Рішення № 37253713, 10.02.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.02.2014 Справа № 905/118/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Татькові М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

розглянув матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська Енерго – Металургійна Компанія», м. Дніпропетровськ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Словважмаш», м. Слов’янськ Донецької області

про стягнення 25 495,25грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровська Енерго – Металургійна Компанія», м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Словважмаш», м. Слов’янськ Донецької області боргу у розмірі 25 495,25грн.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копії видаткових накладних №892 від 11.07.2013р., №1095 від 12.08.2013р., №81096 від 12.08.2013р., №1133 від 16.08.2013р., №1161 від 22.08.2013р., №1157 від 23.08.2013р., №1294 від 12.09.2013р., №1300 від 12.09.2013р., №1379 від 26.09.2013р., №1449 від 07.10.2013р., копії довіреностей №879 від 11.07.2013р., №1152 від 16.08.2013р., №1270 від 12.09.2013р., №1408 від 07.10.2013р., копії банківських виписок, копії рахунків на оплату №947 від 11.07.2013р., №1154 від 06.08.2013р., №1186 від 12.08.2013р., №1257 від 21.08.2013р., №1409 від 12.09.2013р., №1405 від 12.09.2013р., №1501 від 26.09.2013р., №1577 від 08.10.2013р., копію листа вих.№3558-14 від 21.11.2013р.

Позивач у засідання суду не з»явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач у судові засідання без пояснення причин не з’явився, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, відзиву та доказів сплати стягуваних сум або припинення відповідних грошових зобов’язань у інший спосіб не надав, хоча повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі їх наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в с т а н о в и в :

між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровська Енерго – Металургійна Компанія», м. Дніпропетровськ та Публічним акціонерним товариством «Словважмаш» м.Слов’янськ Донецької області була досягнута усна домовленість, відповідно якої позивач зобов’язався передати Публічному акціонерному товариству «Словважмаш» підшипники, а останній зобов’язався прийняти та оплатити їх вартість.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобов’язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов’язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Згідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписами статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Господарським судом встановлено, що по видатковим накладним №892 від 11.07.2013р., №1095 від 12.08.2013р., №81096 від 12.08.2013р., №1133 від 16.08.2013р., №1161 від 22.08.2013р., №1157 від 23.08.2013р., №1294 від 12.09.2013р., №1300 від 12.09.2013р., №1379 від 26.09.2013р., №1449 від 07.10.2013р. позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала товар на загальну суму 38 758,25грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом представника відповідача у накладних в графі „Отримав”, що співпадає з підписом зазначеним у довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей №879 від 11.07.2013р., №1152 від 16.08.2013р., №1270 від 12.09.2013р., №1408 від 07.10.2013р. виданими відповідачем, чим останній надавав свою згоду на прийняття саме такої кількості та такого асортименту товару за передбаченою ціною.

Крім того, деякі накладні також скріплені печатками сторін. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Частково відповідач оплатив товар у сумі 13 263грн., що підтверджується банківською випискою.

Отже за розрахунком позивача борг відповідача перед ним складає 25 495,25грн.

22 листопада 2013р. позивач надіслав на адресу відповідача лист вих.№3558-14 від 21.11.2013р., в якому запропонував відповідачу сплатити суму заборгованості за отриманий товар у розмірі 25 495,25грн. протягом 7-ми. робочих днів після отримання цієї вимоги. Проте, вимога залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Згідно з частиною 1 статті 692 цього Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору поставки, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

При цьому підписання покупцем акту прийому-передачі, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

В силу наведених вище положень законодавства прийняття відповідачем товару від позивача є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказаний товар відповідно до змісту товаросупровідних документів на неї.

Згідно з накладними товар одержано відповідачем відтак, з наступного дня одержання товару у відповідача виник обов'язок оплатити цей товар, а у позивача відповідно вимагати оплатити.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що у позивача настало право вимоги від відповідача сплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 25 495,25грн. на підставі видаткових накладних з урахуванням вимог ст.692 ЦК України.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності боргу відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення боргу у сумі 25 495,25грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. ст.ст. 509, 692 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська Енерго – Металургійна Компанія», м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства «Словважмаш» м. Слов’янськ Донецької області про стягнення 25 495,25грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Словважмаш» м. Слов’янськ Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська Енерго – Металургійна Компанія», м. Дніпропетровськ борг у розмірі 25 495,25грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 10.02.2014р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.02.2014р.

Суддя Л.Д. Подколзіна