Вирок № 37255170, 14.02.2014, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9796/13-к

Провадження №: 1/752/49/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2014 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Дроздової Н.В.

при секретарях Хоменку О.С., Павличенку Д.П.

з участю прокурорів Збаравської Н.В., Правдивець А.І.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. П-Попівка, Лисянського району, Черкаської області, українця, громадянина України, із середньою технічною освітою, не одруженого, працюючого ФОП «ОСОБА_3», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Біла Церква, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого ФОП «ОСОБА_4», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого в АДРЕСА_3, раніше судимого:

- за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.10.2010 за ч. 2 ст. 361 КК України до 3 років позбавлення волі, з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з роботою на електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, в комп'ютерних мережах та мережах електрозв'язку на строк 2 роки з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю засудженого, із застосуванням ст. 75 КК України звільненням від відбування покарання, з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 незаконно, протиправно, умисно, явно нехтуючи моральними та правовими нормами поведінки в суспільстві, проявляючи неповагу до прав людини, на громадську безпеку, грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, за наступних обставин.

01.04.2011 року підсудний ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_4, знайти інструкцію по виготовленню вибухового пристрою, на що той погодився. 06.04.2011 року, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на порушення громадського порядку, ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_3, знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_3, в глобальній мережі Інтернет, знайшов інструкцію по виготовленню вибухового пристрою, для виготовлення ними вибухівки та в подальшому, спільно із ОСОБА_3 придбали в торгівельних мережах м. Біла Церква, Київської області аміачну селітру, алюмінієву пудру, ацетон, пігулки перекису водню, пластикові відра, три мобільні телефони з впаяними проводами, які передбачалися складовими вказаного вибухового пристрою. 06.04.2011 року в період часу з 19.00 години по 23.00 годину, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4, знаходячись за місцем свого проживання на АДРЕСА_1, за допомогою зазначених складових виготовив три вибухові пристрої, призначені для порушення громадського порядку у м. Києві. 07.04.2011 року, в період часу з 00.40 години по 02.00 годину, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, спільно зі ОСОБА_4, на автомобілі таксі «Опель Вектра», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7, перевезли вказані муляжі вибухових пристроїв з м. Біла Церква, Київської області до м. Києва, де приблизно о 02.15 годині, біля будинку № 102 по вул. В. Васильківська в м. Києві зупинилися. Продовжуючи злочинний умисел, направлений на порушення громадського порядку, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, підійшли до автомобілів, які було припарковано на тротуарі по вул. В. Васильківська в м. Києві та по вул. Лабораторній в м. Києві, де ОСОБА_3 поклав вибухові пристрої під автомобіль «SUBARU-FORESTER», д.н.з. НОМЕР_2, який стояв біля будинку № 102 по вул. В.Васильківська, та під сміттєвий контейнер, розташований в дворі будинку № 102 по вул. В. Васильківська в м. Києві, а ОСОБА_4, тим часом, поклав третій вибуховий пристрій під автомобіль «Nissan-Patrol», д.н.з. НОМЕР_3, який знаходився на тротуарі з протилежної сторони, біля будинку № 14 по вул. Лабораторній в м. Києві, після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишили місце вчинення злочину та на вище вказаному автомобілі поїхали у м. Біла Церква, Київської області.

07.04.2011 року в період часу з 08.40 години по 10.30 години, працівниками міліції, під час огляду місця події, з- під автомобіля «SUBARU-FORESTER», д.н.з. НОМЕР_2, який стояв біля будинку № 102 по вул. В. Васильківська в м. Києві, автомобіля «Nissan-Patrol», д.н.з. НОМЕР_3, який знаходився біля будинку № 14 по вул. Лабораторній в м. Києві, та з-під сміттєвого контейнера, який був розташований у дворі будинку № 102 по вул. В. Васильківська в м. Києві, було вилучено три предмети, схожі на вибухові пристрої.

Крім того, 01.04.2011 року, ОСОБА_3, діючи спільно з ОСОБА_4, придбали в торговельних мережах м. Біла Церква, Київської області хімічні складові, а саме: аміачну селітру, алюмінієву пудру, ацетон, пігулки перекису водню, пластикові відра, три мобільні телефони з впаяними проводами, з метою виготовлення з них вибухових пристроїв.

06.04.2011 року в період часу з 19.00 години по 23.00 годину, ОСОБА_3, знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_4, без передбаченого законом дозволу виготовив з раніше придбаних ним спільно з ОСОБА_4 вказаних вище складових три вибухові пристрої із механізмами, не приведеними в дію, та почав їх зберігати, без передбаченого законом дозволу, за вказаним вище місцем свого проживання.

07.04.2011 року в період часу з 00.40 години по 02.00 годину, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, спільно з ОСОБА_4, на автомобілі таксі «Опель Вектра», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7, перевезли, без передбаченого законом дозволу, три саморобні вибухові пристрої, з м. Біла Церква, Київської області до м. Києва, після чого того ж дня, о 02.15 годині, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4, прибувши до будинку № 102 по вул. В. Васильківська в м. Києві, підійшли до автомобілів, які було припарковано на тротуарі по вул. В. Васильківська в м. Києві та по вул. Лабораторній в м. Києві, де ОСОБА_3 поклав два саморобні вибухові пристрої, під автомобіль «SUBARU-FORESTER», д.н.з. НОМЕР_2, який стояв біля будинку № 102 по вул. В.Васильківська, та під сміттєвий контейнер, розташований в дворі будинку № 102 по вул. В.Васильківська в м. Києві, а ОСОБА_4, тим часом, поклав третій саморобний вибуховий пристрій під автомобіль «Nissan-Patrol» н.з. НОМЕР_3, який знаходився з протилежної сторони від автомобіля «SUBARU-FORESTER», д.н.з. НОМЕР_2, біля будинку № 14 по вул. Лабораторній в м. Києві, де 07.04.2011 року в період часу 08.40 години по 10.30 години, працівниками міліції вони і були виявлені.

Згідно висновку експертів НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві № ВТ-№1/21 від 23.06.2011 року, предмети, вилучені під час огляду місця події від 07.04.2011 року, відносяться до: - саморобно-виготовленого вибухового пристрою з електричним способом приведення в дію; - саморобно-виготовленого вибухового пристрою неповного спорядження; - саморобно-виготовленого (скомпонованого) заряду вибухової речовини.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих йому досудовим слідством злочинах визнав частково, а саме: визнав ч. 1 ст. 263 КК України та не визнав ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України, вважав, що його дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.296 КК України, як хуліганство, оскільки умислу та мети вчиняти терористичний акт у нього не було, пояснивши, що ніколи раніше не виготовляв вибухові пристрої, а виготовив муляж вибухового пристрою за допомогою ОСОБА_4, який знайшов інструкцію в Інтернеті, на замовлення раніше не знайомої йому людини, з якою зв'язувався по Інтернету на ім'я ОСОБА_16, для подальшого продажу, а вчиняти терористичний акт не мав наміру. Приблизно у квітні 2011 року, на прохання ОСОБА_16, з метою продажу, він виготовив максимально схожий на вибуховий пристрій муляж, та разом зі ОСОБА_4 на таксі, направився у м. Київ на вул. Саксаганського, повідомлену йому раніше ОСОБА_16, з метою продажу виготовлених муляжів. Перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, проїжджаючи вул. Васильківську, таксист з'їхав у двір, після чого зі ОСОБА_4 вийшов з машини. Відчувши що щось не так, після повернення ОСОБА_4 він передумав везти муляжі та вирішив їх викинути, тому пакети, в яких вони знаходились, разом зі ОСОБА_4, вони поклали біля автомобілів, оскільки не побачили сміттєвих баків, після чого направились у м. Біла Церква. Він був впевнений, що муляжі вибухового пристрою не вибухнуть, оскільки він навмисно намочив один з компонентів - селітру, а дроти не під'єднував до телефонів, що повинні були привести вибухові пристрої в дію. Щиро каявся у фактично скоєному просив не карати його суворо.

Підсудний ОСОБА_4 також свою вину в інкримінованих йому досудовим слідством злочинах визнав частково, а саме: визнав ч. 1 ст. 263 КК України та не визнав ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України, вважав, що його дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.296 КК України, як хуліганство, оскільки умислу та мети вчиняти терористичний акт у нього не було, пояснивши, що його знайомий ОСОБА_3 попросив його знайти інформацію по виготовленню вибухівки, після чого потреба у нього в цьому відпала, а трохи пізніше, приблизно у квітні 2011 року на прохання ОСОБА_3, разом з таксистом ОСОБА_7 поїхав у м. Київ, під час руху вони звернули у перший провулок та розбудили ОСОБА_3, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, уточнити адресу, за якою необхідно під'їхати, розбудивши його, вийшли покурити, та повернувшись до автомобіля, ОСОБА_3 попросив його дістати з багажника автомобіля пакети та викинути їх, що було в пакетах йому невідомо. Не знайшовши поруч сміттєвих баків, поставили їх біля автомобілів, що стояли поруч, після чого поїхали додому у м. Біла Церква. Щиро каявся у фактично скоєному, просив не карати його суворо, наголосивши, що не виготовляв ніякі вибухові пристрої, навіть не знає як це робиться, а на досудовому слідстві на нього здійснювався моральний та психологічний тиск з боку працівників міліції, боявся перечити міліції оскільки був під попереднім вироком.

Вина підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.2 ст.296, ч.1 ст.263 КК України повністю доведена зібраними по справі доказами, дослідженими та перевіреними в ході судового слідства, а саме.

Показами свідка ОСОБА_7, про те, що працює таксистом, на прохання ОСОБА_4 відвозив його до м. Києва, попередньо заїхавши за ОСОБА_3, який був з пакетами в руках та у стані сильного алкогольного сп'яніння. В пакетах було щось схоже на відра з кришками. З якою метою вони поїхали до м. Києва йому не повідомили, казали, що потрібно передати комусь пакети. Коли приїхали у м. Київ не знали куди саме їхати, а ОСОБА_3 спав, тому звернули у найближчій двір, розбудили його, після чого він сказав що далі вони не поїдуть і попрохав ОСОБА_4 допомогти віднести пакети, куди саме він не знав, після чого він відвіз їх назад до м. Біла Церква.

Показами свідка ОСОБА_9, про те, що він займається продажем телефонів разом з ОСОБА_10, з підсудними у нього товариські стосунки. До нього вони звернулись придбати телефони та стартові пакети, при цьому просили припаяти до двох телефонів дроти, для підключення до камер спостереження, і того ж дня їх забрали.

Показами свідка ОСОБА_10, про те, що він займається продажем телефонів разом з ОСОБА_9, з підсудними у нього товариські стосунки. В магазин підсудні звернулись придбати телефони та стартові пакети, крім того, з телефонами робили щось інженери, ними займався ОСОБА_9, а у нього вони придбали три стартові пакети.

Показами свідка ОСОБА_11, про те, що він проживає за адресою у АДРЕСА_4, у власності має автомобіль «Субару Форестер» д.н.з. НОМЕР_2. 06.04.2011 року, ввечері, приїхав додому та припаркував автомобіль біля будинку 102 по вул. Червоноармійській у м. Києві. 07.04.2011 року, вранці, хотів їхати на роботу, але працівники міліції не дали йому потрапити до його транспортного засобу, тому змушений був поїхати на метро. Тільки ввечері, зі ЗМІ дізнався, що під його автомобілем знайшли вибухівку. Хто може бути причетним до даної події йому не відомо та він нікого не підозрює. Крім того він зазначив, що на даний час та раніше в нього ніяких конфліктних ситуацій в плані роботи та особистих питань не виникало. Ніхто ніяких погроз в його сторону ніколи не висував.

Показами свідка ОСОБА_12, про те, що він проживає у АДРЕСА_5. У власності його дружини є автомобіль «Ніссан Патрол» д.н.з. НОМЕР_3, яким він керує по дорученню. Ввечері 06.04.2011 року він припаркував вказаний автомобіль біля свого будинку, а вранці 07.04.2011 року йому працівники міліції повідомили, що під його машиною знаходиться якийсь дивний пакет. Додав, що ворогів не має і не знає, хто міг підкласти вибухівку, конфліктних ситуацій ані на роботі, ані в побуті у нього ні з ким не було. (т. 3 а.с. 44-45).

Показами свідка ОСОБА_13, про те, що він працює оперуповноваженим ВКР Голосіївського РУ ГУ МВС України у м. Києві. 08.04.2011 року разом з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в м. Біла Церква відпрацьовували оперативну інформацію про замінування автомобілів, яке мало місце 07.04.2011 року біля будинку 102 по вул. В. Васильківській у м. Києві. В цей же день було затримано ОСОБА_3, а через декілька днів ОСОБА_4, які зізналися у вчиненні даного злочину. ОСОБА_3 пояснював, що вчинив злочин через те, що йому набридли багаті люди. ОСОБА_4 пояснював, що добре розбирається в техніці, вказав елементи, з яких складається вибухівка та спосіб приведення її в дію, також те, що вони із ОСОБА_3 розклали вибухові пристрої біля будинку 102 по вул. В. Васильківській у м. Києві та під автомобілі. Зазначив, що до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ніякий психологічний та фізичний тиск не застосовувався (т. 3 а.с. 42-43).

Протоколом відтворення обстановки та обставин подій від 09.04.2011 року та фототаблицею до нього, в ході якого свідок ОСОБА_7 ствердив свої покази (т. 3 а.с. 35-40).

Протоколом відтворення обстановки та обставин подій від 09.04.2011 року та фототаблицею до нього, за участю підозрюваного ОСОБА_3, від 09.04.2011 року, в ході якого ОСОБА_3 підтвердив свої покази, які надавав раніше та розповів і показав про обставини події, що мали місце в період часу з 06.04.2011 року по 07.04.2011 року, у м. Біла Церква, Київської області та біля будинку № 102, по вул. В. Васильківській в м. Києві та біля будинку № 14 по вул. Лабораторній в м. Києві, в ході якого в квартирі АДРЕСА_1, було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору, кофемолку, два зарядні пристрої (т. 2 а.с. 159-175).

Протоколом відтворення обстановки та обставин подій від 27.04.2011 року та фототаблицею до нього, в ході якого ОСОБА_4 ствердив свої покази, які надавав раніше та розповів і показав про обставини події, які мали місце 07.04.2011 року, біля будинку № 102, по вул. В.Васильківській в м. Києві та біля будинку № 14 по вул. Лабораторній в м. Києві, а саме яким чином разом із ОСОБА_3 за вказаною адресою виставляв пакети з відрами в яких знаходилася вибухова речовина (т. 2 а.с. 236-246).

Протоколом огляду місця події від 07.04.2011 року - будинків № 102 по вул. Васильківській та № 14 по вул. Лабораторній в м. Києві та фототаблицею до нього, під час якого було виявлено та вилучено три предмети, схожі на вибухові пристрої, та фототаблицею до нього (т.1 а.с. 73-89).

Протоколом огляду предметів від 15.06.2011 року, а саме кофемолки та двох зарядних пристроїв, які були вилучені під час відтворення обстановки та обставин подій за участю підозрюваного ОСОБА_3 від 09.04.2011 року, за місцем проживання останнього, з квартири АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 189).

Протоколом огляду від 10.04.2011 року, - квартири АДРЕСА_3, та фототаблицею до нього, в ході якого було виявлено та вилучено особисті речі ОСОБА_4, зокрема аркуш форматом А 4, на якому міститься запис назв хімічних речовин, необхідних для виготовлення саморобного вибухового пристрою та фото таблицею до нього (т.1 а.с. 108-114-А).

Протоколом огляду предметів від 15.06.2011 року, а саме аркушу паперу формату А 4, на якому містяться написи, що починаються та закінчуються відповідно словами: «Киев ул. Минина 9...» і «Алюминиевая пудра» на аркуші формату А 4 білого кольору, вилученому при огляді місця події від 10.04.2011 року, - кв. АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 115-116).

Протоколами огляду від 09.04.2011 року та 05.05.2011 року, - автомобіля «Опель Вектра», д.н.з. НОМЕР_1, та фототаблицями до них, згідно яких проведено огляд автомобіля, на якому ОСОБА_7 07.04.2011 року привіз з м. Біла Церква до м. Києва ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ( т. 1 а.с. 90-95, 99-103).

Протоколом огляду від 09.04.2011 року, - свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та ключів від автомобіля «Опель Вектра», д.н.з. НОМЕР_1, за адресою АДРЕСА_6, та фототаблицею до нього (т. 1 а.с. 96-98).

Протоколом огляду місця події від 14.04.2011 року, - за адресою АДРЕСА_6, в ході чого у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено особисті речі та фототаблицею до нього (т. 1 а.с. 128-145).

Висновком експертів НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві № 250хс від 06.05.2011 року, згідно якого надана на дослідження гранульована речовина білого кольору, масою 0,393 г з незначними нашаруваннями речовини сірого кольору, є системою окисник-відновник на основі амонію нітрату (аміачної селітри) та алюмінію (т. 2 а.с. 6-7).

Висновком експертів НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві № 230хс від 06.05.2011 року, згідно якого надані на дослідження речовини сірого кольору, масою 0,893 г та 0,587 г є системою окисник-відновник на основі амонію нітрату (аміачної селітри) та алюмінію. Речовина, масою 0,548 г є сумішевою вибуховою речовиною на основі ініціюючої вибухової речовини три перекису ацетону, амонію нітрату (аміачної селітри) та алюмінію (т. 1 а.с. 246-247).

Висновком експертів НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві № ВТ-№1/21 від 23.06.2011 року, згідно якого представлені на дослідження предмети, вилучені під час огляду місця події від 07.04.2011 року, відносяться до: - саморобно-виготовленого вибухового пристрою з електричним способом приведення в дію; - саморобно-виготовленого вибухового пристрою неповного спорядження; - саморобно-виготовленого (скомпонованого) заряду вибухової речовини. Орієнтована потужність при спрацюванні вибухового пристрою вилученого біля автомобіля марки «SUBARU-FORESTER» д.н.з. НОМЕР_2 міг складати близько 675-700 гр. в тротиловому еквіваленті (т. 2 а.с. 75-110).

Висновком експертів НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві № 33/д від 29.04.2011 року, згідно якого слід пальця руки, вилучений з білого поліетиленового пакету «Сільпо», що знаходився по вул. В. Васильківській, 102 в м. Києві, біля автомобіля марки «SUBARU-FORESTER» д.н.з. НОМЕР_2, залишено вказівним пальцем лівої руки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Два сліди пальців рук, виявлені на поверхні кришки пластикового відра, ємністю 5 л., що знаходились по вул. В. Васильківська, 102 в м. Києві, біля автомобіля марки «SUBARU-FORESTER» д.н.з. НОМЕР_2, залишені безіменним пальцем правої руки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження (т. 2 а.с. 16-26).

Висновком експерта Київського НДІ судових експертиз Міністерства Юстиції України № 5767/11-11 від 30.06.2011 року, згідно якого рукописні записи, нанесені барвником синьо-фіолетового кольору, що починаються та закінчуються відповідно словами: «Киев ул. Минина 9...» і «Алюминиевая пудра» на аркуші формату А 4 білого кольору, вилученому при огляді місця події від 10.04.2011 року з кв. АДРЕСА_3, виконані ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 119-124).

Висновком додаткової вибухотехнічної експертизи № ВТ № 1/23, згідно якого визначити критичну масу суміші з огляду на визначення її дистанційної хвилі не представляється можливим; спроможність вибухнути суміші, тобто основного заряду, який був вилучений біля автомобіля марки «SUBARU-FORESTER» можливе лише при наявності працездатного виконавчого механізму та засобу ініціювання саморобного або промислового виготовлення (т. 5 а.с.122-127).

Висновком додаткової хімічної експертизи 324хс від 01.10.2012 року та фототаблицею до нього, згідно якої надані на дослідження речовини (об. 1-3), які складаються з амонію нітрату (аміачної селітри) та алюмінію є неоднорідними за кількісним складом. Відсотковий вміст компонентів: (верхній шар) алюмінію - 18 % (об. 1), 16% (об.2), 14 % (об. 3), аміачної селітри - 82 % (об. 1), 84 % (об.2), 86 % (об.3); (середній шар) алюмінію - 13 % (об. 1), 12 % (об.2), 13 % (об. 3), аміачної селітри - 87 % (об. 1), 88 % (об.2), 87 % (об.3); (нижній шар) алюмінію - 9 % (об. 1), 10 % (об.2), 11 % (об. 3) аміачної селітри - 91 % (об. 1), 90 % (об.2), 89 % (об. 3). У наданих сумішах речовин (об. 1-3) компоненти розподілені по об'єму не рівномірно. Термін «структура суміші» може бути застосований виключно для окремих молекул речовин, але не до механічної суміші, як у випадку проведеного дослідження (т. 5 а.с. 158-166).

Речовими доказами:

- кофемолкою та двома зарядними пристроями, які були вилучені під час відтворення обстановки та обставин подій за участю ОСОБА_3 від 09.04.2011 року, за місцем проживання останнього, з квартири АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 191);

- гранульованою речовиною білого кольору, масою 0,393 гр. з незначними нашаруваннями речовини сірого кольору, яка є системою окисник-відновник на основі амонію нітрату (аміачної селітри) та алюмінію, яка була вилучена під час відтворення обстановки та обставин подій за участю ОСОБА_3 від 09.04.2011 року, за місцем проживання останнього, з квартири АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 10);

- порошкоподібною речовиною сірого кольору, масою 0,893 г та 0,587 г, яку виявленою та вилученою під час огляду місця події від 07.04.2011 року на вул. В. Васильківська, 102 у м. Києві, що є системою окисник-відновник на основі амонію нітрату (аміачної селітри) та алюмінію. Речовина, масою 0,548 г є сумішевою вибуховою речовиною на основі ініціюючої вибухової речовини три перекису ацетону, амонію нітрату (аміачної селітри) та алюмінію (т. 1 а.с. 250);

- саморобно-виготовленим вибуховим пристроєм з електричним способом приведення в дію; - саморобно-виготовленим вибуховим пристроєм неповного спорядження; - саморобно-виготовленим (скомпонованим ) зарядом вибухової речовини, які виявленою та вилученою під час огляду місця події від 07.04.2011 року на вул. В. Васильківська, 102 у м. Києві та вул.. Лабораторній, 14 у м. Києві (т. 2 а.с. 113);

- одним слідом пальця руки, вилученого з білого поліетиленового пакету «Сільпо», що залишені вказівним пальцем лівої руки ОСОБА_4, та двома зображеннями зі слідами пальців рук, що залишені безіменним пальцем правої руки ОСОБА_7, виявлені на поверхні кришки до пластикового відра, ємністю 5 л. що знаходились по вул. В. Васильківській, 102 в м. Києві, біля автомобіля марки «SUBARU-FORESTER» д.н.з. НОМЕР_2 (т. 2 а.с. 31);

- трьома поліетиленовими пакетами, один з яких білого кольору з написом «Сільпо», на якому було вилучено слід пальця руки та два чорного кольору з написами «BMV» та «PUMA» (т. 1 а.с. 239);

- аркушем паперу формату А 4, на якому міститься написи, що починаються та закінчуються відповідно словами: «Киев ул. Минина 9...» і «Алюминиевая пудра», вилученому при огляді місця події від 10.04.2011 року з кв. АДРЕСА_3, виконані ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 127);

- автомобілем «Опель Вектра», д.н.з. НОМЕР_1, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «Опель Вектра», д.н.з. НОМЕР_1, та двома ключами до вказаного автомобіля (т. 1 а.с. 104).

Досліджуючи докази у відповідності з вимогами кримінально-процесуального закону, суд приходить до висновку про те, що речовий доказ, - роздруківку дзвінків (т. 3 а.с. 73-75), - суд не може прийняти до уваги, та вважає вказаний речовий доказ недопустимим, оскільки невідоме джерело його походження, та те, які дані слугували підставою для такої інформації, відсутні також і реквізити документа.

З огляду на викладене, суд вважає доказаною вину підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні зазначених у мотивувальній частині вироку злочинів і кваліфікує їх дії за ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння, зберігання, виготовлення вибухових пристроїв та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу, проте, аналізуючи також вищезазначені, безпосередньо досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, про необхідність перекваліфікації дій обвинувачених з ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України, на ч. 2 ст. 296 КК України, оскільки інкриміновані обвинуваченим кваліфікуючі ознаки: як закінчений замах на вчинення терористичного акту, тобто вчинення вибуху, який міг створити небезпеку для життя чи здоров'я людей, вчиненими з метою порушення громадської безпеки, впливу на прийняття рішень органів місцевого самоврядування, привернення уваги громадськості до певних поглядів, в ході судового розгляду свого підтвердження не знайшли.

Зважаючи на те, що, суб'єктивна сторона терористичного акту характеризується прямим умислом і спеціальною метою, зазначеною в диспозиції ч. 1 ст. 258 КК України, зокрема, в даному випадку орган досудового слідства суб'єктивну сторону визначає, як порушення громадської безпеки, вплив на прийняття рішень органів місцевого самоврядування, привернення уваги громадськості до певних поглядів, проте, суд надійшов до висновку про те, що умисел підсудних не був направлений на вказані вищу умисел та мету, про що свідчить відсутність у матеріалах кримінальної справи будь-яких доказів щодо цього.

Як вбачається з показань ОСОБА_3, які він давав на досудовому слідстві, він створював муляж вибухового пристрою, а перестраховуючись робив одну зі складових - селітру, вологою, щоб уникнути вибуху.

Слід відмітити, що надані ОСОБА_3 покази як підозрюваним, обвинуваченим та під час проведення відтворення обстановки та обставин подій в ході досудового слідства, згідно яких останній повідомляв обставини виготовлення вибухівки, що не вибухне, в повній мірі узгоджуються із іншими доказами у справі, в тому числі висновками експертиз.

Крім того, в ході досудового слідства порушень прав чи інтересів підсудних допущено не було, а доводи ОСОБА_4 щодо застосування до них недозволених методів слідства, свого підтвердження не знайшли, про що відображено в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи.

Слід також зазначити і те, що, в ході судового розгляду не знайшла також підтвердження і обставина, зазначена в обвинувальному висновку про те, що «з метою доведення злочинного умислу, направленого на терористичний акт до кінця, підсудний ОСОБА_4, з мобільного телефону, здійснив чотири дзвінки на мобільний телефон, що знаходився у одному з вибухових пристроїв, щоб зініціювати вибухи, але саморобні вибухові пристрої не спрацювали», оскільки, як вбачається з листа (т. 3 а.с. 72 А) компанії «Лайф» вхідних та вихідних з'єднань номеру телефону НОМЕР_5, вилученому на вул. В. Васильківській, 102 у м. Києві, з пакету, біля автомобіля марки «SUBARU-FORESTER» д.н.з. НОМЕР_2, не зафіксовано.

Згідно ч. 1 ст. 296 КК України хуліганством є вчинення винним суспільно небезпечних дій, що грубо порушують громадський порядок та спричинили істотну шкоду особистим чи суспільним інтересам і відрізнялись особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Згідно рекомендацій абзацу 1 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» від 22.12.2006 року № 10, за ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, зокрема і тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо.

Слід також зазначити і те, що вибухові пристрої та речовини в контексті можливої кваліфікації дій підсудних за ч. 4 ст. 296 КК України, суд не бере до уваги оскільки ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян, що не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду кримінальної справи, а вибухові пристрої та речовини не були предметом спеціально пристосованим або заздалегідь заготовленим для нанесення тілесних ушкоджень.

Різниця в показах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наданих ними при затриманні, та в подальшому в судовому засіданні, а також між собою, свідчить про хуліганські дії останніх, а не спланований терористичний акт, зокрема, в первинних поясненнях ОСОБА_4 вказує на залишення вибухівки ОСОБА_3 під автомобілем з метою отримання грошових коштів, разом з тим, ОСОБА_3 марку автомобіля під яким залишав пакети з сумішшю не пам'ятає, оскільки на думку суду це не мало для нього значення. В подальшому, в показах наданих суду ОСОБА_4 зазначає, що допомагав ОСОБА_3 дістати з багажника автомобіля пакети та викинути їх, а що було в пакетах йому невідомо. ОСОБА_3 в показах наданих суду зазначає, що виготовив муляж вибухового пристрою за допомогою інструкції ОСОБА_4, знайденої останнім у мережі інтернет, на прохання особи на ім'я ОСОБА_16, проте, передумавши, вирішив її викинути. Така неузгодженість дій та показів не може свідчити про мету, що інкримінується підсудним органом досудового слідства, а саме вчинення терористичного акту - вибуху на території м. Києва, за допомогою чого підсудні мали на меті привернути увагу громадськості до певних поглядів, а саме, неналежної підготовки органів місцевого самоврядування до проведення Євро 2012, щоб за допомогою цього спонукати органи влади до активізації підготовчих дій.

З огляду на викладене, суд вважає доказаною вину підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні зазначених вище злочинів і кваліфікує їх дії: за ч. 2 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, учиненим групою осіб та за ч. 1 ст. 263 КК України в редакції КК України 2001 р., як носіння, зберігання, виготовлення вибухових пристроїв та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання ОСОБА_3, суд враховує наступні обставини справи: ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим злочинів: злочини, передбачені ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України класифікуються як середньої тяжкості; особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Обставин, що пом'якшують його покарання, у відповідності зі ст. 66 КК України судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує його покарання, згідно ст. 67 КК України є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного ОСОБА_3 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, з урахуванням положень ст. 70 КК України, - у виді позбавлення волі, вважаючи таке покарання необхідним та достатнім для виправлення винуватого та попередження вчинення ним нових злочинів.

При призначенні міри покарання ОСОБА_4, суд враховує наступні обставини справи: ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим злочинів: злочини, передбачені ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України класифікуються як середньої тяжкості; особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше судимий та вчинив злочин під час іспитового строку.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_4, у відповідності зі ст. 66 КК України судом не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_4, встановленою судом, є рецидив злочинів.

На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного ОСОБА_4 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, з урахуванням положень ст.ст. 70,71 КК України, - у виді позбавлення волі, вважаючи таке покарання необхідним та достатнім для виправлення винуватого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України 1960 р.

Судові витрати по справі згідно ст.ст. 91, 93 КПК України 1960 р. підлягають відшкодуванню підсудними в рівних долях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України 1960 р., суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296 та ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання:

- по ч. 2 ст. 296 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;

- по ч. 1 ст. 263 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;

Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_3 визначити у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - тримання під вартою.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 відраховувати з 14.02.2014 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк його попереднього ув'язнення з 09.04.2011 року по 13.02.2014 року, включно.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296 та ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання:

- по ч. 2 ст. 296 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;

- по ч. 1 ст. 263 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;

Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_4 визначити у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду від 05.10.2010 р року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 чотири роки 6 шість місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - тримання під вартою.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 відраховувати з 14.02.2014 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк його попереднього ув'язнення з 14.04.2011 року по 13.02.2014 року, включно.

Речові докази:

- кофемолку та два зарядні пристрої, що зберігаються в камері схову Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві (т. 2 а.с. 192), - знищити;

- гранульовану речовину білого кольору, масою 0,393 г, з незначними нашаруваннями речовини сірого кольору, яка є системою окисник-відновник на основі амонію нітрату (аміачної селітри) та алюмінію, що зберігається у ВТС НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (т. 2 а.с.10), - знищити;

- порошкоподібну речовину - масою 0,893 г та 0,587 г, що є системою окисник-відновник на основі амонію нітрату (аміачної селітри) і алюмінію та масою 0,548 г, що є сумішевою вибуховою речовиною на основі ініціюючої вибухової речовини три перекису ацетону, амонію нітрату (аміачної селітри) і алюмінію, що зберігаються у ВТС НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (т. 1 а.с. 250), - знищити.

- саморобно-виготовлений вибуховий пристрій з електричним способом спорядження; - саморобно-виготовлений (скомпонований) заряд вибухової речовини, що зберігаються у відділі вибухотехнічних та пожежно-технічних досліджень НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (т. 2 а.с. 113), - знищити;

- один слід пальця руки, вилучений з білого поліетиленового пакету «Сільпо», залишений ОСОБА_4, та два зображення зі слідами пальців рук, залишені ОСОБА_7, що зберігаються при справі (т. 2 а.с. 27), - зберігати при справі.

- три поліетиленові пакети, один з яких білого кольору з написом «Сільпо», та два чорних з написами «BMV»та «PUMA», що зберігаються в камері речових доказів Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві (т. 1 а.с. 240), - знищити;

- аркуш паперу формату А 4, на якому міститься запис назв хімічних речовин, необхідних для виготовлення саморобного вибухового пристрою, роздруківка дзвінків, що зберігаються при справі (т. 2 а.с. 128), - зберігати при справі;

- автомобіль «Опель Вектра» д.н.з. НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 та два ключі на вказаний автомобіль, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 105), - залишити ОСОБА_7

Стягнути із засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судові витрати в рівних долях:

- на р/р № 31253272210699 код ЗКПО №25575285 МФО 821018 (Отримувач платежу: ГУДКУ в Київській області для НДЕКЦ при ГУМВС в м. Києві, з приміткою «послуги експерта, код послуги 11031») по 1015 грн. 20 коп.

- на р/р № 31253272210699 код ЗКПО №25575285 МФО 821018 (Отримувач платежу: ГУДКУ в Київській області для НДЕКЦ при ГУМВС в м. Києві, з приміткою «послуги експерта, код послуги 10900») по 1767 грн. 96 коп.

- на р/р № 31253272210699 код ЗКПО №25575285 МФО 821018 (Отримувач платежу: ГУДКУ в Київській області для НДЕКЦ при ГУМВС в м. Києві, з приміткою «послуги експертів, код послуги 11810») по 5067 грн. 91 коп.

- на р/р № 31253272210699 код ЗКПО №25575285 МФО 821018 (Отримувач платежу: ГУДКСУ в Київській області для НДЕКЦ при ГУМВС в м. Києві, з приміткою« 11011 за проведення експертизи та дослідження») по 176 грн.40 коп.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя Н.В. Дроздова