Вирок № 37246962, 20.02.2014, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/1870/13-к

Провадження № 1/348/4/14

20 лютого 2014 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді - Грещука Р.П.,

з участю секретаря - Госедло Л.І.,

прокурора - Балашової Т.А.,

підсудного - ОСОБА_1,

потерпілих- ОСОБА_7,ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна кримінальну справу в якій обвинувачується ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, директор ПП (фірми) «Едельвейс-7», з вищою освітою, уродженець с. Горохолина Богородчанського району Івано-Франківської області, житель АДРЕСА_1, розлучений, на утриманні немає нікого, не судимий, громадянин України, за ч. 4 ст.191, ч.2 ст. 190, 290,ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_1 вчинив умисні дії, які виразились в заволодінні чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, вчинені повторно, що завдало значної шкоди потерпілому.

Також підсудний ОСОБА_1 вчинив службове підроблення - умисні дії, що виразились у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих даних та видачі завідомо неправдивих документів.

А також умисні дії, що виразились в підробленні документа, який посвідчується установою та умисні дії, які виразились в використанні завідомо підробленого документа.

Підсудний ОСОБА_1 також вчинив умисні дії, які виразились в підробці ідентифікаційного номера кузова транспортного засобу.

Крім того, вчинив умисні дії, що полягають у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів, використанні службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом інтересам окремих громадян.

Також, ОСОБА_1 органами досудового слідства обвинувачується у вчиненні умисних дій, які виразились в привласненні та розтраті чужого майна - грошових коштів у великих розмірах як службова особа, шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Злочини ним вчинено при таких обставинах.

ОСОБА_1, будучи директором приватного підприємства фірма «Едельвейс-7», з метою привласнення та розтрати чужого майна 27.12.2007р. уклав договір про надання послуг в сфері автомобільного бізнесу із гр. ОСОБА_5 Згідно договору ОСОБА_1 зобов'язався протягом 10 діб здійснити купівлю вантажного автомобіля «Фольксваген Кадді» в Німеччині, доставити його на територію України та юридично оформити з правом експлуатації на території України, замовник - ОСОБА_5 за поставку автомобіля мав проплатити 14500-15000 дол. США. При укладенні договору, в якості авансу, ОСОБА_5 передав ОСОБА_1 1800 Євро та 2400 дол. США.

ОСОБА_1, як директор приватного підприємства, являючись службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими, адміністративно-господарськими та управлінськими функціями, переслідуючи корисливі мотиви, діючи з прямим умислом на привласнення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи довести свої наміри до кінця, не маючи на меті поставляти обумовлений автомобіль на Україну та повертати кошти в разі непоставки автомобіля, зловживаючи своїм службовим становищем, отримані гроші від гр. ОСОБА_5 в касу ПП (фірми) «Едельвейс-7» не вніс, касових документів про отримання грошей не виписав, а привласнив ввірені йому кошти в сумі 1800 Євро та 2400 дол. США, вчиняючи розтрату коштів, використав їх на власні потреби.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно, з метою привласнення чужого майна, ОСОБА_1 переконав ОСОБА_5 про необхідність передати йому ще 5000 дол. США для купівлі обумовленого автомобіля. 13.01.2008 р., перебуваючи в житловому будинку ОСОБА_5, що знаходиться в АДРЕСА_2, ОСОБА_1 отримав 5000 дол. США від сина замовника - ОСОБА_6 Про отримання коштів ОСОБА_1 написав розписку, скріпивши її своїм підписом та печаткою ПП (фірма) «Едельвейс-7». Отримані кошти ОСОБА_1 в касу ПП (фірми) «Едельвейс-7» не вніс, касових документів про отримання грошей не виписав, а привласнив ввірені йому кошти в сумі 5000 дол. США, вчиняючи розтрату коштів, використав їх на власні потреби і не придбав вказаного автомобіля.

Таким чином, директор ПП (фірма) «Едельвейс-7» ОСОБА_1 зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів привласнив ввірені йому ОСОБА_3 кошти в сумі 1800 євро (по курсу НБУ 18180 грн.) та 7400 доларів США (по курсу НБУ 59200 грн.), тобто кошти на загальну суму 77380 грн., що в 300,5 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян чинного в 2008 р. та становить великі, розміри.

Крім того ОСОБА_1, будучи службовою особою, відповідальною за ведення первинної документації, оформлення бухгалтерської та податкової звітності, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно -небезпечних наслідків та бажаючи так діяти, в період з грудня 2007 р., подаючи в Державну податкову інспецію м.Івано-Франківська декларації з податку на прибуток підприємства, вчиняючи службове прідроблення документів, вносив в них завідомо неправдиві дані. Так, в деклараціях за 4 квартал 2007 р, 1 та 2 квартали 2008 р., а саме в графі «Валовий дохід від усіх видів діяльності» вказував нулі, хоча 27.12.2007 р. та 13.01.2008 р. отримав кошти від гр. ОСОБА_3 в сумі 1800 євро та 7400 доларів США. Крім того в декларації за 3 квартал 2008 р. вказав валовий дохід 13700 грн., а в декларації за 4 квартал 2008 р.- 11000 грн., хоча насправді отримав значно більші доходи. Вказані декларації від імені директора та головного бухгалтера ОСОБА_1 скріплював власним підписом та круглою печаткою ПП (фірми) «Едельвейс-7» , після чого подавав їх в органи ДПІ. Подаючи завідомо неправдиві дані в деклараціях з податку на прибуток підприємства ОСОБА_1 вчинив службове підроблення документів, тобто злочин передбачений ст. 366 ч. 1 КК України.

22.04.2009 року директор ПП (фірма) «Едельвейс-7» ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів, з метою шахрайського заволодіння чужим майном, ввійшов в довіру до гр. ОСОБА_7 Завідомо не маючи на меті виконувати свої зобов'язання, усвідомлюючи протиправність і суспільну небезпечність своїх дій, ОСОБА_1 уклав із гр. ОСОБА_7 договір про надання послуг у сфері автомобільного бізнесу, згідно якого він зобов'язувався протягом двадцяти діб придбати та доставити в Україну з Німеччини ОСОБА_7 автомобіль марки «Опель Астра» («Вектра») або «Фольксваген Гольф», який належно мав бути оформлений ПП (фірма) «Едельвейс-7».

Крім того, 25.09.2008 року директор ПП (фірма) «Едельвейс-7» ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів, з метою шахрайського заволодіння чужим майном, ввійшов в довіру гр. ОСОБА_4 Не маючи наміру виконувати свої зобов'язання, ОСОБА_1 уклав із гр. ОСОБА_4 договір про надання послуг в сфері автомобільного бізнесу, згідно умов якого він зобов'язувався протягом п'ятнадцяти діб придбати та доставити в Україну з Німеччини гр. ОСОБА_4 автомобіль марки «Фольксваген Гольф», який належно мав бути оформлений ПП (фірма) «Едельвейс-7». Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, ОСОБА_1 22.04.2008 року отримав від гр. ОСОБА_7 кошти в сумі 4000 євро та 25.09.2008 року отримав від гр. ОСОБА_4 кошти в сумі 3000 євро. Отримавши вказані кошти, ОСОБА_1 касового ордеру не видав, а заволодів ними, автомобілі гр. ОСОБА_7 та гр. ОСОБА_4 не придбав та не передав, чим завдав ОСОБА_7 та ОСОБА_4 значної шкоди.

Таким чином, ОСОБА_1, шляхом обману та зловживання довірою, з корисливих мотивів заволодів коштами ОСОБА_7 в сумі 4000 євро, що згідно перерахунку по курсу НБУ на день вчинення злочину, становило 32113,96 грн., а також коштами ОСОБА_4 в сумі 3000 євро, що згідно перерахунку по курсу НБУ на день вчинення злочину становить 21418,46 грн.

Крім того, ОСОБА_1 з метою користування автомобілем марки «ВМW -525» та в подальшому зняття його із реєстрації та продажу, в результаті якого він мав матеріально збагатитись, підробив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8, яке згідно висновку експерта не відповідає бланкам свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, які знаходяться в офіційному обігу, всі зображення бланку виконані за допомогою електрофотографічного способу друку за допомогою засобів оперативної поліграфії. Зображення номеру бланку свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серією НОМЕР_8 виконане офсетним способом друку.

09.06.2010року у ВРЕР при УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області, що знаходиться по вул. Юності в м. Івано-Франківську, звернувся гр. ОСОБА_1 із заявою про перевірку технічного стану та зняття з обліку автомобіля марки «ВМW- 525» реєстраційний номер НОМЕР_4. З цією метою останній надав попередньо підроблене ним свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8, яке згідно висновку експерта не відповідає бланкам свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, які знаходяться в офіційному обігу, так як всі зображення бланку виконані за допомогою електрофотографічного способу друку за допомогою засобів оперативної поліграфії. Зображення номеру бланку свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 виконане офсетним способом друку.

Також 09.06.2010року у ВРЕР при УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області, що знаходиться по вул. Юності в м. Івано-Франківську, звернувся гр. ОСОБА_1 із заявою про перевірку технічного стану та зняття з обліку автомобіля марки «ВМW- 525» реєстраційний номер НОМЕР_4. В наданому на дослідження автомобілі «ВМW -525» було виявлено відсутність інформаційної таблички з дублюючим ідентифікаційним номером кузова та внесення ОСОБА_1 змін до індентфікаційного номера кузова, який згідно висновку експерта виготовлено не з дотриманням технічних вимог заводу-виробника та набитий кустарним способом.

Крім цього, ОСОБА_1, будучи службовою особою, директором ПП (фірма) «Едельвейс- 7», та наділений організаційно-розпорядчими функціями, зловживаючи службовим становищем та ввійшовши в довіру до гр. ОСОБА_2, зобов'язався на підставі договору про надання послуг в сфері автомобільного бізнесу від 18.05.2008 року доставити останньому автомобіль марки «ВМW», в зв'язку з чим отримав того ж числа від ОСОБА_2 аванс в сумі 6000 доларів США. Надалі ОСОБА_1 04.09.2008р. ввіз на територію України автомобіль марки «ВМW- 525», який в органах ДАІ МВС України не зареєстрував, а вніс самовільно зміни до кузова автомобіля, а саме змінив його номер та виготовив на вказаний автомобіль підроблене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Після чого, в вересні 2008 року, передав автомобіль ОСОБА_2 та отримав від останнього кошти в сумі 2400 доларів США. В подальшому, автомобіль марки «ВМW-525» був вилучений в ОСОБА_2 працівниками ВДАІ УМВС в зв'язку із підозрою достовірності реєстраційних документів. ОСОБА_1, продовжуючи свої злочині дії, уклав із ОСОБА_2 14.04.2010 року ще один договір про надання послуг в сфері автомобільного бізнесу, згідно якого він нібито зобов'язується доставити автомобіль новішої комплектації і одержав від ОСОБА_2 аванс в сумі 1200 доларів США, а літом 2010 року отримав кінцеву суму грошей в сумі 1300 доларів США. В подальшому, ОСОБА_1 автомобіль ОСОБА_2 не доставив та заволодів коштами останнього, спричинивши йому матеріальну шкоду на загальну суму 10900 доларів США., що згідно довідки Управління Національного Банку України в Івано-Франківській області становило 61 730 гривень 84 копійки.

Директор ПП фірма «Едельвейс-7» ОСОБА_1, будучи службовою особою наділеною організаційно-розпорядчими функціями та зловживаючи своїм службовим становищем, умисно з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, маючи на меті матеріально збагатитись, уклав із гр. ОСОБА_2 договори про надання послуг в сфері автомобільного бізнесу, згідно яких в період часу з 2008 по 2010 рік отримав гроші в загальній сумі 10900 доларів США та повинен був останньому доставити автомобіль із-за кордону. Не виконавши умови договору, ОСОБА_1 кошти на загальну суму 10900 доларів США, що згідно довідки Управління Національного банку України в Івано-Франківській області становило 61730 грн. 84 коп. присвоїв, чим спричинив гр. ОСОБА_2 істотну шкоду.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчинених злочинах не визнав та пояснив, що він як директор ПП (фірми) «Едельвейс-7», 27.12. 2007 року уклав договір про надання послуг в сфері автомобільного бізнесу із ОСОБА_3

Згідно з договором зобов'язався за 14500-15000 доларів США впродовж 10-ти днів придбати в Німеччині вантажний автомобіль «Фольксваген Кадді», доставити на територію України та передати у власність потерпілому. В якості авансу отримав у ОСОБА_3 1800 євро та 7400 доларів США. Умови договору не виконав, оскільки придбаний ним автомобіль під час транспортування поламався на території Німеччини, де зараз знаходиться. В зв'язку із закінченням візи, він не зміг вирішити питання доставки автомобіля потерпілому.

Крім того, 18.05.2008 року уклав договір про надання послуг в сфері автомобільного бізнесу із ОСОБА_2 Зазначає, що умови договору він повністю виконав. У вересні 2008 року передав в користування ОСОБА_2 автомобіль від імені ПП (фірма) «Едельвейс-7». Договір купівлі-продажу не укладався, натомість було укладено договір про використання автомобіля в службових цілях. Згідно з документами власником автомобіля був ОСОБА_8, житель м. Сєверодонецьк Луганської області.

Стверджує, що він не підробляв ідентифікаційний номер кузова автомобіля та реєстраційні документи на автомобіль (техпаспорт). Після того, як працівники міліції виявили, що підроблені номер кузова і техпаспорт, ним був укладений з ОСОБА_2 договір на придбання іншого автомобіля. При цьому він отримав від ОСОБА_2 аванс в сумі 2500 доларів США. Умови договору не виконав по незалежних від нього причинах.

Також, 25.09.2008 року він уклав договір про надання послуг в сфері автомобільного бізнесу з ОСОБА_4 Згідно з договором зобов'язався за 7500 євро протягом 15-ти діб здійснити купівлю автомобіля «Фольксваген Гольф» в Німеччині, доставити на територію України та належно юридично оформити. В якості авансу потерпілий передав йому 3000 євро. Однак стверджує, що 01.11.2008 року гроші, які були призначені для покупки автомобілів, в нього викрадено посадовими особами міжнародного переходу «Тиса» що в м.Чоп Закарпатської області.

22.04.2008 року уклав договір про надання послуг в сфері автомобільного бізнесу із ОСОБА_7 Згідно з договором зобов'язався за 4500 євро впродовж 20-ти діб здійснити купівлю автомобіля «Опель Астра» («Вектра») або «Фольксваген Гольф» в Німеччині, доставити на територію України та передати ОСОБА_7 В якості авансу потерпілий дав йому 4000 євро. Автомобіль мав бути оформлений без митних зборів.

Вказує, що оскільки ОСОБА_7 не надав йому документів, що підтверджують його інвалідність, договір не виконав.

Цивільні позови ОСОБА_4, ОСОБА_5 визнає тільки в частині відшкодування матеріальної шкоди. Заявлені позови ОСОБА_2, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не визнає.

Переконаний, що обвинувачення органами досудового слідства йому пред'явлені безпідставно, оскільки його вина не доведена в судовому засіданні ні прокурором, ні потерпілими. Вважає, що в нього з потерпілими виникли цивільно-правові відносини, в зв'язку з чим суд повинен його виправдати.

Не зважаючи на невизнання підсудним ОСОБА_1 вини у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, 290, ч.І ст.358, ч.3 ст.358, ч.І ст. 364, ч.І ст. 366 КК України його винуватість повністю доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що підсудний 27.12. 2007 року уклав з ним договір про надання послуг в сфері автомобільного бізнесу. Згідно з договором зобов'язався за 14500-15000 доларів США протягом 10-ти діб здійснити купівлю вантажного автомобіля «Фольксваген Кадді» в Німеччині, доставити на територію України та передати йому у власність. В якості авансу передав підсудному 1800 євро та 7400 доларів США. ОСОБА_1 умови договору не виконав, уникав зустрічі з ним, видумував різні причини невиконання договору.

Просить суд покарати підсудного ОСОБА_1 суворо та задоволити в повному обсязі його цивільний позов.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пітвердив, що підсудний 25.09.2008 року уклав з ним договір про надання послуг в сфері автомобільного бізнесу. Згідно з договором, зобов'язався за 7000-7500 доларів США впродовж 15-ти діб здійснити купівлю автомобіля «Фольксваген Гольф» в Німеччині, доставити на територію України та передати йому у власність. В якості авансу він передав ОСОБА_1 3000 євро. Підсудний умови договору не виконав, видумував різні причини недоставки автомобіля. Гроші, навіть частково, не повертає, уникав розмови та зустрічі з ним.

Просить суд підсудного ОСОБА_1 карати суворо та задоволити його цивільний позов в повному об'ємі.

З показань допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_7, встановлено, що підсудний 22.04.2008року, уклав з ним договір про надання послуг в сфері автомобільного бізнесу. Згідно з договором зобов'язався за 4500 євро протягом 20-ти діб купити в Німеччині автомобіль «Опель Астра» («Вектра») або «Фольксваген Гольф», доставити на територію України та передати йому. В якості авансу він дав підсудному 4000 євро. Однак, ОСОБА_1 зобов'язання згідно укладеного договору не виконав, уникав з ним зустрічі.

Просить суд ОСОБА_1 карати суворо та задоволити його цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

ОСОБА_2, допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого ствердив, що ОСОБА_1 18.05.2008 року від імені фірми «Едельвейс-7» уклав з ним договір про надання послуг в сфері автомобільного бізнесу. Згідно з договором зобов'язався впродовж 30-ти діб здійснити купівлю автомобіля «ВМW-520» в Німеччині за 10000 доларів США, доставити на територію України та оформити право власності. У вересні 2008 року підсудний передав йому в користування автомобіль марки «ВМW -525», який, зі слів ОСОБА_1, був ввезений з Німеччини та свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу.

Однак, у вересні 2009 року вказаний автомобіль був вилучений у нього працівниками ДАІ оскільки реєстраційні документи виявились підробленими. 14.04.2010 року підсудний уклав новий договір про надання послуг в сфері автомобільного бізнесу. Згідно з договором зобов'язався протягом 30-ти діб придбати автомобіль «ВМW-525» новішої комплектації в Німеччині, доставити на територію України та юридично оформити право власності на нього. Під час укладення договору він передав ОСОБА_1- 6000 доларів США. При передачі автомобіля -2400 доларів США, а при укладенні нового договору - 2500 доларів США. Всього віддав ОСОБА_1 10900 доларів США. Стверджує, що повертати кошти підсудний відмовляється.

Просить суд карати підсудного ОСОБА_1 суворо, задоволити в повному об'ємі його цивільний позов, а також повернути йому, як добросовісному покупцю, вилучений працівниками ДАІ автомобіль «ВМW-525».

Свідок ОСОБА_9, в судовому засіданні підтвердив, що підсудний ОСОБА_1, отримавши гроші від ОСОБА_2 в м. Івано-Франківську зобов'язався доставити йому із Німеччини автомобіль «ВМW», однак автомобіль не привіз, грошей не повернув.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_1 одержав від його батька гроші в сумі 1800 євро та 2400 доларів США для придбання автомобіля.

Пізніше, по дорученню батька він особисто передав підсудному ще 5000 доларів США. Однак, ОСОБА_1 автомобіль для батька не придбав, від повернення коштів ухиляється.

З оголошених показань свідка ОСОБА_10 видно, що 25.09.2008 року в приміщенні службового кабінету його старшого сина -ОСОБА_4 в Управлінні Департаменту України з питань виконання покарань в Івано-Франківській області, він був присутній під час підписання угоди між його сином ОСОБА_4 та директором ПП «Едельвейс-7» ОСОБА_1 щодо купівлі та доставки з Німеччини на Україну легкового автомобіля «Фольксваген Гольф».

В його присутності ОСОБА_1 отримав в якості завдатку 3000 євро та пообіцяв протягом десяти днів придбати та перегнати замовлений сином автомобіль.

Проте, свої зобов'язання ОСОБА_1 не виконав, автомобіль сину не доставив та отримані як аванс кошти не повернув, спричинив такими діями сину збитки.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_8 видно, що він із ОСОБА_1 не знайомий, автомобіль «ВМW- 525» реєстраційний номер НОМЕР_4, йому не продавав.

Належний йому автомобіль марки «ВМW- 525» він придбав в 1998 році і до 2001 року керував ним на підставі генеральної довіреності. У 2001 році переоформив зазначений автомобіль на себе та регулярно проходив державний технічний огляд вказаного автомобіля.

З показань свідка ОСОБА_11, які оголошені в судовому засіданні встановлено, що десь в 2006 -2007 роках він познайомився на Івано-Франківській митниці з ОСОБА_1 та допоміг йому з оформленням дозволу на переобладнання автомобіля.

Після, познайомив з ОСОБА_1 ОСОБА_7, з яким перебуває в дружніх стосунках, оскільки ОСОБА_7 хотів, щоб ОСОБА_1 пригнав йому з Німеччини автомобіль 2000-2001 років випуску іноземного виробництва.

Йому відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 уклали угоду з приводу доставки автомобіля і ОСОБА_7 передав ОСОБА_1 в якості авансу грошові кошти.

Однак, умови договору ОСОБА_1 не виконав, вигадував різні причини недоставки автомобіля, уникав зустрічей з ним та ОСОБА_7, отримані гроші не повернув.

З показань свідка ОСОБА_12, які оголошені в судовому засіданні, встановлено, що він не пригадує, щоб був знайомий з ОСОБА_1, а також не пам'ятає коли останній раз перетинав Державний кордон України через пункт пропуску «Шегиня» Львівської митниці на автомобілі «ВМW- 525».

Також йому не відомо хто є власником автомобіля «ВМW- 525» реєстраційний номер НОМЕР_4.

Оголошеними показаннями свідка ОСОБА_13- старшого інспектора з розшуку ВДАІ з обслуговування м.Івано-Франківська підтверджується, що 09.06.2010 року ВДАІ здійснювало перевірку технічного паспорта автомобіля «ВМW- 525» д.н.з. НОМЕР_4 та самого автомобіля, яким керував ОСОБА_1

В результаті перевірки виникли підозри, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу підроблене, тому відправили його на дослідження. Крім того, при перевірці ідентифікаційного номера кузова автомобіля «ВМW -525» було встановлено, що номер набитий кустарним способом, а також відсутня інформаційна табличка з дублюючим ідентифікаційним номером кузова.

В зв'язку з наведеним, ним були складені відповідні матеріали і автомобіль був вилучений та поміщений на арештмайданчик ВДАІ м.Івано-Франківська.

Будь-яких пояснень з приводу виявлених підроблень ОСОБА_1 йому не надав.

Вина підсудного ОСОБА_1 в скоєнні злочинів також доводиться:

-договором про надання послуг в сфері автомобільного бізнесу від 25.09.2008 року, укладеним між ПП (фірма) «Едельвейс-7» в особі директора ОСОБА_1 та ОСОБА_4, яким підтверджується, що підсудний зобов'язався в 15-денний термін з моменту підписання договору, купити для ОСОБА_4 в Німеччині автомобіль марки «Гольф» та доставити його в Україну, однак не виконав умови договору (т.1 а.с.12);

- розпискою ОСОБА_1 від 17.02.2009р., яка підтверджує факт отримання ним у ОСОБА_4 грошей в сумі 3000 євро (т.1 а.с.14);

- договором про надання послуг в сфері автомобільного бізнесу, укладеним 22.04. 2008 року між фірмою «Едельвейс-7» в особі директора ОСОБА_1 та ОСОБА_7, з якого встановлено, що підсудний зобов'язався в 20-денний термін з моменту підписання договору, купити для ОСОБА_7 в Німеччині автомобіль та доставити його в Україну, проте не виконав умови договору (т.1 а.с.21);

- розпискою ОСОБА_1 від 16.02.2009 року, яка підтверджує факт одержання у ОСОБА_7 грошей в сумі 4000 євро (т.1 а.с.22);

- договором про надання послуг в сфері автомобільного бізнесу, укладеним 27.12. 2007 року між ПП (фірма) «Едельвейс-7» в особі директора ОСОБА_1та ОСОБА_3, з якого видно, що підсудний зобов'язався в 10-денний термін з моменту підписання договору, придбати для ОСОБА_3 в Німеччині автомобіль та доставити його в Україну, проте не виконав умови договору (т.2 а.с.13);

- розпискою ОСОБА_1, яка підтверджує факт одержання від ОСОБА_3 5000 доларів США (т.2а.с.14);

- листом №11-15/221 від 15.06.2009 року відділу Державної реєстрації (Реєстраційної палати) з якого вбачається, що ПП (фірма) «Едельвейс-7» зареєстроване виконкомом Івано-Франківської м/ради, однак станом на 15.06.2009 року дана юридична особа не включена до ЄДРЮО та ФОП ( т.2, а.с.38);

- договорами про надання послуг в сфері автомобільного бізнесу, укладеними між ПП (фірма) «Едельвейс-7» в особі директора ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 18.05.2009 р. та 14.04.2010 року, які підтверджують те, що підсудний зобов'язався в 30-денний термін з моменту підписання договорів, придбати для ОСОБА_2 в Німеччині автомобіль та доставити його в Україну, проте порушив умови договорів (т.3 а.с.71, 72);

- свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи-приватного підприємства (фірми) «Едельвейс-7», виданим Івано-Франківським міськвиконкомом, з якого вбачається, що вказане підприємство зареєстроване міськвиконкомом 11.03.2001 року за №10-п (т.2 а.с.18);

- інформацією про платника Єдиного податку з якого видно, що інформація про засновництво, інформація про свідоцтва платника Єдиного податку - відсутня (т.2 а.с.21);

- статутом ПП (фірма) «Едельвейс-7», з якого встановлено, що видами діяльності даного підприємства, директором якого являється ОСОБА_1 є також купівля та реалізація авто-,мото-, велотранспортних засобів ( як вітчизняного, так і закордонного виробництва) і запчастин до них (т.2 а.с.23-26);

- договором про використання автомобіля в службових цілях, який підтверджує, що підсудний, оформив фіктивний договір використання автомобіля, в якому вказав, що комерційний директор ПП (фірма) «Едельвейс-7», ОСОБА_8, директор ПП (фірма) «Едельвейс-7» ОСОБА_1 уклали договір використання автомобіля «ВМW» по посвідченню НОМЕР_8, реєстраційний номер НОМЕР_4. Даний договір засвідчено підписом та двічі однією печаткою ПП (фірма) «Едельвейс-7». (т.3 ст.10);

- листом ДПІ в м.Івано-Франківськ від 30.03.2011 року за №7453/10/17-330/2172 з якого вбачається, що ПП (фірма) «Едельвейс-7» звіти ф.1ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку» не подавало (т.3, а.с.65);

- довідкою державної митної служби від 18.02.2011 року, з якої встановлено, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_12 перетнув Державний кордон України в напрямку «В'їзд» 04.09.2008 року через пункт пропуску «Шегині» Львівської митниці на автомобілі «ВМW- 525» кузов НОМЕР_11 (т.З а.с.66).

- протоколом огляду речових доказів, з якого видно, що на арештмайданчику міста Івано-Франківська, знаходиться автомобіль марки «ВМW-525» з номером кузова НОМЕР_11 (т.3 а.с.98);

- протоколом огляду речових доказів, з якого вбачається, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу заламіноване, з записом на титульній сторінці «реєстраційний НОМЕР_4, марка «ВМW- 525», модель, рік випуску 1991, колір чорний, об'єм двигуна F125651,шасі №, кузов НОМЕР_11, тип ТЗ седан, власна маса, повна маса, особливі відмітки, справка сет 080201 от 08.02.2001 г.,НОМЕР_8» на зворотній стороні є написи «НОМЕР_8, власник ОСОБА_8, житель АДРЕСА_3 (т.3 а.с.99);

- висновком спеціаліста № 09/07-198 від 09.06.2010 року, згідно з яким бланк свідоцтва реєстрацію транспортного засобу серією НОМЕР_8, де зазначено власник «ОСОБА_8» за способом нанесення зображення та первиними елементами захисту, не відповідає бланкам свідоцтва про реєстрацію трансапортного засобу, які знаходяться в офіційному обігу (т.3 ст. 14-16);

- висновком експерта № 09/07-284 від 19.05. 2011 року, яким підтверджується, що бланк свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серією НОМЕР_8, за способом нанесення зображення та первиними елементами захисту не відповідає бланкам свідоцтва про реєстрацію трансапортного засобу, які знаходяться в офіційному обігу. Всі зображення бланку (крім. номеру) виконані за допомогою електрофотографічного способу друку за допомогою засобів оперативної поліграфії. Зображення номеру бланку свідоцтва про реєстрам транспортногозасобу серією НОМЕР_8 виконане офсетним способом друку. (т.3,а.с.139);

- висновком експертизи № 09/07-17 від 18.02.2012 року, з якого вбачається, що відтиск печатки «ДЕРЖАВТОІНСПЕКЦІЯ ДЕРЖАВТОІНСПЕКЦІЯ УМВС України Луганської області УМВС України Луганської області * ДЕРЖАВТОІНСПЕКЦІЯ… України Луганської області МРЕВ ДАІ * № 16» у бланку свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серією НОМЕР_8, де зазначений власник «ОСОБА_8», нанесений з допомогою кліше. Зображення відтиску круглої гербової печатки, яке виконане барвником фіолетового кольору у верхній лівій частині внутрішньої сторони бланку свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серією НОМЕР_8 виконане не за допомогою оперативної поліграфії (т.4 а.с. 44-49 );

-висновком спеціаліста № 09/06-37 від 31.08.2010 року, та висновком експерта № 09/06-3 від 01.03.2012 року, з яких встановлено, що ідентифікаційний номер кузова «НОМЕР_10» наданий на дослідження автомобіля «ВМW -525», д.н.з.НОМЕР_4, набитий кустарним способом. Ймовірно первинний індефікаційний номер кузова автомобіля «ВМW -525», д.н.з. НОМЕР_4 мав зміст «НОМЕР_11» (т.3 ст. 18-19 , т.4 а.с.33-41);

-повідомленням державної прикордонної служби України, з якого видно, що підсудний ОСОБА_1 з 21.08.2009 року неодноразово перетинав кордон України ( т.4 а.с. 7,12 );

Разом з тим, органами досудового слідства злочинні дії підсудного ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.4 ст. 191 КК України, як умисні дії, які виразились в привласненні та розтраті чужого майна - грошових коштів у великих розмірах, які він вчинив будучи службовою особою, шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд не погоджується з кваліфікацією дій підсудного ОСОБА_1 органами досудового слідства за ч.4 ст. 191 КК України, виходячи з того, що в процесі розгляду справи не зібрано доказів та об'єктивно нічим не підтверджено, що підсудним ОСОБА_1, як службовою особою, шляхом зловживання своїм службовим становищем вчинено розтрату грошових коштів у великих розмірах.

Із змісту ст.191 КК України вбачається, що об»єктивною стороною цього злочину -заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, передбачено, що майно, яким винний заволодіває, має бути не ввірене йому, не перебувати у його безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища винний має право оперативного управління чи розпорядження цим майном через інших осіб. Тобто, особа в силу свого службового становища повинна мати право доступу до майна.

Так, грошові кошти, які ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3, не надійшли на розрахунковий рахунок ПП (фірми) «Едельвейс-7» і підсудний, відповідно, не мав права оперативного управління чи розпорядження цими коштами, як того вимагає обєктивна сторона злочину, передбаченого ст. 191 КК України.

При цьому, судом встановлено, що підсудний ОСОБА_1, як директор ПП (фірма) «Едельвейс-7», використав своє службове становище, як спосіб заволодіння коштами потерпілого ОСОБА_3 шляхом обману та зловживання довірою. Наміру задекларувати вказану суму та внести на рахунок ПП (фірма) «Едельвейс-7» ОСОБА_1 не мав. Правовідносин між потерпілими та ПП (фірма) «Едельвейс -7» не існувало. Факт використання при цьому договору про надання послуг в сфері автомобільного бізнесу, який нібито укладений між потерпілими та ПП (фірма) «Едельвейс-7» є, на переконання суду, способом вчинення шахрайства.

Наведене свідчить про відсутність обов'язкових ознак, які характеризують привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шлхом зловживання службовим становищем.

Ст.190 КК України передбачає заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Об'єктивна сторона даного злочину полягає у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману або зловживання довірою. Обман - повідомлення неправдивих відомостей або замовчування відомостей, які мають бути повідомлені, з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно. Він може виявлятися в усній, письмовій формі, у використанні підроблених документах. Зловживання довірою-полягає у використанні винним довірливих відносин з потерпілим, заснованих на родинних, службових відносинах, знайомстві, інших цивільно-правових відносинах.

В даному випадку, при здійсненні підсудним ОСОБА_1 своїх обов'язків, як керівником ПП (фірми) «Едельвейс-7» має місце шахрайство- заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, а оскільки шахрайство було вчинене у великих розмірах, дії ОСОБА_1 слід правильно кваліфікувати за ч.3 ст.190 КК України .

Вказані обставини повністю знайшли своє підтвердження під час судового слідства в судовому засіданні.

З цих підстав дії підсудного ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 4 ст. 191 КК України на ч. 3 ст.190 КК України.

Таким чином, дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст.190, ч.3 ст. 190, ст.290, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились в заволодінні чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, вчинені повторно, що завдало значної шкоди потерпілому.

Умисні дії, що виразились в заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене у великих розмірах.

Також підсудний ОСОБА_1 вчинив службове підроблення- умисні дії, що виразились у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих даних та видачі завідомо неправдивих документів.

А також умисні дії, що виразились в підробленні документа, який посвідчується установою та умисні дії, які виразились в використанні завідомо підробленого документа.

Підсудний ОСОБА_1 також вчинив умисні дії, які виразились в підробці ідентифікаційного номера кузова транспортного засобу.

Крім того, вчинив умисні дії, що полягають у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів, використанні службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом інтересам окремих громадян.

Суд не бере до уваги доводи підсудного ОСОБА_1 про те, що в його діях відсутній склад інкримінованих йому органами досудового слідства злочинів, оскільки між ним та потерпілими склалися виключно цивільно-правові відносини. Такі твердження, на думку суду, дані підсудним ОСОБА_1 з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч.3 ст.190, ст.290, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України повністю доводиться письмовими доказами, зібраними та дослідженими в судовому засіданні, поясненнями потерпілих та свідка, оголошеними показаннями свідків, які є логічними та послідовними і не викликають сумніву у їх правдивості, а також висновками проведених по справі експертиз, які узгоджуються із фактичними обставинами пред'явлених підсудному обвинувачень.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного.

Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудному ОСОБА_1 судом не встановлено.

По місцю проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягається вперше.

З врахуванням всіх обставин справи, даних про особу підсудного ОСОБА_1, суд вважає, що йому слід призначити покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у вигляді позбавлення волі.

При цьому суд виходить з того, що злочинні діяння ОСОБА_1 вчинив в період з 2008 по 2010 роки, тому покарання йому необхідно призначити на підставі статей, які діяли на час вчинення злочинів, оскільки в санкціях інкримінованих підсудному статей КК України, які є чинними на момент постановлення вироку (згідно Закону України № 3207-VІ від 07.04.2011 року) посилено кримінальну відповідальність.

Разом з тим, суд прийшов до висновку про звільнення підсудного ОСОБА_1 від призначених йому покарань за ст.290, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України на підставі ст. ст. 74, 49 КК України, оскільки злочини, які вчинив підсудний, відповідно до вимог ст. 12 КК України відносяться до злочинів невеликої тяжкості, а ст. 49 КК України прямо передбачає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості. А так як злочинні дії підсудний вчинив протягом 2008-2010 років, тобто з дня вчинення злочинів пройшло вже більше 3-х років, підсудний може бути звільнений за вироком суду від покарання за закінченням строків давності.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4 підлягають до часткового задоволення, цивільний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Згідно пунктів 6, 7, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" із змінами та доповненнями, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Беручи до уваги наведене з підсудного ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 слід стягнути 77 963 грн. 00 коп. коп. заподіяної злочином матеріальної шкоди.

З підсудного ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 слід стягнути 32080 грн.00 коп. заподіяної злочином матеріальної шкоди.

Враховуючи характер та обсяг заподіяних потерпілому ОСОБА_7 злочином моральних страждань, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди слід зменшити до 20000 грн.

З підсудного ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 слід стягнути 32109 грн. 00 коп. заподіяної злочином матеріальної шкоди.

Враховуючи характер та обсяг заподіяних потерпілому ОСОБА_4 злочином моральних страждань, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди слід зменшити до 20000 грн.

З підсудного ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід стягнути 87091 грн. 70 коп. заподіяної злочином матеріальних збитків та 20000 грн. моральної шкоди.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди в даному випадку, суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, а також враховує ступінь вини особи, що завдала моральну шкоду, характер та обсяг заподіяних потерпілим моральних страждань, їх тривалість, істотність вимушених змін у їхніх життєвих стосунках, майновий стан підсудного ОСОБА_1, його стан здоров'я та спроможність відшкодувати шкоду.

З підсудного ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області р/р31255272210165 код 25574765, МФО 836014, банк одержувача УДК Івано-Франківської області підлягають стягненню кошти за проведення експертиз: №09/07-198 від 09.06.2010 року-140 грн.76 коп., №09/06-37 від 31.08.2010 року -309 грн.60 коп.,№09/06-2 від 14.05.2011 року -258 грн. 00 коп., №09/07-284 від 19.05.2011 року -450 грн.24 коп., №09/06-3 від 01.03.2012 року -735 грн. 60 коп., №09/07-17 від 18.02.2012 року -470 грн.40 коп., на загальну суму 2364грн. 60 коп.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України (1960 року), суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст. 190, ст.290, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України та призначити покарання:

- за ст. 190 ч. 2 КК України - 3 роки позбавлення волі;

- за ст. 190 ч.3 КК України - 4 роки позбавлення волі;

-за ст.364 ч.1 КК України - 1 рік обмеження волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 2 роки.

Звільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного йому за ч.1 ст. 364 КК України покарання на підставі ст. 49, ч.4 ст.74 КК України в зв'язку із закінченням строків давності.

- за ст.366 ч.1 КК України - 1рік обмеження волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 2 роки.

Звільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного йому за ч.1 ст. 366 КК України покарання на підставі ст. 49, ч.4 ст.74 КК України в зв'язку із закінченням строків давності.

- за ст.358 ч.1 КК України - три місяці арешту;

Звільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного йому за ч.1 ст.358 КК України покарання на підставі ст. 49, ч.4 ст.74 КК України в зв'язку із закінченням строків давності.

- за ст.358 ч.3 КК України - один рік 6 місяців обмеження волі;

Звільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного йому за ч.3 ст.358 КК України покарання на підставі ст. 49, ч.4 ст.74 КК України в зв'язку із закінченням строків давності.

- за ст.290 КК України - один рік обмеження волі;

Звільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного йому за ст.290 КК України покарання на підставі ст. 49, ч.4 ст.74 КК України в зв'язку із закінченням строків давності.

На підставі ст. 70 КК України, остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - 4 роки позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 14 год.30 хв. 21.05.2012 року - з часу взяття його під варту в залі Богородчанського районного суду.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4 - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 77 963 грн. 00 коп. заподіяної злочином матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 32080 грн.00 коп. спричиненої злочином матеріальної шкоди та 20000 грн. моральної шкоди, всього - 52080 грн.00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 32109 грн. 00 коп. заподіяної злочином матеріальної шкоди та 20000 грн.моральної шкоди, всього 52109 грн. 00 коп.

В решті вимог позовів ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_2 - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 87091 грн. 70 коп. заподіяних злочином матеріальних збитків та 20000 грн. моральної шкоди, всього 107091 грн.70 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області р/р31255272210165 код 25574765, МФО 836014, банк одержувача УДК Івано-Франківської області кошти за проведення експертиз: №09/07-198 від 09.06.2010 року-140 грн.76 коп., №09/06-37 від 31.08.2010 року -309 грн.60 коп.,№09/06-2 від 14.05.2011 року -258 грн. 00 коп., №09/07-284 від 19.05.2011 року -450 грн.24 коп., №09/06-3 від 01.03.2012 року -735 грн. 60 коп., №09/07-17 від 18.02.2012 року -470 грн.40 коп., всього- 2364грн. 60 коп.

Речові докази по справі: декларації, уточнення розрахунку податкових зобов'язань, копії договорів, розписки, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - залишити зберігати при матеріалах справи.

Автомобіль марки «ВМW- 525», д.н.з. НОМЕР_4, який знаходиться на арештмайданчику у ВДАІ м. Івано-Франківська та є знаряддям вчинення злочинів, - конфіскувати в дохід держави.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни - тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 днів з часу його проголошення шляхом подачі апеляції через Надвірнянський районний суд, а засудженим ОСОБА_1 в той самий строк з часу вручення йому копії вироку.

Суддя Грещук Р.П.