Ухвала суду № 37255683, 13.02.2014, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 601/2817/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Коротич І.А. Провадження № 22-ц/789/174/14 Доповідач - Фащевська Н.Є.Категорія - 57

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2014 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Фащевської Н.Є.

суддів - Щавурської Н. Б., Ходоровського М. В.,

при секретарі - Беська С.В.

з участю - ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кременецького районного суду від 9 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - Кременецький районний сектор управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про зобов'язання надати документи та згоду на реєстрацію місця проживання,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою на вищезазначене рішення суду, яким у задоволенні його позову до ОСОБА_1, третя особа - Кременецький районний сектор управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, про зобов'язання надати документи та згоду на реєстрацію його місця проживання в будинку по АДРЕСА_1, відмовлено.

Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, апелянт просить скасувати рішення Кременецького районного суду від 9 грудня 2013 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 належить відповідачці ОСОБА_1 на праві приватної власності, що стверджується свідоцтвом про право на спадщину, виданим на її ім'я Кременецькою державною нотаріальною конторою 01.03.2007 р. після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_3, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.01.2008 р.

Відповідно до Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" №1382 -1У від 11.12.2003 року, реєстрація місця проживання та місця перебування особи здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань реєстрації. Єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи є заява цієї особи. Статтею 14 Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, посадових та службових осіб з питань реєстрації місця проживання можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» для реєстрації подаються такі документи: квитанція про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати, талон зняття з реєстрації, документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації, військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Відповідно до п.2.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом МВС від 22.11.2012 року за № 1077 для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДВС України документи, як підтверджують право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрація місця проживання.

Відповідно до вимог ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст.321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Судом встановлено, що позивач не подав документів, які б підтверджували його право на проживання в житлі відповідачки ОСОБА_1, остання не дає згоду на реєстрацію місця проживання позивача у належному їй на праві приватної власності будинку.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та вищезазначені вимоги закону, суд підставно відмовив позивачу у задоволенні його вимог.

Колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що він вкладав матеріалі кошти та свої фізичні зусилля на будівництво спірного будинку, а тому набув право власності на нього, оскільки такі вимоги не були предметом судового розгляду і для вирішення даного позову правового значення не мають.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає. Рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачає.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Кременецького районного суду від 9 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.Є. Фащевська