу України.

Всі землі в межах території України є об"єктом особливої охорони держави (ст. 2 Закону України "Про охорону земель").

За приписами ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям ( ст. 35 Закону України "Про охорону земель").

Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей ( ст.55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

За положеннями ст. 1 Закону України "Про відходи", відходи - це будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Статтею 58 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що вимоги екологічної безпеки, встановлені для розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації об'єктів щодо обмеження негативного впливу на навколишнє природне середовище хімічних, фізичних і біологічних факторів, а також інші вимоги, передбачені цим Законом та іншим законодавством України, повною мірою поширюються на військові та оборонні об'єкти, а також об'єкти органів внутрішніх справ та державної безпеки. Вимоги екологічної безпеки повинні додержуватись також при дислокації військових частин, проведенні військових навчань, маневрів, переміщенні військ і військової техніки, крім випадків особливих ситуацій, що оголошуються відповідно до законодавства України.

Предметом прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів, за положеннями ст. 19 Закону України «Про прокуратуру», є, окрім іншого, додержання законів, що стосуються охорони навколишнього середовища.

За частиною 1 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора.

При здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз (п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності, та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 20 цього Закону.

Пунктом 2.4. Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів, затвердженого Наказом Генерального прокурора України від 12.11.2012р. №111, визначено, що підставами для проведення перевірки прокурором за власною ініціативою є дані, що свідчать про можливі порушення законності. Висновки про наявність підстав для проведення перевірки можуть бути зроблені за наслідками проведених аналізів, узагальнень, опрацювання інформацій про стан законності, вивчень актів та матеріалів органів державного нагляду (контролю), матеріалів розгляду судами цивільних, адміністративних, господарських справ та справ про адміністративні правопорушення, матеріалів кримінальних проваджень, інформаційних баз даних державних органів, повідомлень у засобах масової інформації, мережі Інтернет та з інших джерел, які також можуть відображатися в: дорученнях Генерального прокурора України, наданих у межах компетенції дорученнях його першого заступника, заступників, прокурорів Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, областей та прирівняних до них прокурорів, їх перших заступників та заступників; наказах Генерального прокурора України; планах роботи органів прокуратури; рішеннях колегій Генеральної прокуратури України, прокуратур обласного рівня; рішеннях нарад у керівників органів прокуратури; дорученнях прокуратури іншого регіону щодо проведення перевірки, яка потребує вчинення окремих дій у межах повноважень, передбачених статтею 20 Закону України "Про прокуратуру"; інших організаційно-розпорядчих документах.

Згідно з п. 1.3. Положення, перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів проводяться у Кабінеті Міністрів України, міністерствах, інших центральних і місцевих органах виконавчої влади, органах державного нагляду (контролю), Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, військових частинах, громадських об'єднаннях, а також діяльності посадових і службових осіб цих органів, підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, у тому числі фізичних осіб - підприємців та громадян.

Предметом перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів є, зокрема, додержання законів, що стосуються охорони навколишнього природного середовища (п. 1.4. Положення).

Згідно з приписами п.п.3.2.,3.3. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 р. № 171, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 р. за № 285/2725, в редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007р. № 149, (яка визначає порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності, зокрема, через засмічення земель промисловими, побутовими та іншими відходами), землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Ані Закон України «Про прокуратуру», ані Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів, на підставі яких діє прокурор під час проведення перевірки, не містить імперативних норм щодо виду документу, його форми та структури, яким прокурор має оформлювати факти, виявлені ним під час проведення перевірки.

Доводи апелянта про порушення під час проведення перевірки Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. №464, та невідповідність оформлення результатів перевірки від 14.05.2013р. актом огляду вимогам Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 02.10.2012р. №483, є безпідставними з огляду на те, що вказані нормативно-правові акти прийняті відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", дія якого, згідно зі ст. 2 цього закону, не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення прокурорського нагляду.

Матеріалами перевірки та матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається визнання відповідачем факту засмічення земельних ділянок.

За умовами ст.56 Закону України «Про охорону земель» юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачена відповідальність за порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та зобов'язання підприємств, установ та організацій відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Згідно з п. 5.1. Методики розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена (п. 5.2. Методики).

При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об'єм відходів (м 3), що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням (п.п. 3.5., 3.5.1.).

Відповідно до п. 5.5. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою 6: РШЗ = А х Б х Г ОЗ х ПДЗ х КЗЗ х КНВ х КЕГ, де РШЗ - розмір шкоди від засмічення земель, грн.; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5; Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100. ГОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./м 2; ПДЗ - площа засміченої земельної ділянки, м 2; КЗЗ - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6; КНВ - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5; КЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Як вбачається з Розрахунку розміру шкоди від засмічення земельних ділянок на території Військової частини №3057, по прос. Нахімова, 182 в м. Маріуполь Донецької області, останній був фактично здійснений Держінспектором ОНПС Азовського моря за вищенаведеною формулою Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 р. № 171, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 р. за № 285/2725, в редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007р. № 149. Тому, помилкове посилання в Розрахунку на Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963, не призвело до неправильного визначення розміру шкоди.

Доводи апелянта про не завдання ним шкоди природному середовищу у зв'язку з тим, що виявлене сміття складалось переважно зі скошеної трави та знаходилось на території військової частини нетривалий час, судом апеляційної інстанції не приймаються, оскільки актом огляду від 14.05.2013р. та доданою до нього схемою засміченої земельної ділянки відходами ІV класу небезпеки, фототаблицею підтверджується наявність на земельних ділянках військової частини пластику, картону, поліетилену, металобрухту, обрізків деревини, тощо, що в розумінні п. 3.2. Методики вважається засміченням земель, а тривалість часу перебування відходів на відкритому ґрунті не враховується при визначенні розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства на підставі вищезазначеної Методики.

Відповідно до п. 1.6. Роз'яснень Вищого Арбітражного суду України N 02-5/744 від 27.06.2001 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» при вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, відповідач повинен був довести, що в його діях відсутня вина. Втім, зазначене відповідачем не доведено.

Відповідачем не представлено до матеріалів справи і доказів відшкодування збитків в сумі 85321,67 грн., що розраховані у зв'язку з порушенням норм природоохоронного законодавства та з урахуванням норм Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

Отже, вірним є висновок місцевого господарського суду про доведеність факту порушення відповідачем природоохоронного законодавства та покладання на нього відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Доводи апелянта про неповідомлення його про судове засідання, призначене на 28.10.2013р., спростовуються відповідною відміткою господарського суду Донецької області на зворотньому боці ухвали господарського суду Донецької області від 10.10.2013р. у справі №905/4665/13, якою за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено на 28.10.2013р., про відправлення 14.10.2013р. вказаної ухвали, та повідомленням про вручення поштового відправлення, яке свідчить про отримання 18.10.2013р. військовою частиною 3057 рекомендованого листа, відправленого господарським судом 14.10.2013р.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, судом першої інстанції не враховано наступного.

Розділом X Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища. Зокрема, статтею 47 цього Закону передбачено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які фінансуються за рахунок, у тому числі частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, та визначено, що такі дії здійснюються згідно з чинним законодавством.

Статтею 11 «Про державний бюджет України на 2013 рік» установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2013 рік у частині доходів є, зокрема, надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України (крім плати за надання адміністративних послуг, що зараховується до загального фонду Державного бюджету України (крім плати за документи на придбання, перевезення, зберігання і носіння зброї, плати за номерні знаки транспортних засобів, які підлягають державній реєстрації, плати за документи, оформлення і видача яких здійснюються із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, передбачені Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", а також плати за документи, оформлення і видача яких здійснюються згідно із Законом України "Про дорожній рух").

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Частиною 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

В главі 9 Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державної казначейської служби України №128 від 09.08.2013р. передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в Головних управліннях Казначейства на ім'я органу Казначейства за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на рахунки 3311, у регламентований час розподіляються Головними управліннями Казначейства за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Дійшовши висновку про стягнення збитків, місцевий господарський суд, вищевказаних норм не врахував, та помилково вважав, що збитки підлягають стягненню на рахунок спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Маріупольської міської ради, що є підставою для часткової зміни оскаржуваного рішення.

За результатами апеляційного провадження, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для зміни рішення господарського суду Донецької області від 28.10.2013р. (підписано 04.11.2013р.) у справі №905/4665/13.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на заявника.

Результати апеляційного провадження у справі №905/4665/13 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 116 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини 3057, м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 28.10.2013р. (підписано 04.11.2013р.) у справі №905/4665/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 28.10.2013р. (підписано 04.11.2013р.) у справі №905/4665/13 змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 28.10.2013р. (підписано 04.11.2013р.) у справі №905/4665/13 в наступній редакції:

«Стягнути з Військової частини 3057, м. Маріуполь Донецької області (87525, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Адмірала Нахімова, 186, код ЄДРПОУ 23313948) на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Донецької обласної ради та місцевого бюджету Маріупольської міської ради завдані порушенням природоохоронного законодавства збитки в розмірі 85 321,67 грн., зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 28.10.2013р. (підписано 04.11.2013р.) у справі №905/4665/13 залишити без змін.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді: К.В. Богатир

О.І. Склярук

Надруковано 9 екз.: 2-прокурору, 2-позивачам,

1-відповідачу, 1-третій особі, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО