Ухвала суду № 37251611, 17.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 р.Справа № 820/10574/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Бегунца А.О. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013р. по справі № 820/10574/13-а

за позовом Ізюмського комунального підприємства теплових мереж

до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж, звернувся до суду із адміністративним позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить зобов'язати відповідача:

- зменшити в обліковій картці платника податкове зобов'язання (недоїмку) по податку на прибуток на суму 900000,00 грн. за податковою декларацією №9047544203 від 09.08.2012 року на підставі уточнюючої податкової декларації №9078700186 від 14.12.2012 року;

- зменшити в обліковій картці платника пеню на суму 462743,61 грн., нараховану 14.12.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що позивачем в електронному вигляді було подано до податкового органу-відповідача податкову декларацію з податку на прибуток за півріччя 2012 року, якою було визначено позитивне значення в сумі 900000,00 грн. в рядку №16 Декларації "Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду", в зв'язку з чим, в обліковій картці за 2012 рік відбулося збільшення недоїмки на суму 900000,00 грн. (із значення 2233450,39 грн. на значення 3133450,39 грн.). Внаслідок самостійно виявлених помилок, 14.12.2012 року позивач подав в електронному вигляді податкову декларацію з податку на прибуток (уточнюючу) за півріччя 2012 року №9078700186, на підставі якої уточнив дані раніше поданої декларації №9047544203 від 09.08.2012 року, внаслідок чого в рядку №16 Декларації "Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду" змінилося числове значення на 0 "нуль". Таким чином, позивач виправив дані Декларації №9047544203 від 09.08.2012 року у бік зменшення податку на прибуток (недоїмки) на суму 900000,00 грн. В свою чергу, відповідачем, в порушення вимог ст. 50 Податкового кодексу України (далі - ПК України) було самостійно зменшено пеню за 2006 рік на суму 140901,92 грн., заборгованість по декларації №24095 від 11.02.2008 року на суму 381708,38 грн. та погашено борг минулих років та штрафних санкцій на суму 377389,70 грн., тим самим залишивши нарахований податок на прибуток по декларації №9047544203 від 09.08.2012 року. Крім того, на підставі вказаних дій позивачу в автоматичному режимі 14.12.2012 року нараховано пеню на загальну суму 462743,61 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 року адміністративний позов було задоволено.

Зобов'язано Ізюмську ОДПІ:

- зменшити в обліковій картці платника - Ізюмського КПТМ податкове зобов'язання (недоїмку) по податку на прибуток на суму 900000,00 грн. за податковою декларацією №9047544203 від 09.08.2012 року на підставі уточнюючої податкової декларації №9078700186 від 14.12.2012 року;

- зменшити в обліковій картці платника - Ізюмського КПТМ пеню на суму 462743,61грн., нараховану 14.12.2012 року.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, зокрема на порушення вимог п. 50.1 ст. 50, ст.ст. 66, 200 ПК України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що оскільки поданий позивачем 14.12.2012 року уточнюючий розрахунок є підставою для внесення змін до облікової картки в частині зменшення нарахованого податку на суму 900000,00 грн., то оскаржувані дії відповідача з приводу зменшення позивачу розміру пені за 2006 рік на суму 140901,92 грн., заборгованості по декларації №24095 від 11.02.2008 року на суму 381708,38 грн. та погашення боргу минулих років та штрафних санкцій на суму 377389,70 грн., є законними та обґрунтованими.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлявся, надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 09.08.2012 року Ізюмським КПТМ подано до Ізюмської ОДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя 2012 року №9047544203, згідно із якою підприємство визначило податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду в сумі 900000,00 грн. (рядок 16).

Відповідно до п. 50.1 ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Внаслідок самостійно виявлених помилок, 14.12.2012 року позивач подав до Ізюмської ОДПІ уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя 2012 року №9078700186, згідно рядку 26 якою відобразив зменшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, на 900000,00 грн., а у рядку 16 (податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду) зазначив "-".

22.05.2013 року позивач звернувся до податкового органу із заявою, в якій, відповідно до вимог ст.66 ПК України та Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.12.2010 р. №953, просив відкоригувати суми недоїмки та пені з податку на прибуток по картці особових рахунків, а саме, станом на 31.12.2012 року зменшити недоїмку з податку на прибуток на суму 900000,00 грн. по декларації №9047544203 від 09.06.2012 року на підставі уточнюючого розрахунку №9078700186, зменшити нарахування пені на суму 462743,61 грн.

Листом від 26.06.2013 року №1939/10/20-022 відповідач повідомив, що всі операції в картках особових рахунків проведено в межах діючого законодавства та програмного забезпечення без ручного втручання. Зазначив, що 14.12.2012 року проведена уточнена декларація №9078700186 від 14.12.2012 на суму - 900000,00грн., згідно якої погашено залишок несплаченої пені за 2006 рік, погашена заборгованість по декларації №24095 від 11.02.2008 на суму 381708,38грн. При погашенні заборгованості була відповідно нарахована пеня в сумі 462743,61грн., яка буде чекати своєї черги.

Позивач, не погоджуючись із вказаними діями податкового органу, звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої виходив з того, що оскільки позивачем на підставі положень п.50.1 ст.50 ПК України було зменшено податкове зобов'язання з податку на прибуток за півріччя 2012 року на 900000,00грн. згідно уточнюючої декларації №9078700186 від 14.12.2012 року, то дії податкового органу щодо зарахування вказаних коштів в рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів, в т.ч. штрафу та пені, є неправомірними. Крім того, безпідставним є також і нарахування відповідачем 14.12.2012 року пені в сумі 462743,61грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.66.1 ст.66 ПК України підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є: інформація органів державної реєстрації; інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтверджена інформація, що надається платниками податків; інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; дані перевірок платників податків.

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. (Пункт 66.1 ст.66 ПК України.)

Відповідно до п. 1.6 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005р. №276, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123, проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку.

Згідно п.4.1 Інструкції, нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання.

У відповідності до п.п. 4.2.3-4.2.4 Інструкції, нарахування пені в картках особових рахунків платників податків здійснюється засобами програмного забезпечення у день фактичного погашення податкового боргу (його частини) у порядку, установленому наказом ДПА України від 11.06.2003 №290 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за №522/7843.

Облікові операції скасування зазначених податкових зобов'язань, штрафних санкцій та пені здійснюються на підставі рішення керівника (заступника керівника) податкового органу датою прийняття такого рішення.

Колегія суддів зазначає, що згідно п. 14.152 п.14.1 ст.14 ПК України, погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Після закінчення встановлених Податковим кодексом України строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня (п.п 129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України).

Відповідно до п.87.1, п. 87.9 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених положень закону, колегія суддів дійшла висновку, що в рахунок погашення податкового боргу платника податків, згідно з черговістю його виникнення, податкова інспекція зобов'язана зарахувати кошти, сплачені платником податків, що підтверджено відповідним документом.

Разом з тим, жодного документа на підтвердження сплати позивачем коштів у сумі 900000,00 грн. матеріали справи не містять та сторонами під час розгляду справи не надано.

Таким чином, за відсутності факту сплати коштів платником податків, не передбачено зарахування податковою інспекцією коштів у погашення податкового боргу попередніх податкових періодів.

Як було встановлено під час розгляду справи у суді першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, позивач спочатку визначив податкове зобов'язання з податку на прибуток за півріччя 2012 року в сумі 900000,00 грн. на підставі декларації №9047544203 від 09.08.2012 року, а в послідуючому, керуючись вимогами п.50.1 ст.50 ПК України, надав уточнюючу декларація №9078700186 від 14.12.2012 року, якою зменшив податкове зобов'язання з податку на прибуток за півріччя 2012 року на 900000,00 грн.

В свою чергу, згідно із наявною в матеріалах справи обліковою карткою платника податків вбачається, що податковим органом 19.08.2012 року було збільшено недоїмку за декларацією №9047544203 від 09.08.2012 року на 900000,00 грн., а 14.12.2012 року, замість зменшення недоїмки, зараховано 900000,00грн. в рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів (в т.ч. штрафу та пені) та нараховано пеню в сумі 462743,61 грн. на суму погашеного податкового боргу.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність зарахування податковим органом 900000,00 грн. по уточненій декларації №9078700186 від 14.12.2012 року в рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів, в т.ч. штрафу та пені. Крім того, неправомірним є також і нарахування відповідачем 14.12.2012 року пені в сумі 462743,61 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості проведених дій щодо зарахування коштів, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного від 11.12.2013 року по справі №820/10574/13-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 р. по справі №820/10574/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Калиновський В.А.