Постанова № 37244088, 17.02.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2014 р. Справа № 809/299/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Куриша Р.В.,

представника позивача - Деренько Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління"

про стягнення заборгованості в сумі 27 181, 95 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

22.01.2014 Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі (надалі - позивач, УПФ України в Тисменицькому районі) звернулося з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління" (надалі - відповідач, ВАТ "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління") про стягнення заборгованості у сумі 27 181,95 грн. Позовні вимоги мотивувало тим, що відповідач у порушення Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, допустив заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за грудень 2013 року у загальній сумі 27 181,95 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився. Кореспонденція, направлена ВАТ "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління" за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв'язку "за зазначеною адресою не проживає" (а.с.27, 41).

Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.

Статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4).

Враховуючи вищевикладене, а також наявність у матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності представника відповідача.

Вислухавши представника позивача, розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.09.1996 року ВАТ "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління" зареєстроване Тисменецькою районною державною адміністрацією як юридична особа (код ЄДРПОУ - 00911612) та відповідно до статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" являється страхувальником, який зареєстрований в УПФ України в Тисменицькому районі як платник страхових внесків (а.с.17).

Виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно статті 1 вказаного Закону страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Пунктом 1 статті 2 вказаного Закону визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно абзацу 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсій призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

У відповідності до вимог абзацу 6 частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України врегульовано Інструкцією, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України № 64/8663 від 16.01.2004 року, яка розроблена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, встановлено обов'язок підприємств відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві.

У судовому засіданні встановлено, що громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які на підприємстві відповідача здобули спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", призначено пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому судом з'ясовано, вказані громадяни отримують пільгову пенсію за місцем свого проживання, а саме ОСОБА_2 - у Богородчанському районі Івано-Франківської області, ОСОБА_3 - у Тисменицькому районі Івано-Франківської області, ОСОБА_4 - у Галицькому районі Івано-Франківської області. Відповідно управліннями Пенсійного фонду України у Богородчанському, Тисменицькому та Галицькому районах Івано-Франківської області проведено виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за списком № 2 за грудень 2013 року у сумі 632,79 грн., 570,74 грн. та 515,96 грн.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати, понесені позивачем, витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених (перерахованих пенсій).

З матеріалів справи вбачається, що позивач, у зв'язку із зміною суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягає відшкодуванню відповідачем, супровідним листом від 12.11.2013 року направив ВАТ "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління" розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за листопад 2013 року. Згідно вказаного розрахунку місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах громадянину ОСОБА_3 за списком № 2 з 01.11.2013 року становить 570,74 грн. (а.с.11-12).

Як уже з'ясовано судом, громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_4 отримують пільгову пенсію за місцем свого проживання, а саме у Богородчанському та Галицькому районах Івано-Франківської області відповідно.

Пунктом 6.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Згідно абзацу 2 пункту 6.8 даної Інструкції у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

У судовому засіданні встановлено, що на виконання вимог пункту 6.9 вказаної Інструкції, УПФ України в Галицькому районі Івано-Франківської області супровідним листом від 15.05.2013 року за № 3308/04 та УПФ України в Богородчанському районі Івано-Франківської області супровідним листом від 13.12.2013 року за № 5082/04 надіслано до УПФ України в Тисменицькому районі розрахунки фактичних витрат на виплату до доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до підпунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_2 для надіслання відповідачу. Згідно вказаних розрахунків місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 громадянину ОСОБА_4 з 01.05.2013 року становив 515,96 грн., громадянину ОСОБА_2 з 01.12.2013 року - 632,79 грн. (а.с.10, 14).

При цьому судом з'ясовано, що УПФ України в Богородчанському районі Івано-Франківської області, у зв'язку із зміни розміру пенсії, проведено перерахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах громадянину ОСОБА_2, за період з дати призначення пенсії вказаному громадянину до дати формування розрахунку, за результатами якого відповідачу донараховано для відшкодування 25 462,42 грн. фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії (графа 15 розрахунку) (а.с.10).

29.05.2013 року та 18.12.2013 року позивач направив вищевказані розрахунки ВАТ "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління" (а.с.9, 13).

Відповідно до абзацу 1 пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, підприємства щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Однак, відповідачем, визначений Законом та даною Інструкцією обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за списком № 2 не виконано, наслідок чого станом на 27.12.2013 року виникла заборгованість по сплаті вказаних виплат у загальній сумі 27 181,95 грн.

Наявність заборгованості підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за грудень 2013 року (а.с.8) та іншими матеріалами справи.

Доказів сплати вищевказаної заборгованості суду не представлено, доводів позивача не спростовано. Обставин, які б були підставою для звільнення відповідача від сплати вищевказаних коштів, судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління" (77400, Івано-Франківська область, Тисменицький район, м. Тисмениця, вул. Галицька, 17, код ЄДРПОУ - 00911612) у користь Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області 27 181 (двадцять сім тисяч сто вісімдесят одну) грн. 95 коп. заборгованості по невідшкодованих витратах на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, за списком № 2.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Главач І.А.

Постанова складена в повному обсязі 20.02.2014 року.