Постанова № 37241714, 08.11.2013, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

Справа № 490/8583/13-П

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 листопада 2013 року м. Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Чернієнко С.А. при секретарі Лазарєві О.К. за участю прокурора Жиганурової А.Н., представника Миколаївської митниці Салангіна О.М., представників особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, розглянувши справу про притягнення

ОСОБА_4 (ОСОБА_4), який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у Польщі, є громадянином Туреччини, капітаном т/х «DENIZHAN BAYRAKTAR», прапор Туреччини, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України (далі - МК України), -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про порушення митних правил, 09 липня 2013 року в зоні митного контролю м/п «Миколаїв-морський» в Миколаївському морському торгівельному порту, причал № 6, під час здійснення митного контролю та оформлення вибуття т/х «DENIZHAN BAYRAKTAR», прапор Туреччини, капітаном вказаного судна ОСОБА_4 було задекларовано в переліку суднових запасів від 09.07.2013 р. наявність на борту судна 27,5 т. дизельного пального та 54,4 т. важкого палива (мазуту), у той час, як у паливних танках вказаного судна під час митного огляду було виявлено 30,062 т. дизельного пального та 63,288 т. важкого палива (мазуту), тобто на 2,562 т. дизельного пального попередньою вартістю 25 620 грн. та 8,888 т. важкого палива (мазуту) попередньою вартістю 53 328 грн. більше, ніж було задекларовано капітаном ОСОБА_4.

Вказані вище дії ОСОБА_4 особа, яка склала протокол про порушення митних правил, кваліфікувала за ст. 472 МК України.

У судове засідання ОСОБА_4 не з'явився. У справі є заява ОСОБА_4 з проханням розглянути справу у його відсутність.

В своїх письмових поясненнях, наданих співробітникам митниці, ОСОБА_4 повідомив, що перед прибуттям до морського порту м. Миколаєва 09 липня 2013 року старший механік надав йому інформацію про кількість пального на борту судна: важкого палива - 54,4 т., дизельного палива - 27,5 т.. Після цього він вніс вказані данні до декларації суднових запасів від 09.07.2013 р., підписавши її та засвідчивши печаткою судна. Під час митного контролю судна співробітник митниці разом з другим механіком та старшим механіком проводили заміри і розрахунки кількості важкого і дизельного палива на борту. Після цього співробітник митниці провів розрахунки та отримав данні про кількість важкого палива - 63,288 т. і дизельного палива - 30,062 т. Однак, згідно їхньої програми з розрахунку кількості важкого і дизельного палива із застосуванням тих же замірів, вони отримали інші данні: важке паливо - 59 т., дизельне паливо - 28 т.. Згідно з їх розрахунками позитивна різниця склала: важке паливо - 4,6 т., дизельне паливо - 0,5 т.. Це відбулося через людську помилку під час проведення розрахунків.

Під час розгляду справи представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 просив закрити провадження у справі через відсутність події та складу правопорушення. Свою позицію обґрунтовував тим, що відповідно до ч. 4 ст. 225 МК України окрема митна декларація або документ, що її замінює, на припаси, які залишаються на борту транспортного засобу, не подаються, а також, що відповідно до змісту ч. 2 ст. 229 МК України під час вибуття транспортного засобу комерційного призначення за межі митної території України окрема митна декларація або документ, що її замінює, на припаси, що заходяться на такому транспортному засобі на момент його прибуття на митну територію України, не вимагається. Вказані вище положення митного законодавства України представник ОСОБА_2 вважав такими, що вказують на необов'язковість декларування під час прибуття та вибуття з митної території судна суднових припасів наявних на борту судна під час прибуття та вибуття відповідно.

Крім цього, представник ОСОБА_2 посилався на те, що допустимих доказів наявності на борту судна на момент вибуття з митної території України 30,062 т. дизельного пального та 63,288 т. важкого палива (мазуту), як це у протоколі про порушення митних правил стверджує митниця, останньою суду не надано, та що, ані акт проведення замірів паливних танків (а.с. 9, 10), який підписано інспектором митниці, членом команди судна і капітаном ОСОБА_4, ані акт проведення замірів поливних танків (а.с. 11, 12), не є допустимими доказами при провадженні у справі про порушення митних правил, оскільки вони не передбачені ст. 495 МК України як джерела доказів у справах про порушенні митних правил.

У свою чергу прокурор та представник митниці вважали помилковою думку представника ОСОБА_2 щодо необов'язковості декларування припасів під час прибуття суден на митну територію України та їх вибуття з неї, внаслідок неправильного тлумачення ним положень ч. 4 ст. 225 та ч. 2 ст. 299 МК України. Вказували, що обов'язок декларування таких припасів, передбачено 335 МК України. Також представник митниці і прокурор вважали, що зазначені вище акти (а.с. 9, 10), (а.с. 11, 12) є актом митного огляду, можливість проведення якого передбачено ст. 207 МК України, а сам порядок проведення - Інструкцією про організацію митного контролю та митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними, затвердженою наказом Держмитслужби України від 19.09.2004р. № 678, а тому вказані акти можуть бути джерелами доказів у справі про порушення митних правил як документи, про які йдеться у п. 5 ч. 1 ст. 495 МК України.

Вивчивши матеріали справи про порушення митних правил, вислухавши пояснення представників митниці та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, висновок прокурора, вважаю, що провадження у цій справі підлягає закриттю виходячи з наступного.

Та обставина, що капітаном т/х «DENIZHAN BAYRAKTAR ОСОБА_4 під час вибуття в переліку суднових запасів від 09.07.2013 р. було задекларовано наявність на борту судна 27,5 т. дизельного пального та 54,4 т. важкого палива (мазуту), визнається всіма учасниками процесу та підтверджується матеріалами справи.

Допустимі докази на підтвердження факту наявності на момент вибуття за межі митної території України на борту т/х «DENIZHAN BAYRAKTAR 30,062 т. дизельного пального та 63,288 т. важкого палива (мазуту) в матеріалах справи відсутні.

Такими доказами не можливо визнати дані, що містяться в акті проведення замірів паливних танків (а.с. 9, 10), який підписано інспектором митниці, членом команди судна і капітаном ОСОБА_4, а також в акті проведення замірів поливних танків (а.с. 11, 12), виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Складання таких актів, що містяться в матеріалах справи на аркушах 9, 10, 11, 12, чинним законодавством України, у тому числі МК України та Інструкцією про організацію митного контролю та митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними, затвердженою наказом Держмитслужби України від 19.09.2004р. № 678 не передбачено.

Згідно ж ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведене, вказані акти не є офіційними документами та не можуть бути визнані допустимими джерелами доказів, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 495 МК України.

Крім цього, з пп.. «б» п. 38 ст. 4 МК України слідує, що до припасів, крім іншого, митне законодавство відносить поливно-мастильні матеріали.

Згідно пп. «в» п. 2 ч. 1 ст. 335 МК України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник при перевезенні водним транспортом надають митному органу в паперовій або електронній формі декларацію про припаси (суднові припаси), яка містить, зокрема, відомості про найменування суднових припасів, що є в наявності на судні та їх кількість.

Порядок декларування вказаних припасів при їх ввезенні на митну територію України та вивезення з цієї території регламентується положеннями ст.ст. 225, 229 МК України, у той же час порядок видачі цих припасів, інші операції з ними, можливі лише з дозволу митного органу, передбачені ст.ст. 226, 227 МК України.

Так, згідно ч. 1 ст. 225 МК України, інформація, що зазначається у митній декларації на припаси, які ввозяться на митну територію України, обмежується мінімумом відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю.

Частиною другою ст. 225 МК України передбачено, що у митній декларації на припаси або в документі, що її замінює, які подаються під час прибуття транспортного засобу на митну територію України, повинна враховуватися кількість припасів, які видаються з дозволу органу доходів і зборів з числа припасів, що знаходяться на борту цього засобу, при цьому на зазначену кількість припасів окрема митна декларація або документ, що її замінює, не подаються.

Тобто, положення частини 2 ст. 225 МК України передбачають обов'язковість зазначення у митній декларації на припаси, яка подається при їх ввезенні на митну територію України, кількості припасів, що, знову таки, лише з дозволу органу доходів і зборів, будуть видані (спожиті) на митній території України, а тому окрема митна декларація на такі припаси не подається.

У той же час, частиною 3 ст. 225 МК України у митній декларації на припаси або в документі, що її замінює, зазначається кількість припасів, доставлених на транспортний засіб під час його перебування на митній території України.

Таким чином, митні органи після подання вказаних вище відомостей для здійснення митного контролю мають повні і точні дані щодо кількості припасів, які було ввезено на митну територію України, видано для споживання з їх дозволу та доставлено на транспортний засіб.

З огляду на це частиною 4 ст. 225 МК України передбачено (оскільки в цьому необхідність відсутня), що окрема митна декларація або документ, який її замінює, на припаси, що залишаються на борту транспортного засобу (після подання зазначених вище документів), не подається.

З огляду на це ж ч. 2 ст. 229 МК України під час відбуття транспортного засобу комерційного призначення за межі митної території України окрема митна декларація або документ, що її замінює, на припаси, які знаходилися на такому транспортному засобі на момент його прибуття на митну територію України, не вимагаються.

Таким чином, виходячи зі змісту наведених вище положень МК України обов'язковими для подання при ввезенні припасів на митну територію України та їх вивезенні з неї є лише декларації, передбачені ч. 1 ст. 225 МК України (щодо припасів, які ввозяться на митну територію) та ч. 3 ст. 225 МК України (щодо припасів, які доставляються на транспортний засіб під час його перебування на митній території України).

Статтею 472 МК України передбачено відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Оскільки, допустимих доказів на підтвердження викладених у протоколі обставин правопорушення, зокрема наявності на борту т/х «DENIZHAN BAYRAKTAR 30,062 т. дизельного пального та 63,288 т. важкого палива (мазуту) під час розгляду справи не надано, та оскільки, виходячи із змісту протоколу про порушення митних правил ОСОБА_4 ставиться за вину, що він був зобов'язаний, але не задекларував точну кількість суднових припасів, які знаходилися на борту судна під час його вибуття з порту, враховуючи, що, як випливає наведеного вище, таке декларування законом не вимагається, склад правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, в зазначених у протоколі про порушення митних правил діях ОСОБА_4 відсутній, у зв'язку з чим, виходячи з положень ст. 487, п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України, п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у цій справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 487, п. 3 ч. 1 ст. 527, ст.528 МК України, п. 1 ст. 247 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 (ОСОБА_4) до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, - закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу цього правопорушення.

Грошові кошти у сумі 157 896 (сто п'ятдесят сім тисяч вісімсот дев'яносто шість) гривень, перераховані ЧГМА «Ін-флот» (код ЄДРПОУ - 0118056) в якості забезпечення штрафу та вартості предметів правопорушення у справі про порушення митних правил № 105/50400/13 платіжним дорученням № 576 від 09.07.2013р. з розрахункового рахунку вказаного підприємства № 26004016347 в Одеській філії АТ «УРЕКСІМБАНК» (МФО 328618) на депозитний рахунок Миколаївської митниці (код 38623051) № 37345150410026 в ГУ ДКСУ у м. Києві (МФО 820019) - повернути на вказаний вище розрахунковий рахунок ЧГМА «Ін-флот» (код ЄДРПОУ - 0118056).

Постанову протягом десяти днів з дня винесення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва митним органом, який здійснював провадження у митній справі.

У той же строк до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва на неї може бути внесено протест прокурора.

Суддя: