Рішення № 3724610, 13.10.2008, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-1845/2008 року

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2008 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань - Клименко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 "про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини", -

В С Т А Н О В И В :

11 вересня 2008 року, ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на те, що з відповідачем вона знаходиться в шлюбі з 25 вересня 2004 року, який був зареєстрований Шатівською сільською радою Лозівського району, Харківської області, актовий запис НОМЕР_1. Від шлюбу вони мають сина - ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Позивач вказала, що останнім часом стосунки між нею та відповідачем значно погіршилися. Позивач офіційно не працевлаштована, її доходи складає лише допомога відповідно до Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги у розмірі 97 грн. 35 коп. на місяць, що не дає їй можливості самостійно забезпечити дитину всім необхідним для життя та розвитку. Відповідач працює за договорами, надати суду довідку про його доходи позивач не має можливості, інших дітей він не має, тому, на думку позивача має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання їх спільної дитини. На підставі викладеного, позивач прохає суд стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду и до досягнення дитиною повноліття.

У судовому засіданні, позивач підтримала свій позов та прохала його задовольнити у повному обсязі, оскільки відповідач по справі є батьком - ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, однак не надає ні якої матеріальної допомоги на його утримання. Позивач вказала, що вона не працює і на обліку в центрі зайнятості вона не перебуває, так як виховує малолітнього сина, який потребує постійної уваги та догляду, а отримати допомоги на отримання дитини, окрім відповідача по справі, їй не має від кого.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився і про причини своєї неявки суду не повідомив, тоді як про день, час та місце слухання справи судом повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про отримання ним судових повісток. Заяв про розгляд справи за його відсутності до суду відповідач не подав і заперечень на позовну заяву ним також не подано.

Згідно до положення ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідачів, повідомлених належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

 Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 25 вересня 2004 року, про що свідчить ксерокопія свідоцтва про шлюб (а.с.№7).

Від цього шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, про що свідчить ксерокопія свідоцтва про народження (а.с.№8). Згідно довідки з місця реєстрації (а.с.№9), вбачається, що дитина, проживає з позивачем за адресою реєстрації останньої.

У судовому засіданні судом встановлено, що відповідач разом з сім»єю не проживає. Судом з»ясовувалося матеріальне становище сторін. Так, позивач вказала, що вона не працює і на обліку в центрі зайнятості не перебуває, про що свідчить довідка (а.с.№25) та ксерокопія трудової книги на її м»я (а.с.№25-28) так як доглядає за дитиною.

У суду відсутні відомості про місце роботи відповідача. Однак, відповідно до довідки (а.с.№23) встановлено, що з відповідача стягнень за виконавчими листами не проводиться.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач не надає постійної матеріальної допомоги позивачу на утримання їх спільної дитини, в порушення вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України та ч.2 ст.51 Конституції України, в яких зазначено, що: «Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття».

Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров”я та матеріальне положення дитини, стан здоров”я та матеріальне положення позивача, відповідача, та те, що з відповідача не проводяться стягнення за виконавчими листами, суд вважає можливим позов позивача задовольнити.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито», з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 грн.50 коп..

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 77, 79, 88, 169, 208-209, 212-213, 214, 215, 223, 224-226, ч.1 ст.367 ЦПК України; ст.ст.180-182, 191 Сімейного Кодексу України; п.5 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито»; п.17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 "про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини" - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця АДРЕСА_1, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 - аліменти на утримання сина - ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня звернення позивачем до суду - з 11 вересня 2008 року і до досягнення дитиною повноліття, на користь ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у дохід держави в розмірі 51 (п»ятдесят одна) гривня 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 (сім) гривень 50 копійок на користь УДК у Лозівському районі м. Лозова, код ЄДРПОУ 24134414, МФО 851011, розрахунковий рахунок НОМЕР_1 за кодом бюджетної класифікації 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах».

Рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленому цим Кодексом.

Головуючий

у судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд