Ухвала суду № 37253707, 13.02.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.02.14р. Справа № 904/2149/13

За скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод електрозварювальних труб", м. Нікополь Дніпропетровської області

на дії державної виконавчої служби

У справі:

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Мирне Мелітопольського району Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод електрозварювальних труб", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 97 871 грн. 43 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - представник не з'явився;

від відповідача - представник не з'явився ;

від ДВС - представник не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Суть спору викладена в рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.13р. у справі №904/2149/13, яким вимоги позивача задоволено частково, а саме:

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод електрозварювальних труб" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму 91 256,00 грн. основного боргу, 965,37 грн. 3% річних, 1 844, 44 грн. судового збору;

- в решті позову - відмовлено.

На виконання зазначеного рішення 29.05.13р. видано відповідний наказ господарського суду Дніпропетровської області.

Справа розглядається додатково за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод електрозварювальних труб", у якій скаржник просить суд:

- визнати причини пропуску ТОВ „Нікопольський завод електрозварювальних труб" строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити даний строк;

- визнати неправомірною та скасувати постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Гукайло В.В., про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.09.13р. по виконавчому провадженню ВП№39932004, на підставі якої накладено арешт на все майно боржника.

Скаржник (відповідач у справі) вмотивовує вимоги, наведені у скарзі, посиланнями на те, що постанова від 23.09.13р. про накладення арешту на все майно боржника з оголошенням заборони на його відчуження винесена з порушенням приписів ст.ст.50,55, 56, 57 Закону України "Про виконавче провадження".

В обґрунтування вимог щодо поновлення строку на оскарження дій державного виконавця, скаржник посилається на те, що про арешт майна боржник дізнався лише 10.12.13р., що підтверджується написом заступника начальника ВДВС та печаткою виконавчого органу на самій постанові про арешт майна та заборони на його відчуження (а.с.113). До того ж, витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна

було направлено на адресу підприємства боржника простою кореспонденцію, тому отримано останнім лише 13.12.13р.

Представники позивача, відповідача у судове засідання не з'явились, про місце, час та дату розгляду скарги повідомлені належним чином, оскільки в матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення, що підтверджує отримання сторонами ухвали про виклик у судове засідання з розгляду скарги.

Представник від ДВС у судове засідання не з'явився, проте в матеріалах справи наявний відзив на скаргу, у якому зазначено, що дії заступника начальника по винесенню постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження вчинено у точній відповідності до вимог законодавства. Разом з тим, ДВС вказує, що з огляду на приписи ч.5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», та з урахуванням того, що наданий час виконавче провадження не завершено, зняття арешту з майна ТОВ «Нікопольський завод електрозварювальних труб» можливе лише у разі прийняття судом відповідного рішення. Таким чином, ДВС просить суд відмовити в задоволенні скарги в частині визнання неправомірної постанови заступника начальника ВДВС Нікопольського МУЮ Гукала В.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.09.2013 по виконавчому провадженню №39932004, а в частині скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.09.13р. по виконавчому провадженню № 39932004 - винести рішення по справі на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд Дніпропетровської області визнав поважними причини порушення скаржником процесуальних строків на оскарження дій державного виконавця та дійшов висновку про задоволення вимог скаржника з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом Дніпропетровської області на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.13р. у справі №904/2149/13, яким вимоги позивача задоволено частково, 29.05.13р. видано відповідний наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод електрозварювальних труб" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму 91 256,00 грн. основного боргу, 965,37 грн. 3% річних, 1 844, 44 грн. судового збору.

Відповідно до положень ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).

Згідно ч.1 ст.25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно приписів ч.1, 2 ст.25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

23.09.2013 року заступником начальника ВДВС Нікопольського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 904/2149/13 від 29.05.13р. з наданням строку для добровільного виконання рішення суду до 30.09.2013р.

Разом з тим, за заявою стягувача 23.09.2013 року заступником начальника ВДВС Нікопольського МУЮ в порядку ст.57 Закону винесено постанову про накладення арешту на все майно боржника - ТОВ «Нікопольський завод електрозварювальних труб» та оголошення заборони на його відчуження.

Між тим, суд звертає увагу на те, що згідно ч.1 ст. 57 Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Приписами частини 2 цієї ж статті Закону передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

- винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до п.5.6.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99р. № 74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.99р. за № 865/4158 (ділі - Інструкція) арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам.

Приписами ч.5 ст.57 Закону визначено, що при проведенні виконавчих дій щодо опису та арешту майна боржника державний виконавець складає акт опису й арешту майна.

Згідно абз.5 п.5.6.6 Інструкції акт опису й арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, іншими особами, які були присутні при накладенні арешту на майно. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті. Акт опису і арешту майна складається в двох примірниках. Перший залишається в провадженні державного виконавця, а другий - видається боржнику під розписку на першому примірнику, що залишається у державного виконавця.

В порушення вказаних положень Закону та Інструкції державним виконавцем не вчинено дій щодо опису майна боржника, на яке накладено арешт.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.66 Закону у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Всупереч наведеним положенням Закону, державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на все майно боржника, а отже не вчинено дій щодо з'ясування факту наявності у боржника коштів у достатньому обсязі для покриття заборгованості перед стягувачем.

До того ж, вищевказаною постановою, державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника, балансова вартість якого становить 24 478 400,00 грн., в той час як загальна заборгованість боржника перед стягувачем становить 94 065, 81 грн.

З огляду на встановлені обставини справи та приписи законодавства, суд визнав постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Гукайло В.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.09.13р. по виконавчому провадженню ВП№39932004 неправомірною.

Частиною 4 ст. 82 Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду.

Викладене є підставою для задоволення скарги.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відновити строк на оскарження дій постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, Гукайло В.В., про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.09.13р. по виконавчому провадженню ВП№39932004

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод електрозварювальних труб" задовольнити.

Визнати неправомірною постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Гукайло В.В., про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.09.13р. по виконавчому провадженню ВП№39932004.

Суддя А.В. Суховаров