Ухвала суду № 37249069, 19.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ікорська Є.С.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року справа №263/112211/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Ханової Р.Ф., Яковенка М.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 19 листопада 2013 року у справі № 263/112211/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання рішення щодо відмови у перерахунку пенсії неправомірним, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у відповідності зі статтею 42 Закону № 1058-IV, застосовуючи показник заробітної плати, що передував року звернення.

Постановою суду першої інстанції у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Вказує на те, що суд неповно з'ясував усі обставини, що мають значення для вирішення спору, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Стосовно клопотання позивача про відкладення розгляду апеляційної скарги, комісія суддів вважає за необхідне відмовити в його задоволенні з огляду на наступне.

Явка позивача не визнавалась судом апеляційної інстанції обов'язковою, до того ж позивачем не надано доказів поважності підстав для відкладення справи або оголошення перерви.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач є працюючим пенсіонером, та звернувся з заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком.

Колегія суддів зазначає, що перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону 1058, частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій.

Аналіз діючої норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону 1058 доводить що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).Частина друга норм зазначеної статті передбачає, формулу обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії згідно якої середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії використовується виключно для призначення пенсії.

З урахуванням зазначеного, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки відсутні. Показники середньої заробітної плати у галузях економіки застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним. Застосування показника середньої заробітної плати працівників, у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, законом на день звернення з перерахунком та вирішення спору не передбачено. Показник середньої заробітної плати по Україні, як зазначив суд першої інстанції пенсійним законодавством не визначений.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України "Про пенсійне забезпечення"від 5 листопада 1991 року № 1788-12 (надалі Закон 1788) та Закон України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування"№ 1058 від 9 липня 2003 року.

З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року не можуть застосовуватись до спірних відносин.

Рішення Управління відповідають встановленим частини 3 статті 2 КАС України вимогам.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195 , 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення.

Постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 19 листопада 2013 р. у справі № 263/112211/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів А.В.Гайдар

Р.Ф.Ханова

М.М.Яковенко