Рішення № 37246315, 11.02.2014, Смолянинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд м. Донецька)

Провадження № 2/259/14/2014

Справа № 0531/9593/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2014 року Куйбишевський районний суд м. Донецька

в складі: головуючого - судді ПИСАНЕЦЬ Н.В.

при секретарі: Ігнатьєвій Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 19 листопада 2012 р. звернулись до суду із позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в обґрунтування вимог зазначивши наступне.

20 листопада 2009 року, близько 19-15 годин, відповідач ОСОБА_4, рухаючись по проспекту Богдана Хмельницького на перехресті з вул.Фрунзе м.Донецька, керуючи автомобілем ВАЗ-211540 держ.номер НОМЕР_1, виїхав на перехрестя на червоний сигнал світлофора, чим порушив п.п.8.73 та 8.10 ПДР України, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Форд Фиеста держ.номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 під керуванням ОСОБА_3, у солоні якого знаходилась в якості пасажира ОСОБА_2 Внаслідок ДТП, автомобіль, належний ОСОБА_1 було пошкоджено, а ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження. Постановою Куйбишевського районного суду міста Донецька від 05.02.2010 року адміністративне провадження відносно ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП було закрито за відсутністю у його діях складу правопорушення. Постановою Куйбишевського районного суду міста Донецька від 25.01.2010 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,00 грн. Від дій відповідача ОСОБА_4 позивачу ОСОБА_1 була спричинена матеріальна шкода у вигляді пошкодження автомобіля, яка згідно наданого акту автотоварознавчого дослідження № 911/12 від 22.12.2009р. оцінена у 49831,08 грн. За договором страхування наземного транспорту ИБ №2127479/05АК від 25.12.2008р. страховою компанією «АХА страхування», у зв»язку із настанням страхового випадку, що трапився 20.11.2009р.- власнику автомобіля Форд Фиеста держ.номер НОМЕР_2, ОСОБА_1- було сплачено страхове відшкодування у сумі 37487,26 грн. Різниця між вартістю відновлюваного ремонту та виплаченим страховим відшкодуванням становить 12343,82 грн., яку позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_4, а також стягнути із останнього на його користь понесені витрати на послуги евакуатора у сумі 326,00 грн. та витрати на розбір та дефіктовку автомобілю у сумі 450,00 грн., та разом матеріальну шкоду позивач ОСОБА_1 визначив у сумі 13119,82 грн. У відшкодування моральної шкоди, позивач просить суд стягнути на його користь у зв»язку із пошкодженням його майна та протиправною поведінкою ОСОБА_4 15000,00 грн. У відшкодування моральної шкоди, позивач ОСОБА_2 просить суд стягнути на її користь 15000,00 грн. та пов»язує настання моральних страждань з протиправною поведінкою відповідача та ушкодженням її здоров»я, що виникло внаслідок дій ОСОБА_4 У відшкодування моральної шкоди, позивач ОСОБА_3 просить суд стягнути на його користь 5000,00 грн. та пов»язує настання моральних страждань з протиправною поведінкою відповідача. Також позивачі просять суд стягнути із відповідача понесені судові витрати, пов»язані із витратами на правову допомогу у сумі 5000,00 грн. та у зв»язку із сплатою судового збору у сумі 500,00 грн.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будучи належним чином повідомленими про час та дату розгляду справи, до зали суду не з»явились, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, за участі їх представника ОСОБА_5

Представник позивачів ОСОБА_5, присутній у залі судового засідання, підтримав оголошені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні у повному обсягу.

Відповідач ОСОБА_4 , належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, до зали суду не з»явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, за участі його представника ОСОБА_6

Представник відповідача ОСОБА_6, присутній у залі судового засідання, з позовними вимогами не погодився, усно оспорював встановлену судовими рішеннями провину ОСОБА_4 у скоєнні ДТП, просив суд повторно перевірити та спростувати провину відповідача та відмовити у задоволенні вимог позивачів.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідно до ст. 213 ч.3 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

В судовому засіданні встановлено, що 20 листопада 2009 року, близько 19-15 годин, відповідач ОСОБА_4, рухаючись по проспекту Богдана Хмельницького на перехресті з вул.Фрунзе м.Донецька, керуючи автомобілем ВАЗ-211540 держ.номер НОМЕР_1, виїхав на перехрестя на червоний сигнал світлофора, чим порушив п.п.8.73 та 8.10 ПДР України, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Форд Фиеста держ.номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 під керуванням ОСОБА_3, у солоні якого знаходилась в якості пасажира ОСОБА_2 Внаслідок ДТП, автомобіль, належний ОСОБА_1 було пошкоджено, а ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження.

Відповідно до вимог ст. 61 ч.3 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням по цивільній, господарський або адміністративній справі, що набуло чинності, не потребують доведенню при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановою Куйбишевського районного суду міста Донецька від 25.01.2010 року, ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,00 грн. Вказане судове рішення не було оскаржено та набрало чинності. Зі змісту цієї постанови вбачається, що ОСОБА_4 був присутній під час розгляду судом цієї адміністративної справи та визнавав себе винним у скоєному ДТП (а.с.36).

Відповідно до ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі(право власності, інше речове право, договір підряду, договір оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Від дій відповідача ОСОБА_4 автомобілю, що належить позивачу ОСОБА_1 були спричинені ушкодження, визначені у протоколі огляду вказаного транспортного засобу (а.с.13-14). При цьому, внаслідок скоєного ДТП, позивач ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, визначені у довідці від 27.11.2012 року та вказані у постанові про відмову у порушенні кримінальної справи від 04.01.2010р. (а.с.33, 63).

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. ст. 988, 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Страхова виплата за договором майнового страхування не може перевищувати розмір реальних збитків.

За договором страхування наземного транспорту ИБ №2127479/05АК від 25.12.2008р. страховою компанією «АХА страхування», у зв»язку із настанням страхового випадку, що трапився 20.11.2009р.- власнику автомобіля Форд Фиеста держ.номер НОМЕР_2, ОСОБА_1- було сплачено страхове відшкодування у сумі 37487,26 грн., що підтверджується довідкою страхової компанії «АХА страхування» за № 2783/12 від 17.12.2012р.

У позовних вимогах щодо відшкодування спричиненої матеріальної шкоди, позивачі посилаються на встановлену висновком автотоварознавчого дослідження № 911/12 від 22.12.2009р. вартість відновлювального ремонту автомобілю ОСОБА_1 яка оцінена у 49831,08 грн. Однак, з копії долученого до позову вищевказаного висновку (а.с.12) вбачається вартість відновлювального ремонту у сумі - 39708,12 грн. Інших висновків спеціалістів з боку сторін не долучалось та клопотань про призначення судових автотехнічних експертиз, з метою перевірки визначеної експертом суми відновлювального ремонту, до суду не надходило.

Враховуючи наведене, суд вважає необхідним стягнути із відповідача ОСОБА_4 різницю між встановленим експертом Бодак В.С. розміром вартості матеріальної шкоди, завданої його діями автомобілю ОСОБА_1 та відшкодованою страховою компанією «АХА страхування» частиною, що складає - 2220,86 грн., а також підлягає стягненню із ОСОБА_4 вартість понесених позивачем витрат на послуги евакуатора у сумі 326,00 грн. та витрат на розбір та дефіктовку автомобілю у сумі 450,00 грн., тому загалом підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 - 2996,86 грн.

Стосовно вимог позивачів про відшкодування моральної шкоди, суд виходить із наступного. Відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Роз»яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов»язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв»язків позивачів, зменшення їх суспільної активності, потребують від них додаткових зусиль для організації життя.

Суд вважає, що діями відповідача ОСОБА_4 позивачам спричинені моральні страждання, пов'язанні із відчуттям втрати гідності та самоповаги у зв»язку з діями останнього, встановленими постановою Куйбишевського районного суду міста Донецька від 25.01.2010 року. На підставі чого, положення позивачів зазнало суттєвих змін - погіршився налагоджений уклад їх життя та життєвих зв»язків, нормалізація яких вимагає додаткових зусиль, вони почували себе морально пригнічено у зв»язку із пошкодженням автомобілю та здоров»я та така ситуація є прямим наслідком дій відповідача.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних та фізичних страждань з урахуванням ступеня вини відповідача.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер, глибину душевних страждань позивача, і відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України, виходячи з засад розумності та справедливості та за умови визнання у повному обсягу позовних вимог відповідачем, суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 та стягує на його користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 2000,00 грн.; суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_3 та стягує на його користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 2000,00 грн.; суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_2 та стягує на її користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн.

Вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат на правову допомогу у сумі 5000,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки розмір вартості послуг фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 не підтверджений належними доказами - витягом з журналу обліку доходів, який суду на вивчення не надавався.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, підлягає частковому стягненню з відповідача ОСОБА_4 судові витрати, підтверджені документально, відповідно до частини задоволених позовних вимог, а саме - підлягає стягненню 220,00 грн. у відшкодування сплати судового збору (а.с.45).

На підставі ст. 37, п. 38.2.1 ст.38, пп. а) п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 22, 1191 ЦК України, керуючись ст. ст. 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 2996,86 (дві тисячі дев»ятьсот дев»яносто шість) грн. 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2000,00 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 2000,00 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 5000,00 (п»ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 у відшкодування понесених судових витрат 220,00 (двісті двадцять) грн. 00 коп.

Відмовити у задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Куйбишевський районний суд м.Донецька, шляхом подачі апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Н.В.Писанець