Рішення № 37253779, 13.02.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2014 р. Справа № 914/4628/13

За позовом: Комунального підприємства "Рівнерайкомуненергія" Рівненської районної ради, смт. Квасилів Рівненської області;

до відповідача: Корпорації "Енергоресурс-інвест ", м. Львів

про стягнення 49 600, 44 грн.

Суддя П. Манюк

при секретарі І. Альховській

За участю представників:

від позивача: Кухта О.Я. - представник

Баранчук О.Ю. - представник

від відповідача: Лісецький І.О. - представник

Зміст ст. 22 ГПК України представникам сторін роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Комунального підприємства "Рівнерайкомуненергія" Рівненської районної ради до Корпорації "Енергоресурс-інвест " про стягнення 143 362, 90 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.12.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.12.2013 року.

Розгляд справи було відкладено з підстав викладених у відповідній ухвалі суду, в судових засіданнях оголошувалися перерви.

13.01.2014 року представником позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог в якій він просив стягнути з відповідача на свою користь 118 171, 45 грн. з яких: авансову оплату в сумі 47 000, 00 грн., пеню в сумі 435, 23 грн., три проценти річних в сумі 100, 44 грн., втрати теплової мережі через відсутність теплової ізоляції в сумі 70 635, 78 грн.

13.02.2014 року позивачем було подано ще одну заяву про зменшення позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача на свою користь 49 600, 44 грн. з яких: авансову оплату в сумі 47 000, 00 грн., три проценти річних в сумі 100, 44 грн., втрати теплової мережі через відсутність теплової ізоляції в сумі 2 500, 00 грн.

Судом вказану заяву про зменшення позовних вимог прийнято до розгляду.

Представник відповідача в судові засідання з'явився, позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та письмових додаткових поясненнях до відзиву.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

Комунальне підприємство "Рівнерайкомуненергія" Рівненської районної ради звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Корпорації "Енергоресурс-інвест " про стягнення 49 600, 44 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує на те, що 03.09.2013 року між Комунальним підприємством "Рівнерайкомуненергія" Рівненської районної ради (надалі - позивач, замовник) та Корпорацією "Енергоресурс-інвест" (надалі - відповідач, виконавець) було укладено договір № 08-9/13 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, відповідач зобов'язується виготовити і поставити, а позивач прийняти та оплатити вироби з мінеральної вати, матеріали та вироби для кріплення теплоізоляції та обичайки для теплових мереж, згідно відповідних специфікацій.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що загальна сума поставки за даним договором складає 93 220, 70 грн. Розрахунки за поставлену продукцію здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок відповідача. Початок виконання замовлення згідно договору - поступлення авансової оплати у розмірі 50 % на розрахунковий рахунок відповідача згідно відповідної специфікації або рахунків. Кінцевий розрахунок проводиться позивачем протягом 3 (трьох) календарних днів від дати передачі продукції згідно видаткових накладних. (п. 5.1.-5.3 договору).

Згідно пунктів 6.1, 6.3 договору встановлено, що відповідач повідомляє позивача по телефону або факсу про готовність продукції до відвантаження, що проводиться автомобільним транспортом. Відвантаження продукції проводиться автомобільним транспортом. Транспортні витрати по доставці продукції погоджуються при кожному окремому замовленні і вказуються у відповідній специфікації.

На виконання умов договору, 09.09.2013 року позивачем було перераховано авансову оплату у розмірі 47 000, 00 грн. на розрахунковий рахунок відповідача.

28.10.2013 року позивачем на адресу відповідача було скеровано претензію з вимогою негайного виконання зобов'язання визначеного договором.

Однак, станом на 20.11.2013 року відповідачем не виконані умови договору щодо поставки виробів з мінеральної вати, матеріалів та виробів для кріплення теплоізоляції та обичайки для теплових мереж, що й стало підставою для звернення з відповідним позовом до господарського суду.

Крім того, через невиконання відповідачем умов договору щодо поставки вищенаведених продуктів, позивач зазнав втрат теплової мережі у зв'язку з відсутністю теплової ізоляції.

Позивач, крім стягнення з відповідача авансової оплати в розмірі 47 000, 00 грн. просить стягнути на свою користь три проценти річних в сумі 100, 44 грн. у зв'язку з неповерненням авансу та втрати теплової мережі через відсутність теплової ізоляції в сумі 2 500, 00 грн.

В представленому відзиві, доповненні до відзиву та в усних пояснення, наданих в судових засіданнях, представник відповідача позовні вимоги щодо трьох відсотків річних заперечив, просив відмовити у їх задоволенні з підстав, що договором визначено порядок погодження сторонами терміну поставки товару, проте на час розгляду справи судом погодження терміну поставки не відбулося.

Відповідач не може погодитися, також, із вимогами про стягнення з нього втрат теплової мережі через відсутність теплової ізоляції, так як законодавством і договором не передбачено права позивача на таке відшкодування. Крім того, вважає, що між не поставкою продукції та втратами тепла немає причинно - наслідкового зв'язку, адже відповідач не вчинив дій щодо пошкодження теплових мереж, а низькі показники енергоефективності теплових мереж позивача викликані природніми властивостями її елементів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступних мотивів:

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, 03.09.2013 року між сторонами було укладено договір, відповідно до якого відповідач зобов'язався виготовити і поставити, а позивач прийняти та оплатити вироби з мінеральної вати, матеріали та вироби для кріплення теплоізоляції та обичайки для теплових мереж, згідно відповідних специфікацій.

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 5.2 договору, виконання замовлення починається з дня поступлення авансової оплати у розмірі 50 % на розрахунковий рахунок відповідача, згідно відповідної специфікації або рахунків.

09.09.2013 року позивачем було перераховано авансову оплату у розмірі 50 % від суми договору, що становить 47 000, 00 грн. на розрахунковий рахунок відповідача.

Пунктами 6.1, 6.3 договору встановлено, що відповідач повідомляє позивача по телефону або факсу про готовність продукції до відвантаження. Відвантаження продукції проводиться автомобільним транспортом. Транспортні витрати по доставці продукції погоджуються при кожному окремому замовленні і вказуються у відповідній специфікації.

Листом від 15.10.2013 року № 755 відповідач повідомив позивача про те, що вироби з мінеральної вати, кріплення теплоізоляції та захисний шар з термоізолу будуть поставлені відповідачем 25.10.2013 року та в разі невиконання поставлених зобов'язань він гарантував повернення коштів та сплати штрафних санкцій.

Станом на 25.10.2013 року відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань, тому 28.10.2013 року позивачем була направлена на адресу відповідача претензія № 01-10/1229 з вимогою негайного виконання зобов'язання або повернення авансової оплати, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що станом на час розгляду справи відповідачем зобов'язання щодо поставки не виконано, а також позивачу не повернено попередньої оплати.

Як зазначено у ч.3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Враховуючи те, що факт невиконання відповідачем умов договору щодо поставки продукції є доведеним матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми авансової оплати у розмірі 47 000, 00 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача втрат теплової мережі через відсутність теплової ізоляції у сумі 2 500, 00 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно із ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема включається вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Приписами ч.2 ст. 226 Господарського кодексу України передбачено, що сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Відповідачем не представлено жодних доказів надіслання ним повідомлення позивачу про неможливість виконання зобов'язання, тому суд не погоджується з його посиланнями на те, що позивач не вжив усіх можливих від нього дій для уникнення тепловтрат, зокрема пошуку інших постачальників, тощо.

Умовами цивільно-правової відповідальності з відшкодування збитків є: протиправність поведінки, дії чи бездіяльності особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки) та причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками; вина особи, що заподіяла збитки. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Аналіз матеріалів справи свідчить про наявність всіх елементів для цивільної відповідальності відповідача, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача втрат теплової мережі через відсутність теплової ізоляції у розмірі 2 500, 00 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 100, 44 грн., за несвоєчасне повернення позивачу сплаченого ним авансу, суд вважає, що розраховані вони, відповідно до ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір, з врахування суми позовних вимог, заявлених в заяві про зменшення позовних вимог, покладається на відповідача, в розмірі 1 720, 50 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд , -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Корпорації «Енергоресурс-інвест» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 131, код ЄДРПОУ 30336890) на користь Комунального підприємства «Рівнерайкомуненергія» Рівненської районної ради (35350, смт. Квасилів Рівненської області, вул. Молодіжна, 14, код ЄДРПОУ 30547471) суму в розмірі 51 320, 94 грн. з них:

- 47 000, 00 грн. - авансової оплати;

- 100, 44 грн. - 3 % річних;

- 2 500, 00 грн. - втрат теплової мережі;

- 1 720, 50 грн. - судового збору.

3. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 18.02.2014 року.

Суддя Манюк П.Т.