Ухвала суду № 37245367, 20.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

20 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/3757/13-а

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В.судді -Запорожана Д.В.судді -Жука С.І.при секретарі -Синявській І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євролюкс-С» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2013 року №0001152208 і №0001162208,

встановила:

Позивач ТОВ «Євролюкс-С» 20.08.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 09.08.2013 року № 0001152208 і № 0001162208.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на безпідставність висновків відповідача про порушення норм податкового законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (а.с. 109-111).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року позов було задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001152208, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Головного Управління Міндоходів у Миколаївській області 09.08.2013 року.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001162208, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Головного Управління Міндоходів у Миколаївській області 09.08.2013 року.

Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євролюкс-С» судові витрати в сумі 2294 гривні шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного Управління Міндоходів у Миколаївській області.

В апеляційній скарзі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що в період з 23.07.2013 року по 26.07.2013 року ДПІ здійснила документальну позапланову невиїзну перевірку позивача «… з питань дотримання вимог податкового законодавства за період IV квартал 2010 року - 2012 рік в частині придбання товарів (робіт, послуг) у контрагента-постачальника ТОВ «Саноіл Торг» (код ЄДРПОУ 37269136) в грудні 2010 року та їх подальшої реалізації …», результати якої оформила актом від 26.07.2013 року № 69/22-08/32421961 (а.с. 12-68).

Згідно вищевказаного Акту, ТОВ «Євролюкс-С» порушило пункт 5.1, підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було занижено податок на прибуток у IV кварталі 2010 року на суму 158 500 гривень, а також підпункт 7.2.6 пункту 7.2, підпункт 7.4.1 пункту 7.4, підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 68/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого було занижено податок на додану вартість у грудні 2010 року на 126 800 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим повідомленням-рішенням від 09.08.2013 року № 0001162208 ДПІ, з посиланням на підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 і пункт 123.1 статті 123 ПК України, збільшила суму грошового зобов'язання ТОВ «Євролюкс-С» з податку на прибуток на 158 500 гривень і застосувала штраф в сумі 39 625 гривень (а.с. 10-11).

Також з матеріалів справи вбачається, що податковим повідомленням-рішенням від 09.08.2013 року № 0001152208 ДПІ, з посиланням на підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 і пункт 123.1 статті 123 ПК України, збільшила суму грошового зобов'язання ТОВ «Євролюкс-С» з ПДВ на 126 800 гривень і застосувала штраф в сумі 31 700 гривень (а.с. 8-9).

В Акті від 26.07.2013 року вказано, що ТОВ «Євролюкс-С» на 634 000 гривень зависило витрати (показники у рядку 04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» декларації з податку на прибуток за IV квартал 2010 року) на вартість придбаної у ТОВ «Саноіл Торг» олії соняшникової нерафінованої. Цей висновок ґрунтувався на доводах ДПІ про те, що «… не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій ТОВ «Євролюкс-С» з придбання олії соняшникової у платника податків контрагента-постачальника ТОВ «Саноіл Торг» … операції між ТОВ «Євролюкс-С» та ТОВ «Саноіл Торг» є операціями без мети настання реальних наслідків та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю …» (а.с. 61-62).

Також позивач на 126 800 гривень зависив податковий кредит (рядок 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою» декларації з ПДВ за грудень 2010 року) на суму ПДВ, що була сплачена Товариством на користь ТОВ «Саноіл Торг» у складі вартості олії соняшникової нерафінованої. Цей висновок ґрунтувався до доводах ДПІ про те, що «… придбання та використання … у межах господарської діяльності підприємством не доведено … операції між ТОВ «Євролюкс-С» та ТОВ «Саноіл Торг» є операціями без мети настання реальних наслідків, по яких не встановлено їх фактичності та використання в господарській діяльності …» (а.с. 64-65).

Виходячи зі змісту Акта, доказами порушення ТОВ «Євролюкс-С» вказаних вище норм податкового законодавства є обставини, що викладені в акті, складеному ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС (від 30.04.2013 року № 1305/22-20/37269136) «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариство з обмеженою відповідальністю «Саноіл Торг» код за ЄДРПОУ 37269136 з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 04.10.2010 року по 31.12.2011 року» (надалі - акт перевірки ТОВ «Саноіл Торг») (а.с. 18-49).

Відповідно до акта перевірки ТОВ «Саноіл Торг» «… встановлено порушення ТОВ «Саноіл Торг» вимог п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 статті 198, п. 198.2, 198.3 та п. 198.6 ст. 198 ПК України …, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року на загальну суму 48 789 207,73 гривень та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість період з 04.10.2010 року по 31.12.2011 року на загальну суму 48 789 207,73 гривень … вимог п. 135.1, п. 135.2, п. 135.3, п. 135.4, п. 135.5 ст. 135 п.137.1 ст. 137 ПК України … у підприємства відсутні об'єкти оподаткування з податку на прибуток по операціях з продажу товару (олії соняшникової 1 ґатунку, макухи соняшникової) за період з 04.10.2010 року по 31.12.2011 року в сумі 243 946 038,65 гривень … та пп. 134.1.1, п. 134.1, пп. 138.1.1, п. 138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України … у підприємства відсутні об'єкти оподаткування з податку на прибуток по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) за період з 04.10.2010 року по 31.12.2011 року на суму 243 946 038,65 гривень» (а.с. 123-144).

Згідно з п. 54.3 ст. 54 ПК України, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом. Таке визначення, зменшення (збільшення), відповідно до статті 58 ПК України, здійснюється шляхом надіслання (вручення) контролюючим органом платнику податків податкового повідомлення-рішення. Саме податкове повідомлення-рішення (у випадку встановлення порушень) є результатом податкового контролю (пп. 72.1.5 п. 72.1 ст. 72 ПК України).

Судом 1-ї інстанції було правомірно встановлено, що оскільки Акт не містив інформації щодо прийняття на підставі акта перевірки ТОВ «Саноіл Торг» відповідних повідомлень-рішень, то відповідач неправомірно використав акт перевірки ТОВ «Саноіл Торг» в якості доказу порушення норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем, тим більше, що в акті перевірки ТОВ «Саноіл Торг» відсутні висновки про порушення контрагентом позивача саме вимог зазначених Законів.

Судом 1-ї інстанції було зазначено, що в акті перевірки ТОВ «Саноіл Торг» (а.с. 127) було вказано, що за період з 04.10.2010 року по 31.12.2011 року ТОВ «Саноіл Торг» задекларувало скоригований валовий дохід у сумі 681 603 624 гривень та доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 04.10.2010 року по 31.12.2012 року, в сумі 861 987 036 гривень. Перевіркою повноти визначення доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за період з 04.10.2010 року по 31.12.2011 року, встановлено його завищення у загальній сумі 243 946 038 гривень (в тому числі 62 776 587,70 гривень - у 2010 році) (а.с. 143). Таким чином, в акті перевірки ТОВ «Саноіл Торг» контролюючий орган дійшов висновку саме про завищення доходу ТОВ «Саноіл Торг», а не про відсутність доходу. Це ж стосується висновків контролюючого органу щодо завищення ТОВ «Саноіл Торг» витрат (а.с. 130). Враховуючи цей факт, є недоведеними твердження ДПІ про те, що витрати ТОВ «Євролюкс-С» (634 000 гривень) відповідають складовій доходу ТОВ «Саноіл Торг», що, на думку контролюючого органу, є завищеним на 62 776 587,70 гривень.

Виходячи з вищевикладеного, суд 1-ї інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги доводи відповідача про те, що ТОВ «Євролюкс-С» не мало права на податковий кредит з ПДВ в сумі 126 800 гривень, оскільки актом перевірки ТОВ «Саноіл Торг» було виявлено завищення податкових зобов'язань за грудень 2010 року на 6 563 233,90 гривень (при тому, що цим актом була підтверджена сума зобов'язань ТОВ «Саноіл Торг» з ПДВ за грудень 2010 року - 32 203 624 гривень) (а.с. 135).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач пояснив, що придбана ним у ТОВ «Саноіл Торг» олія соняшникова нерафінована була реалізована ТОВ «Євролюкс-С». Так, товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГЕКОТОП» і позивач уклали 20.12.2010 року договір комісії № 20/12/10-К (а.с. 95-99), на виконання якого ТОВ «ЮГЕКОТОП» (комісіонер) уклало з Company "OREXIM LIMITED" (Велика Британія) зовнішньоекономічний контракт, предметом якого є поставка нерезиденту вказаного товару (а.с. 84-89).

Згідно матеріалів справи, а саме: акту про приймання товару за кількістю і якістю (а.100), звіту комісіонера (а.с. 102), актів здачі-приймання робіт (а.с. 103, 104), вантажної митної декларації (ар. с. 165), ТОВ «Євролюкс-С» продало придбану у ТОВ «Саноіл Торг» олію соняшникову нерафіновану (а.с. 75-83), тобто придбаний позивачем товар був в подальшому використаний в його господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону № 334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції щодо недоречності висновку ДПІ про порушення позивачем пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки наявність податкової накладної була підтверджена Актом (а.с. 50).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі ст. 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі ст. 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Суд 1-ї інстанції дійшов вірного висновку, що позивач підтвердив первинними документами, передбаченими Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» і Законом України «Про податок на додану вартість», правильність формування витрат і податкового кредиту, тому висновки ДПІ про заниження податкових зобов'язань суд 1-ї інстанції визнав неправомірними.

Також судом 1-ї інстанції було правильно зазначено, що заперечення контролюючого органу щодо реальності господарських операцій (з урахуванням того, що відповідач здійснив невиїзну перевірку) може ґрунтуватися на відсутності первинних документів, в той час як Актом підтверджена їх наявність.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційних скарг суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євролюкс-С» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2013 року №0001152208 і №0001162208 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий суддя:/підпис/Ю.В. ЯковлевСуддя:/підпис/Д.В. ЗапорожанСуддя:/підпис/С.І. Жук