Рішення № 37240984, 18.02.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.02.2014 Справа № 905/319/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при помічнику судді Юрової Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовною заявою: Прокуратури Червоногвардійського району м. Макіївки в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка

про стягнення орендної плати, пені та неустойки

за участю представників

від прокуратури: Осипенко Ю.С. - за посвідченням № 003174 від 10.09.12р.

від позивача: Попов К.Г.- за дов.№ 53 від 31.05.2013 року

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура Червоногвардійського району м. Макіївки звернулась до господарського суду в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати за договором № 4237/2010 від 31.03.2010р. у розмірі 155,79 грн. (за 18 днів серпня 2013р.), а також нарахованої на заборгованість пені за період з 16.09.2013р. по 02.10.2013р. у розмірі 0,94 грн. та неустойки за період з 20.03.2013р. по 18.08.2013р. у розмірі 2934,16 грн.

Нормативно вимоги обґрунтовані статтями 2, 9, 10, 17, 18, 19, 26, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», 526, 611, 629, 638, 759, 762, 785 Цивільного кодексу України, 180, 193, 283, 284, 286, 287 Господарського кодексу України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру».

На підтвердження позову надано суду: договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4237/2010 від 31.03.2010р.з додатками та додатковими угодами, заяву про припинення договору від 19.03.2013р. № 20-06-05-03150 з доказами направлення, листи щодо нарахування неустойки з розрахунком та доказами направлення, заяву про розірвання договору та акт здачі-прийому орендованого майна від 18.08.2013р., розрахунок позовних вимог.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПКК України.

У судовому засіданні, що відбулось 18.02.2014р. прокурор на задоволенні позову наполягав.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області позовні вимоги прокуратури підтримало у повному обсязі

Відповідач у судове засідання не з'явився, письмового відзиву по суті спору не надав, про причини неявки суд не повідомив.

За приписами п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що судом направлено процесуальні документи відповідачу у цій справі за адресою, зазначеною у позові; адреса відповідача, яка вказана у позові, відповідає відомостям, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 056514, тому відповідач, вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Суд вважає, що наявних у справі документів достатньо для вирішення спору, тому справа розглядається за наявними документами без участи відповідача згідно ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.629 та ч.1 ст.762 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно частини другої статті 640 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Матеріали справи свідчать, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір оренди № 4237/2010 від 31.03.2010р. нерухомого майна, що належить до державної власності. Предметом цього договору є строкове, платне користування нежитловим вбудованим приміщенням учбових майстерень площею 175,5 кв.м., що розташоване у АДРЕСА_1 та знаходиться на балансі Макіївського професійного ліцею.

Орендар вступає у користування майном не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (п.2.1 договору).

Судом встановлено, що 31.03.2010р. орендодавець передав, а орендар (відповідач) прийняв за актом приймання-передавання державне майно - нежитлове вбудоване приміщення учбових майстерень площею 175,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на балансі Макіївського професійного ліцею. Зазначений акт приймання-передавання підписаний сторонами без заперечень.

Згідно з ч.1 ст.286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

У пункті 3.1 договору сторони встановили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.95р. № 786 (зі змінами), та за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - лютий 2010р. - 491,90 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2010р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за березень 2010р. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п.3.2 договору). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.3 договору). У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п.3.4 договору).

Додатковою угодою від 14.05.2010р. сторони внесли зміни до п. 3.1 договору № 4237/2010р. від 31.03.2010р. та доповнили цей пункт договору наступним текстом: «Орендна плата з 31.03.2010р. по 31.12.2010р. визначається на підставі змін, внесених постановами КМУ від 25.03.2009р. № 316 «Деякі питання оплати оренди державного майна» та від 02.12.2009р.№ 1341 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009р. № 316» і становить за базовий місяць розрахунку лютий 2010р. - 316,21 грн. Відповідні зміни відображаютьсяу тимчасовому розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною даної додаткової угоди. Орендна плата з березня 2010 року щомісяця коригується на індекс інфляції, встановлений Мінстатом України.»

З 01.01.2011 р. поновлюється розрахунок орендної плати відповідно до договору оренди

Згідно п.3.6 договору Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% та 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п.3.7 договору).

Сторонами встановлено строк оренди (з урахуванням додаткової угоди від 05.05.2011р.) до 14.03.2013р.

Зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Така ж умова закріплена сторонами у 10.4 договору оренди.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Матеріали справи свідчать, що орендодавець (Регіональне відділення ФДМУ по Донецькій області) заявою від 19.03.2013р. № 20-06-05-03150 повідомив орендаря про припинення дії договору оренди від 31.01.2010р. № 4237/2010 і що на новий строк цей договір продовжений не буде. Також, у цій заяві орендодавець вимагав повернути майно із оренди.

Зазначена заява була направлена відповідачу поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але відповідачу не вручена та повернена поштовим відділенням на адресу орендодавця у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Цей лист за своїм змістом є достатнім та належним доказом на підтвердження завчасної відмови орендодавця від подальшої пролонгації договору оренди.

Враховуючи, що орендодавець (позивач) відмовився від продовження договору, про що направляв відповідачу відповідну заяву (за адресою, вказаною у договорі оренди), тому суд вважає, що договір оренди від 31.01.2010р. № 4237/2010 припинився з дня направлення відповідного повідомлення.

У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу (п.10.9 договору). Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладено на орендаря (п.10.10 договору). Якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення (п.10.11 договору).

У п.3.11 договору сторони встановили, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ст. 795 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що майно повернено відповідачем за актом здачі-приймання лише 18.08.2013р.

За поясненнями прокурора та позивача, відповідач має заборгованість з орендної плати за 18 днів серпня 2013р. у розмірі 155,79 грн., на які нараховано пеню за період з 16.09.2013р. по 02.10.2013р. на суму 0,94 грн.

З урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору (п.3.11, п. 3.6, п.3,7), якими передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, суд вважає нарахування відповідачу орендної плати та пені за прострочення платежу за відповідний період правомірним.

Аналогічна правова позиція викладена у абз.4 п.5.1 Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. N 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна».

Також, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області була нарахована неустойка за період з 20.03.2013р. по 18.08.2013р. у розмірі 2934,16 грн.

Застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення,

Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня). Таким чином, застосування до відповідних позовів спеціальної позовної давності, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, є неправильним.

Крім того, слід враховувати, що передбачені статтею 785 ЦК України наслідки пов'язані з моментом припинення договору оренди (найму). Підстави припинення даного виду договорів визначені в частині другій статті 291 ГК України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Водночас, у розгляді справ зі спорів, що виникають з договорів оренди будівель або інших капітальних споруд, господарські суди мають враховувати умови договору та спеціальні норми статті 795 ЦК України, в силу яких договір найму припиняється з моменту оформлення відповідних документів (актів), що підтверджують повернення наймачем предмета договору найму.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у п.5.4. Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. N 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна».

Враховуючи, те, що заявою Регіонального відділення № 20-06-05-03150 від 19.03.2013р. відповідача було повідомлено про закінчення строку дії договору оренди та відмову орендодавця у його продовженні та те, що лише 18.08.2013р. за актом приймання-передачі відповідачем було повернуто орендоване нерухоме майно, в той час як у відповідності до п. 10.9 договору майно мало бути повернуто балансоутримувачу протягом трьох днів з моменту припинення договору оренди, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з ФОП ОСОБА_1 неустойки за період з 20.03.2013р. по 18.08.2013р. у розмірі 2934,16 грн.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України). Згідно статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 75, 82 - 84 ГПК України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Прокуратури Червоногвардійського району м. Макіївки, що діє в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати за договором № 4237/2010 від 31.03.2010р. у розмірі 155,79 грн. (за 18 днів серпня 2013р.), а також нарахованої на заборгованість пені за період з 16.09.2013р. по 02.10.2013р. у розмірі 0,94 грн. та неустойки за період з 20.03.2013р. по 18.08.2013р. у розмірі 2934,16 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь державного бюджету (р/р 31111093700064, код бюджетної класифікації 22080200, отримувач БАНК- ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37990227, МФО 834016) борг з орендної плати - 155,79 грн., пеню за період з 16.09.2013р. по 02.10.2013р. у розмірі 0,94 грн., неустойку за період з 20.03.2013р. по 18.08.2013р. у розмірі 2934,16 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 1827,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 18.02.2014р.

Суддя Н.В. Величко

надруковано 4 прим.:

1 - у справу, 1 - прокурору, 1 - позивачу, 1 - відповідачу

(062) 381-91-20