Рішення № 37251846, 17.02.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2014 р.

Справа № 924/1604/13

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Феросистема”, м. Кіровоград

до товариства з обмеженою відповідальністю „Дунаєвецький ливарно-механічний завод”, м. Дунаївці

про стягнення 22787,68 грн., з яких 21140,47 грн. - прострочена заборгованість, 1013,00 грн. - 3% річних, 634,21 грн. - пені

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 22787,68 грн., з яких 21140,47 грн. - простроченої заборгованості, 1013,00 грн. - 3% річних, нарахованих за користування чужими коштами, 634,21 грн. – пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.

Обгрунтовуючи позов, позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо строків проведення оплати за поставлений товар відповідно до договору №4/11 від 01.02.2011р. Нарахування пені обумовлено наявністю відповідної умови договору щодо її застосування, а стягнення річних заявлено з посиланням на ст. 625 ЦК України.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, натомість 21.01.2014р. на адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника за наявними матеріалами.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав. Повідомляючи відповідача про розгляд справи в суді, йому направлено ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи за адресою, яка згідно витягу з ЄДР є його реєстраційною адресою. Повідомлення ж за вищевказаною адресою, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму ВГС України від 26 грудня 2011 року №18 „Про деяку питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” є належним повідомленням про розгляд справи в суді.

За таких обставин, суд, в порядку ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

01.02.2011р. між сторонами укладено договір №4/11, за яким постачальник (позивач), зобов’язується поставити товар, що закуповується покупцю для використання у підприємницькій діяльності, а покупець (відповідач) зобов’язується прийняти та оплатити цей товар.

Відповідно до п. 2.2. постачальник здійснює поставку товару автомобільним транспортом на склад покупця. Датою поставки вважається дата підписання акту прийому у відповідності до ст. 6 договору (п. 2.3.).

У розділі 4 договору сторони предбачили ціну та порядок розрахунків, а саме: кількість товару за даним договором встановлюється на основі видаткових документів; ціна визначається за згодою сторін; покупець здійснює оплату поставленого товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 10 днів з моменту надходження товару на склад покупця.

За п. 6.2. по закінченню прийому – передачі товару покупець складає акт прийому товару. Підписання покупцем акту означає проведення перевірки у повному об’ємі.

Згідно п. 7.2. у разі прострочення покупцем строків оплати за поставлений товар, покупець сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми, що належить перерахуванню, за кожен день прострочення платежу, але не більше 3% від вартості неоплаченого товару.

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

На виконання умов договору від 01.02.2011р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1789133,00 грн., про що свідчать підписані між сторонами акти прийому-передачі товару та супровідних документів, накладні, довіреності на отримання матеріальних цінностей, товарно-транспортні накладні, податкові накладні. Між тим, оплату поставленого товару в повному обсязі відповідач не здійснив.

Згідно підписаного між сторонами акту звірки взаємних розрахунків станом на 20.08.2013р. борг відповідача з оплати поставленого товару склав 21140,47 грн.

У зв’язку з невиконанням взятих на себе зобов’язань згідно договору на підставі п. 7.2. відповідачу нараховано 634,21 грн. – пені (3%), а також на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 1013,00 грн. - 3% річних (за період з 07.05.2012р. по 10.12.2013р.).

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки, і кожна із сторін прийняла на себе певні зобов’язання щодо його виконання.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що позивач поставив відповідачу товар. В свою чергу, відповідач товар прийняв, однак, не повністю оплатив його вартість.

Оскільки, відповідач зобов’язання щодо повної оплати поставленого товару, у строк встановлений договором, не виконав, він вважається боржником, що прострочив виконання грошового зобов’язання, і у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка підлягає стягненню. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті поставленого товару є обгрунтованою.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Розмір пені, який сторони передбачили у договорі, становить 0,1% за кожен день прострочення, однак не більше 3% від вартості неоплаченого товару. Наявний в матеріалах справи розрахунок свідчить про те, що позивач нарахував пеню в розмірі 3% від вартості неоплаченого товару і, за перерахунком суду, складає меншу суму, ніж нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в межах максимального строку для нарахування пені, передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Отже, погодившись з розрахунком позивача, суд вважає обґрунтованими, правомірними й такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги в частині стягнення 634,21 грн. – пені.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних, суд погоджується з даними нарахуваннями.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Феросистема”, м. Кіровоград до товариства з обмеженою відповідальністю „Дунаєвецький ливарно-механічний завод”, м. Дунаївці про стягнення 22787,68 грн., з яких 21140,47 грн. - прострочена заборгованість, 1013,00 грн. - 3% річних, 634,21 грн. – пені задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Дунаєвецький ливарно - механічний завод” (м. Дунаївці, вул. Красінських, 13, код 34544034) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Феросистема” (м. Кіровоград, вул. Комарова, 68, код 36333345) 21140,47 грн. (двадцять одну тисячу сто сорок гривень 47 коп.) - простроченої заборгованості, 1013,00 грн. (одну тисячу тринадцять гривень 00 коп.) - 3% річних, 634,21 грн. (шістсот тридцять чотири гривні 21 коп.) – пені, 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) – витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 - до справи,

2 - позивачу (м. Кіровоград, вул. Комарова, 68),

3 - відповідачу (м. Дунаївці, вул. Красінських, 13).