Постанова № 37242031, 13.02.2014, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року Чернігів Справа № 825/179/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Сугакової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

14.01.2014 Бахмацька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Бахмацька ОДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу в сумі 1 544,70 грн. по єдиному податку з фізичних осіб, мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (вручено - 17.01.2014, 24.01.2014, 11.02.2014, а.с. 20,24,45). При цьому, поштою до суду надійшли заяви позивача про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (вх. від 06.02.2014 № 2598/14, від 17.02.2014 № 3292/14, а.с. 33,43).

Відповідач до суду також не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою реєстрації: АДРЕСА_1, вказаною в матеріалах справи. Передані поштою до суду конверти з повістками, які двічі направлялись відповідачу, з довідками поштового відділення "за зазначеною адресою не проживає" (а.с. 27,28).

За таких обставин, враховуючи ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, та з урахуванням ч. 1 ст. 41 Кодексу, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_1) зареєстровано 31.05.2007 як фізичну особу-підприємця Борзнянською районною державною адміністрацією Чернігівської області (Свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_2, а.с. 5), включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і взято на облік до органу державної податкової служби як платника податків з 05.06.2007 за № 777 (довідка від 05.06.2007 № 60, а.с. 6).

В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно враховуючи термін "податкове зобов'язання", визначене пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, суд зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 Кодексу).

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача відповідач має податковий борг в сумі 1 544,70 грн. по єдиному податку з фізичних осіб (розрахунок заборгованості по сплаті єдиного податку, а.с. 10), що відповідає даним картки обліку платника податку (а.с. 11-12,36) та підтверджується заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.04.2012 від 14.03.2012 № 37с (а.с. 8) відповідно до розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, від 13.03.2012 (а.с. 9), на підставі яких нарахована податкова заборгованість 20.12.2013 в сумі 1 546,40 грн. Враховуючи наявну переплату станом на 01.01.2013 в сумі 1,70 грн. та нараховану пеню в сумі 1,50 грн. податковий борг відповідача складає 1 544,70 грн.

Так, згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.04.2012 від 14.03.2012 № 37с, поданої відповідачем до Бахмацької ОДПІ та розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, від 13.03.2012, останнім зазначено як обраний вид діяльності - 47.82 роздрібна торгівля, розмір ставки єдиного податку - 10% до розміру мінімальної заробітної плати (перша група платників).

Відповідно до Свідоцтва платника єдиного податку від 13.04.2012 серії НОМЕР_3 ставка єдиного податку ФОП ОСОБА_1 10% 1 група (а.с. 7).

При перевірці правильності нарахування відповідачу податкового боргу необхідно врахувати, що в силу п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

При цьому, враховуючи те, що відповідач відноситься до першої групи платників єдиного податку, суд зазначає п. 291.4 ст. 291 Кодексу, яким встановлено, що до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень.

Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (п. 293.1 ст. 293 Кодексу).

Також суд зазначає п. 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України, згідно якого фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп згідно п. 294.1 ст. 294 Кодексу є календарний рік.

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Слід також врахувати порядок та строки нарахування пені, визначені п. 129.1, п. 129.4 та п. 129.5 ст. 129 Податкового кодексу України.

Як встановлено вище, узгоджена сума податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 сплачена не була. Таким чином, відповідно до порядку надіслання податкової вимоги, визначеного п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 03.09.2013 № 50-17 в сумі 1 085,90 грн. (а.с. 13). Вказана вимога не була отримана відповідачем, лист повернуто поштою з відміткою "за зазначеною адресою не проживає", а отже податкове зобов'язання визнається узгодженим в силу п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, оскільки було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації: АДРЕСА_1.

Щодо даних правовідносин, судом також встановлено, що у ФОП ОСОБА_1, як фізичної особи-підприємця, відсутні рахунки в банківських установах.

Отже, судом встановлено, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Тобто, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

З огляду на встановлене, враховуючи норму пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та може бути примусово стягнуто в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, згідно п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу в сумі 1 544,70 грн. по єдиному податку з фізичних осіб такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 35, 41, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід.н. НОМЕР_1) податковий борг в сумі 1 544,70 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок чотири гривні 70 коп.) по єдиному податку з фізичних осіб та перерахувати на р/р 31517970700066, код 18050400, отримувач: Державний бюджет, код 37440968, банк ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк