Ухвала суду № 37257052, 18.02.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"18" лютого 2014 р. Справа № 903/13/14

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

до товариства з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К."

про відшкодування в порядку регресу шкоди в розмірі 23 890,86грн.

Суддя Філатова С.Т.

за участю представників сторін:

від позивача: н/в

від відповідача: Тимейчук Ю.Л., юрисконсульт, дов. від 20.06.2013р. №828/5

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу згідно ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторони.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К." про відшкодування в порядку регресу шкоди внаслідок затоплення приміщення за адресою м. Луцьк, пр-т Соборності, 14А в розмірі 23 890,86грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 14.02.2008р. між ФОП Гарбар С.Є. та ВАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" був укладений договір майнового страхування серії КТ №00817, предметом якого є страхування внутрішнього оздоблення приміщення (чистове покриття підлоги, стін та стелі, в т.ч. внутрішнє столярне оздоблення) за адресою м. Луцьк, пр-т Соборності, 14А.

22 лютого 2008 року сталось затоплення приміщення по пр-ті Соборності, 14А у м.Луцьку.

25.02.2008р. ФОП Гарбар С.Є. звернувся із заявою про настання страхового випадку.

01.04.2008р., 18.04.2008р. відбулися чергові затоплення приміщення за вказаною адресою, що стверджується актами комісій ТзОВ «М.Ж.К.».

11.11.2008р. позивач відмовив страхувальнику у виплаті страхового відшкодування через порушення останнім експлуатаційних норм.

27.05.2010р. ФОП Гарбар С.Є. звернувся до господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» 23 756,00грн. та ТзОВ «М.Ж.К.» 16 190,00грн. заподіяної шкоди.

31.05.2011р. рішенням господарського суду Волинської області позов задоволено частково. Стягнуто з ТзОВ «М.Ж.К.» 11 429,00грн. заподіяних збитків. У стягненні з ВАТ СК «ПЗУ «Україна» 23 756,00грн. відмовлено.

31.08.2011р. постановою Рівненського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Волинської області від 31.05.2011р. в частині задоволення позову скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено. В решті частині рішення суду від 31.05.2011р. залишено без змін.

29.11.2011р. постановою Вищого господарського суду України рішення господарського суду Волинської області від 31.05.2011р. та постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 31.08.2011р. скасовані, прийнято нове рішення, яким позов задоволено, стягнуто з ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» 23 756,00грн. та ТзОВ «М.Ж.К.» 16 190,00грн. збитків.

07.02.2012р. позивач на підставі страхового акту №700/КТ.00817/02-08 від 06.02.2012р., розрахунку суми страхового відшкодування, розпорядження №700/КТ.00817/02-08 від 06.02.2012р., здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 23 756,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №1072 від 07.02.2012р.; платіжним дорученням №1074 від 07.02.2012р. оплатив витрати по сплаті державного мита в сумі 134,86грн. (а.с. 28, 29).

07.05.2012р. позивач звернувся до ТзОВ «М.Ж.К.» з регресною вимогою №700/КТ.00817/02-08-01/ИР від 06.02.2012р. про відшкодування шкоди внаслідок затоплення приміщення в розмірі 23 890,86грн.

19.07.2012р. відповідач листом №1095/6 відмовився відшкодовувати заподіяну шкоду.

Позивач просить відшкодувати шкоду, посилаючись на ст.ст. 993, 1166 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування», ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Ухвалою суду від 23.01.2014р. розгляд справи згідно зі ст.77 ГПК України відкладався у зв'язку з неявкою та неподанням відповідачем витребуваних доказів по справі.

У судовому засіданні 18.02.2014р. та у відзиві представник відповідача позов заперечив, мотивуючи тим, що всупереч ст. ст. 32, 33 ГПК України позивачем не було надано жодних доказів, які підтверджують вину ТзОВ «М.Ж.К.» у затопленні приміщень по пр. Соборності 14 А, в м.Луцьку, які належать ФОП Гарбар С.Є.

Позивач зазначає, що 14.02.2008 року між ФОП Гарбар С. Є. та ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» був укладений договір майнового страхування серії КТ № 00817, предметом якого є страхування внутрішнього оздоблення приміщення, що знаходиться по пр. Соборності, 14 А, в м.Луцьку.

22 лютого, 01 квітня та 18 квітня 2008 року стались затоплення приміщень по пр.Соборності,14 А в м. Луцьку.

Позивач, для підтвердження своїх позовний вимог та встановлення факту вини ТзОВ «М.Ж.К.» у затопленні приміщення по пр. Соборності 14 А в м.Луцьку, посилається на постанову Вищого господарського суду України від 28.07.2011 р. № 2/145-40 та імперативний припис ч.2 ст.35 ГПК України.

Однак, дані твердження не відповідають дійсності, оскільки, як вбачається із постанови від 28.07.2011 р. у справі №2/145-40, сторонами є ФОП Гарбар С.Є. та ТзОВ «М.Ж.К.». ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» у даній справі не являється ні однією із сторін, а отже, немає жодного відношення до справи № 2/145-40 від 28.07.2011р.

Зазначив, що у справі №2/145-40 від 28.07.2011 р. розглядався спір про затоплення приміщення по пр. Соборності, 14 А в м. Луцьку, що відбулися за період з 19.07.2007 р. по 10.01.2008р. Однак, по справі від 29.11.2011 р. № 04/95-40, за якою пред'явлений регресний позов, розглядалися затоплення, що відбулися по пр. Соборності, 14 А в м. Луцьку 22 лютого, 01 квітня та 18 квітня 2008 року.

Проаналізувавши наявну у матеріалах постанову Вищого господарського суду України від 29 лютого 2011р. № 04/95-40, на підставі якого пред'явлено регресний позов, вбачається, що касаційною інстанцією було застосовано імперативні приписи ч. 2 ст. 35 ГПК України у справі від 28.07.2011 р. №2/145-40 та встановлено що ТзОВ "М.Ж.К." було завдано збитки ФОП Гарбар С.Є. у розмірі 11 429,00 грн.

Колегією суддів Вищого господарського суду України було застосовано приписи ст. 35 ГПК України лише для встановлення вини ТзОВ "М.Ж.К." на суму 11 429,00 грн. З постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 31.08.2011 року № 04/95-40 вбачається, що в поданій до суду позовній заяві позивач ФОП Гарбар С.Є. розділив свої вимоги на дві частини. По факту підтоплень, що стались 22 лютого 2008 року, 1 квітня 2008 року та 18 квітня 2008 року, ФОП Гарбар С.Є. звернувся з позовом до ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на суму - 23756 грн. По факту підтоплень, що сталися 9 січня 2010 року та 9 лютого 2010 року, ФОП Гарбар С.Є. - до ТзОВ "М.Ж.К." на суму 11 429,00 грн.

У постанові Вищого господарського суду України від 29 листопада 2011 року № 04/95-40 колегія суддів застосувала імперативні приписи ч. 2 ст.35 ГПК України (справа від 28.07.2011 р. № 2/145-40) в частині стягнення з ТзОВ "М.Ж.К." шкоди, заподіяної внаслідок затоплення, що сталися 9 січня 2010 року та 9 лютого 2010 року на суму 11 429,00 грн.

В частині задоволення позовних вимог ФОП Гарбар С.Є. до ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» за затоплення, що відбулися 22.02.2008 року, 01.04.2008 року,18.04.2008 року, на суму 23 756,00 грн. касаційна інстанція у постанові від 29 листопада 2011 року № 04/95-40 не посилається на імперативні приписи ч. 2 ст.35 ГПК України, про які зазначає позивач. Тому факт вини ТзОВ "М.Ж.К." в затопленні, що відбулися у період з 22.02.2008 р. по 18.04.2008 року, не доведений.

Зазначив, що житловий будинок № 14А по пр. Соборності в м. Луцьку будувався за кошти державного бюджету, зданий в експлуатацію в 1990 році та належить до державного житлового фонду.

Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 28.12.2006 року №695-1 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Луцька» визначено, що виконавцями послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - підприємства та організації, що надають послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для потреб споживачів (житлово-комунальні підприємства № 1, 2, 3, 5, 6, 7, 11, житлово-експлуатаційна контора № 8, житлово-будівельних кооперативів, товариство «М.Ж.Ж.», об'єднання співвласників багатоквартирних житлових будинків, будинкові комітети, статути яких передбачають обслуговування житлового фонду комунальної власності).

Структура та вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджена рішенням Луцького міськвиконкому № 405 від 06.12.2005 року.

Кошти на капітальний ремонт будинків виділяються виконавчими комітетами відповідних рад при плануванні економічного і соціального розвитку населеного пункту.

На житловий будинок № 14 А по пр. Соборності в м. Луцьку станом на 2008 рік виділення коштів не передбачалось.

Разом з тим, з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, виходячи з принципу диспозитивності сторін, зважаючи на подання відзиву відповідачем безпосередньо у судовому засіданні, господарський суд, керуючись п. 3 ст. 77 ГПК України, вважає за необхідне відкласти розгляд спору.

Господарський суд, керуючись п. 3 ст.77, ст.86 ГПК України, -

ухвалив:

1. Розгляд справи відкласти на 04.03.2014р. на 10:00 год.

2. Представити суду:

2.1. Позивачу: доводи по суті заперечень відповідача у відзиві від 18.02.2014р.

2.2. Відповідачу: докази в підтвердження відсутності вини у затопленні приміщення по пр-ті Соборності, 14А в м. Луцьку 22 лютого, 01 квітня та 18 квітня 2008 року.

Представник відповідача про наступне судове засідання повідомлений під розписку у судовому засіданні.

Позивачу надіслати ухвалу суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд попереджає сторони, що у разі невиконання вимог суду, господарським судом буде вирішене питання про адмінвідповідальність за злісне ухилення від виконання вимог суду та в силу ст. 4-5 ГПК України, ст.ст. 185-3, 221-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено штраф у розмірі до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1 700грн.).

Суд повідомляє, що згідно зі ст. 221-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, є остаточною і оскарженню не підлягає.

У разі неподання витребуваних судом доказів та неявки в судове засідання повноважного представника відповідача спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами згідно ст.75 ГПК України.

Суддя С.Т. Філатова