Постанова № 37254157, 26.12.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

26 грудня 2013 року Справа № 814/5182/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Устинова І.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, доВійськової частини А4465, провизнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини А4465 (далі - відповідач) з вимогами:

- визнати дії посадових осіб військової частини А4465 щодо невиплати щомісячної грошової додаткової винагороди ОСОБА_1 - неправомірними;

- зобов`язати перерахувати та виплатити розмір щомісячної додаткової грошової винагороди - ОСОБА_1 з лютого 2013 року по березень 2013 року у розмірі 7819,60 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що Постановою Кабінету Міністрів України № 956 від 08.10.2012 встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення військовослужбовцям, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів. Незважаючи на це відповідач не виконує приписи значених і нормативно-правових актів, таку винагороду йому не нараховує та не виплачує.

Позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду попереджений належним чином. Заперечень проти позову до суду не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Суд вважає, що в адміністративній справі достатньо матеріалів для її розгляду в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України та призначений на посаду начальника командного пункту - заступника начальника штабу з бойового управління військової частини А4465 на підставі наказу №718 Командувача Повітряних Сил Збройних сил України від 30.12.2010 року.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 року "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ" військовослужбовцям які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

З метою визначення порядку та умов виплати військовослужбовцям щомісячної додаткової грошової винагороди наказом Міністра Оборони України №595 від 15.11.2010 року затверджено "Інструкцію про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди", відповідно до п. п. 2.3 п. 2 якої вбачається, що виплата винагороди здійснюється в розмірах до 100 відсотків місячного грошового забезпечення на місяць військовослужбовцям, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України за переліком посад визначених в додатку №1 до зазначеної Інструкції, який включає, зокрема, посади начальника групи (ВОС 0628, код посади 1541) та керівника польотами (ВОС 0628, код посади 2891).

Відповідно до Настанови по виконанню польотів в авіації ЗС України НВП-99, введена в дію наказом заступника Міністра оборони України - Командувача Військово-повітряних сил України №249 від 25.12.1998 року позивач, як вказаний у переліку, забезпечує постійну безпеку польотів.

Таким чином, позивач, який фактично призначений на посаду, яка за назвою, кодом посади, військово-обліковою спеціальністю відповідають переліку посад, що надають право на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди, має право на отримання додаткової грошової винагороди в розмірі до 100% місячного грошового забезпечення на місяць.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Однак, згідно довідки №74 від 06.06.2013 р. розмір щомісячної 100% додаткової винагороди у лютому 2013 року становив 3909,80 грн. Тому розмір заборгованості відповідача по виплаті 100% щомісячної грошової винагороди протягом лютого та березня 2013 року становить 7819,6 грн.(арк.. с. 6).

Суд вважає, що відповідачем неправомірно, в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 року, Наказу Міністра Оборони України №595 від 15.11.2010 року, з лютого 2013 року позбавлено позивача, який фактично виконує всі обов'язки за займаною посадою та забезпечує безпеку польотів літаків та вертольотів, права на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди із посиланням на відсутність посади начальника позивача в списку посад, які дають право на отримання таких виплат, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Задовольняючи позов суд також враховує положення ст. 17 Конституції України щодо забезпечення соціального захисту громадян України, які знаходяться на службі в Збройних силах України та вимоги ст. 2, 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 року, які передбачають, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України. Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби.

Крім того, суд не приймає до уваги позицію відповідача щодо підстав невиплати грошового забезпечення, з посиланням на лист Департаменту фінансів Міністерства Оборони України, оскільки відповідач як до припинення виплати, так і після її поновлення, при її нарахування курувався вимогами Постанови Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 року та Наказу Міністра Оборони України №595 від 15.11.2010 року, про невиконання яких і зазначає позивач.

Відповідно до ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку із чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини А4465, яка полягає у невиплаті щомісячної додаткової грошової винагороди ОСОБА_1.

3. Стягнути з військової частини А 4465 на користь ОСОБА_1 заборгованість по щомісячній грошовій винагороді в сумі 7819,60 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя І. А. Устинов