МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв.
12 лютого 2014 року Справа № 814/5075/13-а
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПриватного акціонерного товариства "Первомайський молочноконсервний комбінат", (пр-т Труда, 12, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200)
доПервомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів і зборів у Миколаївській області, (вул. Дзержинського, 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213)
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство „Первомайський молочноконсервний комбінат" (далі ПАТ, позивач, суб'єкт господарювання) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області (правонаступник Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області (далі відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2011р. №000242301, яким позивачу збільшену суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 94567грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 23 641,75грн..
Не погоджуючись з підставами прийняття оспорюваного рішення (порушення ПАТ п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"), позивач зазначив, що контролюючим органом безпідставно прийнято рішення про збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток, оскільки ПАТ правомірно відніс до валових витрат суми від здійснення господарських операцій по угоді з ПП "Преміум 2010".
Відповідач позов не визнав, зазначивши, що позивач неправомірно відніс на валові витрати суми від придбання пального за господарськими операціями з ПП "Преміум 2010", які оформлені недійсними первинними документами, оскільки видавались неуповноваженими на те особами. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що відповідно до пояснень ОСОБА_1, який є директором вказаного підприємства, останній не здійснював господарської діяльності від імені підприємства. При цьому, контролюючим органом не оспорюється факт реальної поставки позивачу паливно-мастильних матеріалів від ПП "Преміум 2010".
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог, виходячи з такого.
Судом встановлено, що на підставі наказу та направлень на перевірку, із яких слідує, що перевірку призначено відповідно до постанови слідчого ОВС СВ ПМ ДПА У Кіровоградській області №7-6344 від 19.05.2011р., в період з 03.06.2011р. по 09.06.2011р. відповідачем здійснена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ПП "Преміум 2010" за період з 01.01.2008р. по 31.03.2011р..
14.06.2011р. за наслідками перевірки відповідачем складено відповідний акт за №988/23/00418107 (далі - акт), у висновках якого зазначено про порушення суб'єктом господарювання п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР (далі Закон №334), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в сумі 94567грн..
Свою позицію контролюючий орган обґрунтовує тим, що господарські операції з ПП "Преміум 2010" є безтоварними, оскільки здійснювались не уповноваженими на те особами. При цьому ОСОБА_1, який є директором вказаного підприємства, не здійснював господарську діяльність від імені ПП "Преміум 2010".
25.06.2011р. на підставі акта відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №000242301, яким позивачу збільшену суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 94567грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 23641,75грн..
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Як слідує із матеріалів справи між позивачем (покупець) та ПП "Преміум 2010" (постачальник) в період з січня 2010 року по липень 2010 року здійснювались господарські операції з поставки паливно-мастильних матеріалів, за наслідками виконання яких ПАТ віднесло на валові витрати суми коштів сплачених за цей товар.
На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткові накладні, податкові накладні, приходні ордери на паливно-мастильні матеріали, журнали складських відомостей, платіжні доручення.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємства» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Приписами абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємства» визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Підпунктом 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємства» встановлено, що датою збільшення валових витрат є:
або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;
або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Згідно з п.2 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 (далі Положення) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складення первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.
Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства (п.п. 2.5 п. 2 Положення).
Відповідно до п.п.2.13 п.2 Положення керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.
Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна (п.п. 2.15 п. 2 Положення).
Системний аналіз правових норм, які регулюють правовідносини, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що до складу витрат можуть бути віднесені витрати, що безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Первинним документом є документ, якій містить відомості про реальну господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Правильність формування платником податків витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (послуг) саме у контрагента, зазначеного в первинних документах.
Для віднесення відповідних сум до складу втрат не передбачається умова відслідкування та контролю платником податку (добросовісним набувачем товару, послуг та ін.) реальної сплати цих сум до бюджету контрагентом. Чинним законодавством на сторону в господарському зобов'язанні не покладено обов'язок з'ясування обставин сплати податків та зборів контрагентом.
У разі, якщо добросовісний платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо документального підтвердження розміру витрат та фактичного здійснення господарських операцій, він не може бути позбавлений права на формування валових витрат та податкового кредиту.
Недобросовісність учасників господарських правовідносин (контрагентів), які постачають товари (послуги) не може слугувати підставою для притягнення до юридичної відповідальності суб'єкта господарювання, який виконав зобов'язання по правочинам.
На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надано акти здачі прийняття робіт (надання послуг), видаткові накладні, податкові накладні, приходні ордери на паливно-мастильні матеріали, журнали складських відомостей, платіжні доручення, із яких слідує, що між позивачем (покупець) та ПП "Преміум 2010" (постачальник) в період з січня 2010 року по липень 2010 року здійснювались господарські операції з поставки паливно-мастильних матеріалів, що використані в господарській діяльності підприємства.
Як вбачається з видаткових накладних, податкових накладних та інших документів вони виписані посадовими особами ПП "Преміум 2010".
Посилання ДПІ на пояснення директора ПП "Преміум 2010" про не здійснення ним діяльності від імені даного підприємства, що містяться в матеріалах кримінальної справи, порушеної за фактом фіктивного підприємництва ПП "Преміум 2010", не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, оскільки обставини щодо діяння фізичної особи, встановлені під час досудового слідства по кримінальній справі відносно цієї фізичної особи, не можна вважати обов'язковими при оцінці адміністративним судом правомірності поведінки юридичної особи-контрагента, якщо йдеться про відповідальність за порушення податкового законодавства цією юридичною особою.
Сам факт порушення кримінальної справи та здійснення досудового слідства не може свідчити про неправомірність формування суб'єктом валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Преміум 2010", оскільки в даному випадку належним доказом може бути вирок суду (інше остаточне рішення в кримінальному судочинстві), яким би було встановлено протиправність дій посадових осіб суб'єкта господарювання.
До того ж, при розгляді справи встановлено, що старшим слідчим СУФР ГУ Міндоходів у Миколаївській області за наслідками розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013160000000181 від 01.04.2013р. за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ПАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, прийнято рішення про закриття вказаного кримінального провадження в зв'язку з відсутністю в діях службових осіб ПАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат» складу кримінального правопорушення. При цьому, із зазначеної постанови (яка є остаточним рішенням по кримінальній справі) слідує, що в ході кримінального провадження (в тому числі на підставі показань ОСОБА_1) підтверджено факт здійснення господарської діяльності від імені ПП "Преміум 2010" директором підприємства ОСОБА_1.
Вищенаведене вказує на невмотивованість та передчасність висновків контролюючого органу, що є підставою для задоволення позову.
Висновок суду про передчасність прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення узгоджується з приписами ст.86 ПК України.
Так, при розгляді справи встановлено, що перевірку проведено на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України відповідно до постанови слідчого ОВС СВ ПМ ДПА У Кіровоградській області №7-6344 від 19.05.2011р., а відповідно до імперативних приписів ст.86.9 ПК України (в редакції, що була чинною на час прийняття оспорюваного рішення), у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду (вирок, постанова у кримінальній справі). Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Отже, законодавець імперативно встановив заборону для контролюючих органів приймати рішення про визначення суб'єктам господарювання податкових зобов'язань за наслідками проведених перевірок, які призначались органом дізнання чи досудового слідства, до прийняття остаточного рішення по порушеній кримінальній справі.
Зазначене, вказує на нелегітимність оспорюваного податкового повідомлення-рішення, що є також самостійною підставою для його скасування.
Таким чином, відповідач - суб'єкт владних повноважень при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення діяв не на підставі, не в спосіб, що передбачені законами України, та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Вищенаведене в сукупності є підставою для задоволення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158-163 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.06.2011року №000242301 Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Первомайський молочноконсервний комбінат" (ідентифікаційний код 00418107) 1214 (одну тисячу двісті чотирнадцять) гривень в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.
Суддя І. В. Желєзний
Судове рішення № 37245307, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 12.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 814/5075/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: