Ухвала суду № 37251601, 11.02.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 136/2725/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мочульська Л.Т.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області на постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 08 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до управління праці та соціального захисту населення Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області (далі - відповідач) про перерахунок пенсії , -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просив: визнати неправомірними дії щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому ніж прожитковий мінімум для дітей до шести років; зобов'язати провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною трирічного віку - у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років з урахуванням проведених виплат.

Постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 08.01.2014 року позов задоволено: визнано неправомірними дії відповідача щодо виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому ніж прожитковий мінімум для дітей віком до шести років; зобов'язано відповідача провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною позивачці з 16 червня 2013 року до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком шести років з урахуванням проведених виплат.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та закрити провадження у справі.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату слухання справи повідомленні належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачка має на утримані малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження яке наявне в матеріалах справи. Згідно з витягів з наказів від 27.08.2010 року № 45/3 та від 06.09.2013 року №57/10-К, виданих відділом освіти Липовецької райдержадміністрації позивачка є застрахованою особою та перебуває в відпустці по догляду за дитиною до виповнення нею трирічного віку.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з врахуванням правової позиції Верховного Суду України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом.

Пунктом 7 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік" на 2007 рік дію статей 41 та 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" зупинено, а розмір вказаної виплати на 2007 рік визначався статтею 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік".

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 визнано неконституційними, в тому числі, положення абзацу 3 частини другої статті 56, пункт 7 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік" в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Враховуючи вимоги частини другої статті 152 Конституції України, згідно якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік", які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року статтю 43 виключено із Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у зв'язку з порушенням порядку прийняття змін та внесення доповнень до чинних законів визнав неконституційним пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо зміни визначеного Законом Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" правового регулювання відносин, пов'язаних із правом осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, на матеріальне забезпеченням у разі народження дитини та необхідності догляду за нею. У зазначеному Рішенні Конституційний Суд України вказав на те, що застосований законодавцем у даному випадку порядок прийняття змін та внесення доповнень до чинних законів створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Відтак, з часу проголошення Конституційним Судом України Рішення №10-рп/2008 відновлювали свою дію вищезазначені положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", зокрема й статті 42- 44 цього Закону, щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особі, яка застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Щодо посилань відповідача на бюджетне законодавство, то ці твердження колегією суддів відхиляє, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги, оскільки у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення , а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 08 січня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Сторчак В. Ю.