Рішення № 37257129, 14.02.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 11/109/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2014 Справа № 908/4074/13

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А., розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (вул.Дегтярівська, буд. 27-Т, м. Київ, 04119; код ЄДРПОУ 35571472),

до відповідача: Приватне акціонерне товариство «Оріхівський кар'єр формувальних матеріалів» (вул. Пісочна, буд. 11, м. Оріхів, Запорізька область, 70500; код ЄДРПОУ 00223438),

відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: Кірячок О.Ю. - дов. б/н від 25.06.2013р.;

від відповідача: Зіменко І.А. - дов. № 1 від 13.01.2014р.;

про: стягнення 250412,73 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про стягнення з приватного акціонерного товариства «Оріхівський кар'єр формувальних матеріалів» 250412,73 грн., які складаються з 68026,30 грн. основної заборгованості за договором фінансового лізингу, 46333,83 грн. витрат на правову допомогу та 136052,60 грн. неустойки.

Ухвалою від 16.12.2013р. порушено провадження по справі, призначені час і дата судового засідання, сторони зобов'язані надати документи та вчинити дії, необхідні для повного та всебічного розгляду справи.

Позивач зменшив суму позовних вимог, просить стягнути з відповідача 15391,96 грн. основної заборгованості. У зв'язку зі зменшенням суми основного боргу позивач зменшив і суму неустойки, яка склала 30783,92 грн. В іншій частині позовні вимоги залишилися незмінними. Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог відповідає вимогам діючого законодавства, зокрема ст. 22 Господарського процесуального Кодексу України, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін - учасників судового процесу, та третіх осіб, тому приймається судом до розгляду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про фінансовий лізинг № 00000709 від 26.06.2009р. в частині своєчасного та повної внесення лізингових платежів та повернення об'єкту лізингу. Зазначені порушення призвели до виникнення у позивача збитків у вигляді витрат на правову допомогу. Також неповернення об'єкту лізингу слугувало підставою для нарахування неустойки у розмірі подвійної плати. Разом з цим, позивач просить судові витрати, пов'язані із розглядом справи віднести на відповідача.

Представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення 15391,98 грн. основного боргу визнав повністю.

Щодо вимоги про стягнення неустойки, зазначив, що посилання позивача на норми Цивільного кодексу України безпідставні, оскільки правовідносини, що виникають з договору лізингу регулюються спеціальним законом, який не передбачає стягнення неустойки. Також відповідач заперечує проти задоволення вимоги про стягнення збитків у вигляді витрат на правову допомогу. На думку представника ПрАТ «Оріхівський кар'єр формувальних матеріалів» витрати позивача на правову допомогу не носять зобов'язального характеру для відповідача, не пов'язані з заборгованістю за договором і не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

26.06.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» та приватним акціонерним товариством «Оріхівський кар'єр формувальних матеріалів» був укладений договір про фінансовий лізинг № 00000709 та Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» № 723/97-ВР від 16.12.1997р. за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до умов договору позивач виступив лізингодавцем та взяв на себе зобов'язання надати відповідачу у розпорядження об'єкт лізингу - транспортний засіб Audi A6 3,0 TFSI, 2009 року виробництва, шасі № WAUZZZ4F99N031146. Відповідач (лізингоодержувач), в свою чергу, взяв на себе зобов'язання прийняти об'єкт лізингу і сплачувати суму коштів згідно із графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів. Дана сума складається з авансового платежу в розмірі, еквівалентному 15102,80 дол. США та щомісячних лізингових платежів у розмірі, еквівалентному 2002,02 дол. США, що сплачуються протягом 48 місяців.

На виконання умов договору 14.07.2009р. позивач передав відповідачу об'єкт лізингу, що підтверджується актом прийому-передачі.

Відповідно до п. 6.5 договору лізингоодержувач має здійснювати щомісячні платежі на рахунок зазначений лізингодавцем не пізніше 10 календарного дня з дати направлення рахунку.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст.526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Відповідач взяті на себе зобов'язання в частині повного та своєчасного внесення лізингових платежів належним чином не виконував.

В п.8.3.1 договору сторони домовились, що у випадку прострочення виплати лізингового платежу більше ніж на 10 робочих днів лізингодавець має право надіслати лізингоодержувачу першу платіжну вимогу. Якщо протягом 7 робочих днів лізингоодержувачем перша вимога оплачена не буде, лізингодавець надсилає другу вимогу, яка підлягає оплаті протягом 8 робочих днів та нагадування про те, що у випадку не оплати другої вимоги договір підлягає розірванню.

Відповідно до п.12.6.1 договору лізингодавець має право в односторонньому порядку припинити дію договору, якщо лізингоодержувач на сплатив один наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк виконання зобов'язання перевищує 30 календарних днів.

Дана умова договору відповідає п.2 ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг» відповідно до якого, лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Відповідно до п.8.3.1 договору 04.09.2012р. позивач направив відповідачу перше нагадування про несплату, 17.09.2012 р. - друге, а 04.10.2012р. - третє.

16.10.2012р. на адресу відповідача ТОВ «Порше Лізинг Україна» направило повідомлення про розірвання договору фінансового лізингу № 00000709 від 26.06.2009р., яке отримано відповідачем 30.10.2012р.

Згідно з п.12.9 договору у разі його припинення, лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок у відмінному робочому та технічному стані до головного офісу ТОВ «Порше Лізинг Україна» впродовж 10 (десяти) робочих днів від дати отримання відповідного запиту.

Зобов'язання щодо повернення транспортного засобу відповідач належним чином також не виконав, що змусило позивача ініціювати проведення вилучення об'єкту лізингу у примусовому порядку - Акт прийому-передачі транспортного засобу від 23.05.2013р.

За рахунок коштів від повторного продажу об'єкту лізингу було частково погашено заборгованість відповідача по відшкодуванню вартості автомобіля:

- в січні 2013 року відповідач мав сплатити лізинговий платіж в розмірі 16359,10 грн. Даний лізинговий платіж сплачено частково в суму 14197,66 грн. (3000,00 грн. 31.01.2013р. та 11197,66 грн. 01.02.2013р.). До цієї суми позивач додав компенсовану суму за рахунок повторного продажу авто в сумі 2161,44 грн. Таким чином лізинговий платіж за січень 2013 року є закритий.

- в лютому 2013 року відповідач мав сплатити лізинговий платіж в розмірі 16470,26 грн. Даний платіж не сплачено повністю. Позивач відрахував компенсацію за рахунок повторного продажу авто в сумі 12425,90 грн. Таким чином, борг по лізинговому платежу за лютий 2013 року складає 4044,36 грн.;

- у березні 2013 року відповідач мав сплатити лізинговий платіж в розмірі 16482,38 грн. Даний платіж не сплачено повністю. Позивач відрахував компенсацію за рахунок повторного продажу авто в сумі 12564,56 грн. Таким чином, борг по лізинговому платежу за березень 2013 року складає 3917,82 грн.;

- у квітні 2013 року відповідач мав сплатити лізинговий платіж в розмірі 16460,15 грн. Даний платіж не сплачено повністю. Позивач відрахував компенсацію за рахунок повторного продажу авто в сумі 12678,34 грн. Таким чином, борг по лізинговому платежу за квітень 2013 року складає 3781,81 грн.;

- у травні 2013 року відповідач мав сплатити лізинговий платіж в розмірі 16452,07 грн. Даний платіж не сплачено повністю. Позивач відрахував компенсацію за рахунок повторного продажу авто в сумі 12804,08 грн. Борг по лізинговому платежу за травень 2013 року складає 3647,99 грн.

На момент вирішення спору заборгованість відповідача за договором про фінансовий лізинг № 00000709 від 26.06.2009р. з урахуванням компенсації за повторний продаж автомобіля, склала 15391,96 грн. Дана сума ретельно перевірена в судовому засіданні, відповідачем визнана у повному обсязі. Позовні вимоги в цій частині заявлені позивачем правомірно та обґрунтовано, тому підлягають задоволенню.

Посилаючись на ст.785 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у період прострочення з передачі об'єкту стягується в якості неустойки подвійна плата за час користування річчю за весь час прострочення, ТОВ «Порше Лізинг Україна» нарахувало та заявляє до стягнення неустойку в сумі 30783,92 грн.

Дана вимога не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини що виникають із договору фінансового лізингу регулюються спеціальним законом - Законом України «Про фінансовий лізинг».

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що відносини, які виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

За приписами частин 2 і 3 статті 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та Законом. До відносин, пов'язаних із лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено Законом.

Право лізингодавця відмовитися від договору лізингу передбачено частиною 2 статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», а наслідки розірвання визначено статтею 10 цього Закону, зокрема пунктами 5 і 6, якими передбачено право лізингодавця стягнути з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса та вимагати відшкодування збитків відповідно до закону або договору.

Статтею 22 Цивільного кодексу України та статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Аналізуючи перелічені норми права, стає зрозумілим, що Закон України «Про фінансовий лізинг» не містить положень щодо відповідальності за порушення строків повернення об'єкту лізингу у вигляді неустойки, а лише надає право лізингодавцеві право на відшкодування збитків, і цим правом позивач скористався, заявляючи до стягнення 15391,96 грн. основного боргу.

Таким чином, не врахувавши особливостей щодо наслідків припинення договору фінансового лізингу, встановлених Закону України «Про фінансовий лізинг», позивач дійшов необґрунтованого і незаконного висновку про можливість застосування до спірних правовідносин статті 785 Цивільного кодексу України, яка передбачає стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у разі неповернення наймодавцеві предмета найму.

Крім цього, позовна заява містить вимогу про стягнення з відповідача 46333,83 грн. витрат на правову допомогу. В обґрунтування позивач посилається на п.8.2.3 договору про фінансовий лізинг №00000709 від 26.06.2009р., відповідно до якого у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються санкції у вигляді компенсації будь-яких витрат, понесених ТОВ «Порше Лізинг Україна» та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, не виплачених лізингоодержувачем у відповідності до договору.

Пунктом 12.10 договору передбачено, що у будь-якому випадку дострокового припинення дії договору позивач прямо зберігає за собою право вимагати додаткових компенсацій, особливо щодо таких фактичних витрат, як страхові франшизи, витрати за збут, штрафи, витрати на правову допомогу.

Пунктом 8.6 договору визначено, що будь-які збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням стороною своїх обов'язків за договором підлягають відшкодуванню у повному обсязі понад передбачені договором санкції.

Пунктом 13.6 договору передбачено, що лізингоодержувач відшкодовує будь-які витрати понесені ТОВ «Порше Лізинг Україна» у зв'язку із вилученням об'єкту лізингу.

Згідно з п.16.1 договору незалежно від завершення виконання договору або проведення операцій, запланованих в рамках цього договору, усі витрати та збитки (включаючи ті з них, що пов'язані з виплатою гонорарів за юридичні та фінансові консалтингові послуги), завдані у зв'язку з укладенням або виконанням цього договору, а також операціями, запланованими в рамках виконання цього договору, відшкодовуються стороною, яка завдала такі збитки.

Як вже зазначалося раніше, відповідач всупереч умовам Договору та приписам чинного законодавства належним чином взяті на себе зобов'язання за договором не виконував. Позивач з метою зменшення своїх збитків та відновлення своїх порушених прав на повернення об'єкту лізингу, звернувся до спеціалізованої організації ТОВ «Юридична компанія Тріпл СІ» та юридичної компанії ТОВ «ІКСПОІНТ» для забезпечення здійснення виконавчого напису на договорі про фінансовий лізинг № 00000709 від 26.06.2009р., розшуку та повернення об'єкту лізингу у примусовому порядку, а також стягнення заборгованості в судовому порядку.

Виконавчий напис було вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О. М. 03 грудня 2012 року, реєстр. № 2994.

На підтвердження понесених витрат позивачем надані наступні документи

- Акт наданих послуг ТОВ «Юридична компанія Тріпл СІ» № 75 від 29.12.2012р.

- Акт наданих послуг ТОВ «Юридична компанія Тріпл СІ»№ 8 від 31.01.2013р.

- Акт наданих послуг ТОВ «Юридична компанія Тріпл СІ» № 12 від 28.02.2013р.

- Акт наданих послуг ТОВ «Юридична компанія Тріпл СІ» № 55 від 22.05.2013р.

- Акт наданих послуг ТОВ «Юридична компанія Тріпл СІ» № 56 від 22.05.2013р.

- Акт наданих послуг ТОВ «ІКСПОІНТ» б/н від 28.11.2013р.

Оплата наданих позивачу юридичних послуг здійснювалась на підставі наступних рахунків, наданих позивачем:

- Рахунок-фактура ТОВ «Юридична компанія Тріпл СІ» № 75 від 04.01.2013р.

- Рахунок-фактура ТОВ «Юридична компанія Тріпл СІ» № 8 від 31.01.2013р.

- Рахунок-фактура ТОВ «Юридична компанія Тріпл СІ» № 12 від 28.02.2013р.

- Рахунок-фактура ТОВ «Юридична компанія Тріпл СІ» № 48 від 01.05.2013р.

- Рахунок-фактура ТОВ «Юридична компанія Тріпл СІ» № 56 від 22.05.2013 р.

- Рахунок на оплату ТОВ «ІКСПОІНТ» № 680 від 20.11.2013р.

Оплата наданих послуг здійснювалась на підставі платіжних доручень:

- № 50002890 від 10.01.2013р. на суму 9858,31 грн.;

- № 50005876 від 11.02.2013р. на суму 13925,51 грн.;

- № 50006445 від 11.03.2013р. на суму 36066,05 грн.;

- № 50007294 від 13.05.2013р. на суму 23979,00 грн.;

- № 50008828 від 26.17.2013р. на суму 999,82 грн.;

- № 50042900 від 22.11.2013р на суму 12000,00 грн.

Загальна сума наданих позивачу юридичних послуг згідно актів виконаних робіт та рахунків на оплату склала 39611,53 грн.

Між тим, суд не приймає до уваги Рахунок-фактуру ТОВ «Юридична компанія Тріпл СІ» № 48 від 01.05.2013р. на суму 23979,00 грн., оскільки в ньому зазначено: «Юридично-консультаційні послуги за 05.2013року по клієнту ТОВ «БК ТРАНСБУДІНВЕСТ» договір 00007485». Невірне зазначення у рахунку клієнту та номеру договору дає підстави для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Таким чином сума витрат позивача на юридичні послуги, які підлягають стягненню з відповідача складає 15632,53 грн. Позовні вимоги в цій частині заявлені ТОВ «Порше Лізинг Україна» правомірно та обґрунтовано.

Заперечення відповідача щодо відсутності причинно-наслідкового зв'язку між порушенням зобов'язань за договором та виникненням збитків у вигляді понесених витрат на правову допомогу суд вважає безпідставними з огляду на вищевикладене.

Таким чином, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з приватного акціонерного товариства «Оріхівський кар'єр формувальних матеріалів» 15391,98 грн. основного боргу та 15632,53 грн. витрат на правову допомогу В іншій частині позову слід відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, а в частині суми на яку позовні вимоги були зменшені - підлягають поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Оріхівський кар'єр формувальних матеріалів» (вул. Пісочна, буд. 11, м. Оріхів, Запорізька область, 70500, ЄДРПОУ 00223438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (вул.Дегтярівська, буд. 27-Т, м. Київ, 04119, ЄДРПОУ 35571472) 15391 (п'ятнадцять тисяч триста дев'яносто одна) грн. 98 коп. основного боргу, 15632 (п'ятнадцять тисяч шістсот тридцять дві) грн. 53 коп. витрат на правову допомогу і 620 (шістсот двадцять) грн. 49 коп. судових витрат. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (вул.Дегтярівська, буд. 27-Т, м. Київ, 04119, ЄДРПОУ 35571472) з державного бюджету судовий збір в розмірі 3158 (три тисячі сто п'ятдесят вісім) грн. 04 коп. у зв'язку зі зменшенням позовних вимог, про що винести ухвалу.

В засіданні 14.02.2014р. оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено і підписане 19.02.2014р.

Суддя С.А.Гончаренко