ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
11.02.14р. Справа № 904/9037/13
За позовом Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖКОКС", м. Запоріжжя
до відповідача-1 Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ
відповідача-2 Публічного акціонерного товариства Шахтоуправління "ПОКРОВСЬКЕ", Донецька область, м. Красноармійськ
про стягнення 3 355,80 грн. шкоди, завданої недостачею
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
від позивача - Динник Д. О. за довіреністю №19/6 від 01.01.2014р.
від відповідача-1 - Селяков О.В., представник за довіреністю № 85 від 01 січня 2014р.
від відповідача-2 - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся з позовом до Відповідача -1 про стягнення 3 355,80 грн. шкоди, завданої недостачею вантажу.
За заявою Позивача, у якості Відповідача -2 у справі залучено ПАТ Шахтоуправління "ПОКРОВСЬКЕ".
Відповідач -1 позов заперечує, мотивуючи тим, що дані, викладені в комерційному акті, свідчать про належне перевезення й відображають факт внесення невірних відомостей у залізничну накладну або факт недовантаження продукції.
Відповідач -2 позов заперечує, посилаючись на те, що у комерційному акті відсутній докладний опис обставин, за яких сталося незбереження вантажу, зокрема: про стан запірно-пломбувальних пристроїв та пломб, технічного стану вагону (контейнера), тощо, залізниця несе відповідальність за незбереження вантажу, доки не доведе відсутність своєї вини.
Розгляд справи відкладався.
Відповідач -2 явку повноважного представника у судове засідання 11.02.14р. не забезпечив. Клопотання про відкладення розгляду спору від Відповідача не надходило.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
07.12.07р. ПАТ "ЗАПОРІЖКОКС" (далі - Позивач) з ТОВ "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ" укладено договір №ДУК-01/07-21р/87 (далі - Договір), за п.1.1 якого, ТОВ "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ" зобов'язалося поставчати Позивачеві вугільну продукцію за кількістю, цінами та якістю, вказаними у Специфікаціях, оформлених у Додатках.
В межах даного Договору 09.07.13р. Позивачеві направлена партія вугілля кам'яного марки К 0-100 за залізничною накладною №48890867. Відповідно до залізничної накладної вантажовідправником вугілля є Відповідач -2, власником - ТОВ "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНІ ".
11.07.13р. на ст. Чаплине Придніпровської залізниці складено комерційний акт АА № 044336/82/699 про невідповідність маси вантажу зазначеній у документі.
Так, у комерційному акті зафіксовано, що вагон № 67160069 вантажопідйомністю 69 т прибув на ст. Чаплине 11.07.13р. з поїздом №3501 о 03 год. 20 хв. Вагон у технічному стані справний. У розділі Д комерційного акту зазначено, що відповідно до акта загальної форми ст. Чаплине №900 від 11.07.13р. вагон поданий на контрольне переважування. При переважуванні встановлено: брутто 84 400 кг, тара з документа 21 800 кг, нетто 62 600 кг, що менш ніж зазначено у документі на 2400 кг. Завантаження у вагоні рівномірне, на рівні бортів, без схилів, виїмок та поглиблень. Вантаж маркований поперечними борознами, маркування не порушено.
12.07.13р. вугілля прибуло на залізничну станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці. У розділі Є комерційного акту АА №044336/82/699 відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції зазначено, що при переважуванні вантажу різниця проти даного акту не виявлена.
Згідно з п.27 Правил видачі вантажів, з урахуванням норми недостачі 1% маси, зазначеної в перевізних документах, недостача у даній партії вугілля складає:
2400 кг (виявлена недостача) - 650 кг (норма недостачі) =1750 кг;
Згідно з розрахунком вартість вугілля, якого не достає, становить:
1. 1 598,00 грн. (ціна за тону, без ПДВ) х 1,75 т (розмір недостачі) = 2 796,50 грн. (вартість недостачі без ПДВ);
2. 2796,50 грн. (вартість недостачі без ПДВ) + 559,30 грн. (ПДВ) = 3 355,80 грн. вартість недостачі з ПДВ.
Рахунок-фактура №СФ-174375 від 09.07.13р. сплачений Позивачем платіжним дорученням № 20035 від 18.09.13р.
Претензію Відповідачеві -1 Позивач не пред'являв, оскільки дотримання досудового претензійного порядку врегулювання спору є необов'язковим.
Перевезення вантажу здійснювалося у відкритому рухомому складі у справному в технічному стані вагоні №67160069 із додержанням вимог п. 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу. При відвантаженні кам'яного вугілля його маса була визначена відправником та прийнята залізницею до перевезення без зауважень.
Пунктом 6 Статуту залізниць України (далі Статут) визначено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту і Правил перевезень вантажів і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою договору на перевезення вантажу, який укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Згідно з п. 31 Статуту та п. 5, 6 Правил перевезення вантажів, у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.
Пунктом 24 Статуту визначено, що Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно з ч. 1 п. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
Згідно зі ст. 173 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно зі ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до п. 3 ст. 308 ГК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 111 Статуту, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Відповідно до п. 3.19 роз'яснень Президії ВГСУ від 29.05.02р. №04-5/601, у вирішенні спорів, пов'язаних із збереженням вантажу під час перевезення насипом у вагонах відкритого типу, зокрема, вугілля, необхідно виходити з того, що п. 111 Статуту звільняє перевізника від відповідальності за втрату та недостачу вантажу, якщо вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника за відсутності ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення. Це правило поширюється і на випадки, коли відповідно до пункту 2 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу залізниця на прохання відправника, за згодою одержувача, перевозить у вагонах відкритого типу вантажі, не зазначені у додатку до цих Правил. Прибуття піввагону на станцію призначення з недовантаженням до рівня бортів не свідчить про втрату або розкрадання навалочного або насипного вантажу при перевезенні, оскільки згідно з п. 111 Статуту позивач має довести вину перевізника. Залізниця вправі перевіряти дані, зазначені відправником в залізничній накладній, але не зобов'язана перевіряти масу усіх вантажів, які вона приймає до перевезення. Не має також правового значення оцінка того, чи могла залізниця при прийнятті вантажу до перевезення побачити недовантаження у вагоні, оскільки Статут та Правила перевезення не передбачають визначення маси вантажу "на око".
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням того, що перевезення було справним, вантаж до одержувача надійшов у справних вагонах, без ознак втрати під час перевезення, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за рахунок відправника - Відповідача -2, який відвантажив вантаж не в тій кількості, яку зазначив у накладній.
Відповідно ст. 49 ГПК України, господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача -2.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Шахтоуправління "ПОКРОВСЬКЕ", Донецька область, 85300, м. Красноармійськ, пл. Шибанкова, 1 а (код ЄДРПОУ 134 985 62) на користь Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖКОКС", 69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4 (код ЄДРПОУ 001 91224) 3 355,80 грн. - шкоди, завданої недостачею вантажу, 1 720,50 грн. - судового збору.
У позові до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.
Суддя С.Г. Юзіков
Рішення підписане____
Судове рішення № 37248675, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 11.02.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 904/9037/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: