Ухвала суду № 37253668, 18.02.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"18" лютого 2014 р. Справа № 903/1464/13 За заявою Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Волинської обласної державної адміністрації, м.Луцьк

про відстрочку виконання рішення суду

по справі № 903/1464/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-2", м.Луцьк

до відповідача: Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Волинської обласної державної адміністрації, м. Луцьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області, м. Луцьк

про стягнення 122 807 грн. 26 коп.

Суддя Шум М. С.

Представники:

від позивача: Войчак Н. І., довіреність від 17.01.2014 року №14

від відповідача: Кривчук В. М., довіреність від 10.10.2013 року №3054/1.1.3

від третьої особи: Манчик О. М., довіреність від 02.01.2014 року №15-04/4-29

Суть спору: заявник - Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Волинської обласної державної адміністрації звернувся в господарський суд Волинської області із заявою від 07.02.2014 року №299/1.1.5 про відстрочку виконання рішення суду від 21.01.2014 року №903/1464/13 на один рік до 31.01.2015 року.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення по даній справі боржник посилається на необхідність відповідного часу для дотримання процедури погашення стягнутої рішенням суду заборгованість, оскільки, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі до бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Коштів для виконання рішення на рахунках департаменту немає, їх необхідно передбачити шляхом підготовки акту Кабінету Міністрів України (який є головним розпорядником коштів Державного бюджету) про виділення коштів. В свою чергу, згідно норм чинного законодавства відповідний акт потребує погодження з іншими міністерствами, проведення правової експертизи. За таких обставин підготовка проекту акту потребує тривалого проміжку часу.

В судовому засіданні представник заявника заяву про відстрочку виконання рішення підтримав, представник стягувача заяву заперечувала повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Волинської області від 21.01.2014 року у справі №903/1464/13 постановлено стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Волинської обласної державної адміністрації на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-2" 122 807 грн. 26 коп. заборгованості та 2 456 грн. 16 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору, а всього: 125 263 грн. 42 коп. (сто двадцять п'ять тисяч двісті шістдесят три грн. 42 коп.).

На виконання рішення суду господарським судом Волинської області видано наказ від 03.02.2014 року №903/1464/13-1.

Згідно п. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до пунктів 7.1.1, 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Крім того, в п. 10 постанови пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Отже, виходячи з усього описаного вище відстрочка або розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Крім цього, повинні враховуватись інтереси сторін, їх матеріальний стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.

Таким чином, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Як зазначає, боржник виконання рішення суду по справі №903/1464/13 на даний час неможливе.

При цьому, посилається на п. 26 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 відповідно до якого безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Таким чином, виконання рішення можливе лише за наявності відповідних бюджетних призначень цільового призначення.

Як зазначає боржник, коштів для виконання рішення суду на рахунках департаменту немає, а відтак їх необхідно передбачити шляхом підготовки акту Кабінету Міністрів України про виділення коштів.

Параграфами 37-43 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року №950 передбачено необхідність погодження проекту акта Кабінету Міністрів України з профільними міністерствами. Після цих погоджень проект акту Кабінету Міністрів України подається Міністерству юстиції України для проведення правової експертизи за результатами якого складається висновок за встановленою формою.

Посилаючись на викладене, боржник просить надати відстрочку виконання рішення суду.

Крім того, зазначає, що у разі припинення проведення платежів за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, як це передбачено п. 30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників обумовить зупинення виконання департаментом покладених на нього завдань.

Враховуючи наведені положення законодавства в сукупності, зазначене пленумом Вищого господарського суду України в постанові № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", а також беручи до уваги інтереси стягувача, суд вважає за доцільне задовольнити заяву боржника частково - відстрочити виконання рішення суду на три місяці.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Заяву Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Волинської обласної державної адміністрації від 07.02.2014 року №299/1.1.5 про відстрочку виконання рішення суду по справі № 903/1464/13 задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області від 21.01.2014 року у справі № 903/1464/13 до 18 травня 2014 року.

Суддя М. С. Шум