Ухвала суду № 37245346, 20.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

20 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/2692/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В.судді -Запорожана Д.В.судді -Жука С.І.розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року по адміністративній справі за позовом приватного підприємства "АНК" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановила:

Позивач ПП "АНК" 16.07.2013 року звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.03.2013 року №0002152200 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 82353,60 гривні, в тому числі за основним платежем у сумі 54902,40 гривні та за штрафними санкціями у сумі 27451,20 гривня.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій ПП "АНК" з його контрагентом ПП "ТД Інком-Юг" по придбанню дизельного палива є неправомірними, оскільки були зроблені на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента без урахування наданих до перевірки первинних документів. При цьому, позивач звертав увагу, що в акті перевірки податковий орган підтверджував наявність у ПП "АНК" отриманого дизельного палива.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо позовних вимог та просив у їх задоволенні відмовити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 26.03.2013 року №0002152200 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 54902,40 гривні та за штрафними санкціями у сумі 27451,20 гривень.

У своїй апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування вищезазначеної постанови суду та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом 1-їінстанції встановлено, що приватне підприємство "АНК" зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Херсонської міської ради та перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Херсоні з 21.09.1994 року за №906.

Як вбачається з матеріалів справи, в періоді, що перевірявся, ПП "АНК" було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість згідно свідоцтва від 04.02.1998 року №200050173 (а.с. 10).

Згідно довідки з ЄДРПОУ АА №598055 основними видами діяльності ПП "АНК" є види діяльності за КВЕД-2010, а саме: неспеціалізована оптова торгівля, виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів, виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу, будівництво житлових і нежитлових будівель, вантажний автомобільний транспорт, вантажний річковий транспорт (а.с. 11).

Судом 1-ї інстанції було вірно встановлено, що відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України фахівцями ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ПП "АНК" з питання підтвердження господарських відносин з ПП "Торговий дім "Інком - Юг" за вересень 2011 року, за результатами якої було складено акт від 12.03.2013 року №1568/22.1/21296967 (а.с. 23-27).

Згідно акту перевірки були встановлені порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2011 року на суму 54902,40 гривні (а.с. 27).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі вказаного висновку податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.03.2013 року №0002152200 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальній сумі 82353,60 гривні, в тому числі за основним платежем у сумі 54902,40 гривні та за штрафними санкціями у сумі 27457,20 гривень (а.с. 21).

Відповідно до підпункту 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Для визначення права підприємства на податковий кредит по проведеним господарським операціям з постачальником необхідно встановити наявність в сукупності таких обов'язкових підстав: здійснення операції з придбання товарів та їх оплата ( п. 198.1, 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України); наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість (п. 198.6 ст. 198 ПК України); придбання товарів (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності платника податку - покупця, шляхом відображення їх в обліку та підтвердження відповідними документами (п. 44.1. ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 201.11 статті 201 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 26 серпня 2011 року між ПП "АНК" (за договором - покупець) та ПП "ТД "Інком-Юг" (за договором - постачальник) було укладено генеральний договір поставки нафтопродуктів №ІЮ-2608-40, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти нафтопродукти та сплатити їх вартість у відповідності з умовами договору та додаткових угод, поставка товару здійснюється окремими партіями, обсяги, асортимент, строки поставки та умови транспортування визначаються відповідною додатковою угодою до цього договору (а.с. 28-31).

З акту перевірки судом 1-ї інстанції було встановлено, що згідно наданих до перевірки видаткових та податкових накладних, на виконання умов вищевказаного договору у жовтні 2011 року ПП "ТД "Інком-Юг" було поставлено дизельне паливо всього на загальну суму 329414,40 гривень, в тому числі ПДВ 54902,40 гривні.

Згідно матеріалів справи, оплата товару підтверджується наданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень (а.с. 32-46). Перевезення товару здійснювалось ПП ОСОБА_4 за замовленням ПП "ТД "Інком - Юг" на адресу ПП "АНК", що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями товарно-транспортних накладних (а.с. 48, 51, 54, 57, 60, 66, 69, 72, 76, 79, 82, 85, 88, 93).

Згідно акту перевірки, підприємством до перевірки було надано наказ керівника ПП "АНК" №76 від 21.11.2011 року, згідно якого вирішено не використовувати у господарській діяльності підприємства дизельне паливо у загальній кількості 71,98 тон, отримане від ПП "ТД "Інком-Юг", до з'ясування питання обґрунтованості його придбання або вирішення питання повернення зазначеного пального вищевказаному контрагенту, забезпечити зберігання зазначеного пального в повному обсязі у резервуарах на плав кранах, які належать ПП "АНК" (а.с. 131).

Згідно даних для перевірки регістрів бухгалтерського обліку по рах. 203 «Паливо», 205 «Інші матеріали», 28 "Товари" податковим органом було встановлено, що станом на 01.01.2013 року та на момент перевірки дане пальне рахується в залишках по рах.28 "Товари" в кількості 71,928 т на суму 704798,27 гривень (без ПДВ).

В ході перевірки директором ПП «АНК» були надані пояснення щодо придбання дизельного пального у ПП "ТД "Інком-Юг" у вересні 2011 року, в якому було зазначено про здійснення у вересні-жовтні 2011 року господарських операцій з ПП «ТД «Інком-Юг» щодо придбання дизельного палива, яке зберігається на підприємстві в ємностях на плавкранах та не використовується в господарській діяльності.

Тобто в акті перевірки ПП "АНК" податковий орган підтверджує наявність дизельного палива на підприємстві.

Отже податковий кредит в даній справі сформований позивачем на підставі сплачених сум ПДВ від господарської операції, яка підтверджені документально та належним чином виконана.

Враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, передбачений ст. 61 Конституції України, діючим законодавством передбачено, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, та можуть бути застосовані до іншої особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку позивача) права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично отриманих товарів і послуг) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Виходячи з вищевикладеного, суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що посилання відповідача на акт від 15.03.2012 року №16/232-00/35673864 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ТД "Інком-Юг" з питань взаємовідносин з ТОВ "Южнефть" за вересень 2011 року не спростовує наданих позивачем до суду письмових доказів, які підтверджують реальне виконання господарської угоди, за якою позивачем в подальшому сформовано податковий кредит.

Судом 1-ї інстанції було правомірно встановлено, що акти податкових перевірок контрагента позивача не є достатніми доказами в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання угод між позивачем та його контрагентом, і не є підставою для визнання показників звітності позивача непідтвердженими, тому як доказами порушення правил податкової звітності є виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів.

За таких обставин висновок податкового органу про нереальність господарської операції з поставки товару позивачеві ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи.

Частиною 1 статті 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Так, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні угоди взаємоузгоджених дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад, а також судових рішень про визнання недійсним правочину. Таких доказів відповідачем в акті перевірки не було наведено.

Позивачем отримано від його контрагента належним чином оформлені податкові накладні на вартість отриманого товару, який оплачено позивачем в повному обсязі з урахуванням суми податку на додану вартість.

Судом 1-ї інстанції було правомірно зазначено, що виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП "ТД "Інком-Юг" підтверджується видатковими та податковими накладними, а також документами, що підтверджують зберігання придбаного товару на підприємстві.

На думку колегії суддів, суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необґрунтованість дій ДПІ по визначенню грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 54902,40 гривні, оскільки обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нереальність господарських операцій між позивачем і його контрагентами не була підтверджена здобутими по справі доказами, а інші мотиви викладені в акті перевірки та які призвели до прийняття спірних податкових рішень не ґрунтуються на чинному податковому законодавстві.

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що оскільки у податкового органу не було законних підстав для визначення в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні зобов'язань з податку на додану вартість, а тому не має підстав і для застосування до позивача відповідно до ст. 123 ПК України штрафних санкції у розмірі 50% від суми грошового зобов'язання згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно і в достатньому об'ємі встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 197, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року по адміністративній справі за позовом приватного підприємства "АНК" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5-ть днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ю.В. ЯковлевСуддя: Д.В. Запорожан Суддя: С.І. Жук