Рішення № 37240943, 14.02.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.02.14р. Справа № 904/9866/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько - німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ", м. Нікополь

про стягнення 4 068 грн. 38 коп.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Секретар судового засідання - помічник судді Рустамова З.Р.

Представники:

від позивача: Богдан Л.М. - представник, довіреність № б/н від 14.01.2014 року;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько - німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" заборгованість за Договором №355-13-ЭК/405 від 04.03.2013 року у розмірі 4 000 грн. 00 коп., пеню у розмірі 55 грн. 56 коп., 3% річних у розмірі 12 грн. 82 коп. Також, Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму судового збору.

Ухвалою господарського суду від 19.12.2013 року порушено провадження у справі № 904/10124/13 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 20.01.2014 року.

20.01.2014 року до канцелярії господарського суду від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої Позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованість за Договором № 355-13-ЭК/405 від 04.03.2013 року у розмірі 4 000 грн. 00 коп. - основний борг, пеню у розмірі 126 грн. 79 коп., 3% річних у розмірі 29 грн. 26 коп. та інфляційне збільшення у розмірі 28 грн. 00 коп.

Відповідач у судове засідання 20.01.2014 року та 10.02.2014 року не з'явився, відзив та витребуванні судом документи не надав, свого представника в судове засідання не направив. Про розгляд справи відповідача було належним чином повідомлено, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 29).

Ухвалою господарського суду від 20.01.2014 року розгляд справи відкладено на 10.02.2014 року у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання та у зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18).

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 10.02.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-німецьке підприємство „Товариство технічного нагляду ДІЕКС" (далі - Позивач/Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" (далі - Відповідач/Замовник) був укладений Договір № 355-13-ЭК/405 (далі- Договір), відповідно до п. 1.1. Виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги (роботи) з експертизи підприємства - Замовника щодо визначення спроможності експлуатації обладнання підвищеної небезпеки ТОВ "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" - залізничного крану в кількості однієї одиниці, зав. № 546.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що вартість послуг (робіт) за цим договором визначена протоколом угоди про договірну ціну (Додаток № 1) і складає на дату підписання Договору: 4 000, 00 грн. з урахуванням ПДВ (а.с. 12).

21 серпня 2013 року між сторонами підписаний Акт приймання - здачі наданих послуг (робіт) № 1 від 21.08.2013 року на загальну суму 4 000,00 грн.

Згідно з п. 2.2. Договору оплата здійснюється Замовником, за фактом надання послуг, у продовж 60-ти календарних днів з дати підписання акту здачі-приймання наданих послуг (робіт).

Таким чином відповідач мав здійснити остаточний розрахунок у розмірі 4000,00 грн. по акту здачі-приймання наданих послуг (робіт) № 1 від 21.08.2013 року до 20 жовтня 2013 року.

Відповідач в строк передбачений договором не розрахувався з позивачем, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виник основний борг у сумі 4000, 00 грн.

Станом на день розгляду справи відповідач відзив та доказів оплати боргу не надав.

04.11.2013 року Відповідач отримав претензію Вих.№ 2312 від 04.11.2013 року (а.с. 14) з вимогою оплатити заборгованість у сумі 4000, 00 грн.

Відповідачем відповіді на претензію не надано, суму заборгованості за Договором не сплачено.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно п.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану робочу.

Відповідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно статей 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості по лізинговим платежам у розмірі 4 000, 00 грн.

Згідно п. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми закону позивачем було нараховано інфляційні втрати за період з 20.10.2013 року по 15.01.2014 року на загальну суму 28, 00 грн. та 3% річних за період з 20.10.2013 року по 16.01.2014 року на загальну суму 29, 26 грн., розрахунки яких перевірено господарським судом.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат на загальну суму 28, 00 грн. та 3% річних на загальну суму 29, 26 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (зі змінами) розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що у разі затримки замовником оплати наданих послуг (робіт), замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від вартості виконаних, але не сплачених послуг (робіт) за кожен день затримки.

Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 126, 79 грн. з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення з 20.10.2013 року по 16.01.2014 року з врахуванням ст. 232 ГК України.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню у розмірі 126, 79 грн. (розрахунок - а.с. 39).

Таким чином, позовні вимоги (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог - а.с. -38-39) підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, при поданні позовних матеріалів до суду, Позивачем відповідно до платіжного доручення № 4392 від 27.11.2013 року (а.с.8) сплачено суму судового збору у розмірі 2 486 грн. 41 коп.

Стосовно оплати Позивачем суми судового збору у розмірі 2 486 грн. 41 коп., суд вважає за необхідне вказати на наступне.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (п. 1 ст. 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В п. п. 1 та 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (п. п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону), а за подання заяви немайнового характеру в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (п. п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Відповідно до ст.13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" мінімальна заробітна плата з 1 січня 2013 року становить 1 147 грн. 00 коп.

Отже відповідно до вказаних вище вимог, Позивач повинен був сплатити суму судового збору у розмірі не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, тобто у сумі 1720 грн. 50 коп.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" встановлює підстави повернення судового збору, яким відповідно до п.п.1 п.1 вказаної статті, повернення судового збору відбувається у разі внесення його в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином різниця переплати Позивачем судового збору при подачі позову становить суму у розмірі 765 грн. 91 коп., яка підлягає поверненню з державного бюджету України.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" (53201, Дніпропетровська область, місто Нікополь, проспект Трубників, будинок 56, код ЄДРПОУ 35537363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько - німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" (49040, місто Дніпропетровськ, провулок Джинчарадзе, 8, код ЄДРПОУ 32349901) - 4000 грн. 00 коп. - основного боргу, 126 грн. 79 коп. - пені, 29 грн. 26 коп. - 3% річних, 28 грн. 00 коп. - інфляційне збільшення, 1720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повернути Позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько - німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" (49040, місто Дніпропетровськ, провулок Джинчарадзе, 8, код ЄДРПОУ 32349901) зайво сплачений судовий збір в розмірі 765 грн. 91 коп., перерахований платіжним дорученням № 4392 від 27.11.2013 року, яке знаходиться в матеріалах справи.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.02.2014 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин