Постанова № 37254206, 25.12.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

25 грудня 2013 року Справа № 814/4025/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПервомайського міжрайонного прокурора Миколаївської області,

в інтересах держави в особіТериторіального управління Держгірпромнагляду у Миколаївській області,

доВиробничо - комерційного підприємства " Агропромкомплект ", прозастосування заходів реагування у сфері державного нагляду, За участю представників:

Прокурор: Ібрагімова А.О. ;

Представник позивача: Коваленко Н.М.,;

Представник відповідача: Догарєв І.І.

В С Т А Н О В И В:

Первомайський міжрайонний прокурор Миколаївської області (далі-прокурор) звернувся до суду в інтересах держави в особі Територіального управління Держгірпромнагляду у Миколаївській області (далі-позивач, теруправління) з позовом до виробничо-комерційного підприємства «Агропромкомплект» (далі-відповідач)з наступною вимогою:

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до виробничого комерційного підприємства «Агропромкомплект» (вул.. Пушкінська, 19 а, м. Вознесенськ, Миколаївська область) шляхом повного зупинення ведення гірничих робіт на Кумарівському родовищі піску (с. Кумарі, Первомайського району Миколаївської області ) та експлуатації земснаряду ЗМР-250, бульдозеру Т-170 б/н, трансформатної підстанції ТП-10/04, навантажувача L-34 Stalowa Wola.

В обґрунтування свої позовних вимог прокурор та позивач зазначили, що за результатами проведеної Держгірпромнаглядом перевірки були виявлені порушення, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а тому слід зупинити ведення гірничих робіт на даному об'єкті.

Відповідач не згоден з позовними вимогами та виклав свої обґрунтування в запереченнях проти позову.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі направлення на перевірку №301 від 02.09.2013 року у період з « 02» по « 03» вересня 2013 року посадовою особами теруправління - головним державним гірничотехнічним інспектором Мільком В.Т. проведено позапланову перевірку виробничого об'єкта суб'єкта господарювання ВКП «Агропромкомплект» Код ЄДРПОУ: 24797405 - Кумарського родовища пісків, розташованого за адресою: с. Кумарі, Первомайського району Миколаївської області.

Під час перевірки Кумарського родовища піску виявлено 3 порушення нормативно-правових актів з охорони праці, одним з яких є відсутність дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що, по-перше, не надає права суб'єкту господарювання здійснювати відповідну діяльність та експлуатувати відповідні машини, механізми, устаткування, а по-друге, створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Згідно розділу V акту перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 02 вересня 2013р. зафіксовані наступні порушення :

- відсутній дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: відкриті гірничі роботи та маркшейдерські роботи, та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: земснаряд ЗМР-250, бульдозер Т-170 б/н, транс форматна підстанція ТП-10/04, навантажувача L-34 Stalowa Wola., що є порушенням статті 21 Закону України «Про охорону праці»;

- не розроблений План розвитку гірничих робіт на 2013 рік, що є порушенням статті 19 Гірничого Закону України, пункту 1.2. розділу І глави 4 НПАОП 0.00-1.24-10 «Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом»;

- директор Ткаченко С.С. не має вищої освіти, що відповідає профілю підприємства, що є порушенням статті 40 Гірничого Закону України.

Статтею 4 Закону України «Про охорону праці» визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом МНС України від 11.08.2011 № 826 (далі - Положення), загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик :причинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Пунктом 2.26 Положення передбачено, що право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об'єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об'єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

У зв'язку з вищевикладеним позивач прийшов до висновку, що при експлуатації перевіреного об'єкту виникає загроза життю та/або здоров'ю людей, а тому з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей є підстави для повного зупинення гірничих робіт з видобутку піску, земснаряду ЗМР-250, бульдозеру Т-170 б/н, транс форматної підстанції ТП-10/04, навантажувача L-34 Stalowa Wola.

Відповідно до пункту 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-У) повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

В ході розгляду справи суд прийшов до висновку про відмову в задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Тобто, суд може застосувати заходи, передбачені п.5 ст.4 Закону, не у будь-якому випадку, а лише у разі вчинення підприємством такого правопорушення, за яке прямо передбачене застосування такого заходу як зупинення діяльності.

В теперішній час жодним законом України не визначено переліку таких підстав, при яких суд може застосувати такі заходи за позовом органів Держгірпромнагляду. Не передбачено такого переліку підстав ні в Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", ні в Законі України "Про охорону праці".

Стаття 70 Кодексу цивільного захисту України передбачає підстави для звернення з такими позовами органів у сфері техногенної та пожежної безпеки, та не розповсюджується на органи охорони праці.

Посилання позивача на п. 2.26 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, яким передбачені підстави для зупинення права виконання робіт, не може бути прийнятним, оскільки зазначене Положення затверджено наказом Міністерства надзвичайних ситуацій №826 від 11.08.11, що суперечить вимогам ч.4 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

За відсутністю передбачених законом підстав застосування заходів реагування у вигляді зупинення господарської діяльності, визначення конкретного переліку правопорушень, за які такі заходи можуть бути вжиті, суд не може використати свої повноваження, передбачені п.5 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до частини 3 статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", статті 60 КАС України підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, наявність яких повинна бути обґрунтована.

Не заперечуючи права прокурора на звернення з позовом до суду в тому числі і в інтересах Територіального управління Держгірпромнагляду у Миколаївській області, уд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 183-2 КАС України справи, щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовими рішеннями, розглядаються у скороченому провадженні.

Тобто, у цьому випадку, йде мова не порушення інтересів держави, а застосування судом заходів реагування за ініціативою контролюючого органу, який уповноважений здійснювати нагляд за господарською діяльністю у відповідній сфері.

Звернення з таким позовом є виключною компетенцію саме цього органу, є його владними повноваженнями. Застосування чи не застосування цих заходів реагування є дискреційними повноваженнями контролюючого органу, та не може бути передане на вирішення прокурору, який не має повноваження щодо застосування до суб'єктів господарювання таких заходів реагування.

Фактично по цій категорії справі, суд не вирішує спір про право, а здійснює судовий контроль за застосуванням контролюючим органом адміністративно-господарської санкції. Оскільки прокурор не наділений повноваженнями застосовувати ці адміністративно-господарський санкції, він не має право звертатися з відповідним позовом.

За відсутності підстав для представництва інтересів держави, визначених частиною 2 статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", частини 2 статті 60, частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що у прокурора відсутні процесуальні повноваження на пред'явлення позовної заяви в інтересах Територіального управління Держгірпромнагляду у Миколаївській області.

З а таких обставин в задоволенні позову слід відмовити.

Таким чином, відповідачем повністю спростовані твердження на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

Уразі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 30.12.2013 року.