Рішення № 37238656, 11.02.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.02.2014 Справа № 905/8747/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Татьковій Н.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Новокраматорський машинобудівний завод”,м.Краматорськ Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Зовнішньоторговельна фірма “Укрметекспорт”, м.Краматорськ Донецької області

про стягнення заборгованості 6068,83 грн., з яких 5445,00 грн. - сума основного боргу, 242,68 грн. – 3% річних, 381,15 грн.- за користування чужими грошовими коштами.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився.

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство “Новокраматорський машинобудівний завод”,м.Краматорськ Донецької області (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Зовнішньоторговельна фірма “Укрметекспорт”, м.Краматорськ Донецької області (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості 6068,83 грн., з яких 5445,00 грн. - сума основного боргу, 242,68 грн. – 3% річних, 381,15 грн.- за користування чужими грошовими коштами.

Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 242,68 грн., та 381,15грн. - за користування чужими грошовими коштами, передбачені п.4.4 вищенаведеного Договору.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за Договором №1/2012 про надання послуг від 28.04.2012р., в частині розрахунків за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість – 5445,00 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 1-3, 49, 54-57,82,83 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.3,11,526,530,611,612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 217 Господарського кодексу України.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): Договір №1/2012 про надання послуг від 28.04.2012р.;акти приймання-передачі №33 виконаних послуг від 11.05.2012р. та №31 від 30.04.2012р.; рахунки №39 від 17.05.2012р., №35 від 30.04.2012р. докази направлення рахунків на адресу Відповідача від 28.10.2013р.; супровідні листи від 30.04.2012р. №204а/972 та від 17.05.2012р. №241а/972;податкові накладні №2053112 від 31.05.2012р., №2043029 від 30042012;претензія №333/972 від 19.06.2013р.докази направлення претензії на адресу Відповідача від 20.06.2013р.; правоустановчі документи Позивача та Відповідача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.12.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 15.01.2014р.

Представник Позивача у судовому засіданні 15.01.2014р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав довідку у якій підтверджує, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

У зв’язку з нез’явленням відповідача у судове засідання, ненаданням сторонами витребуванних документів в повному обсязі та необхідність витребування нових доказів розгляд справи відкладався судом з 15.01.2014р. на 29.01.2014р.

29.01.2014р. Позивач надав акт звірки від 23.12.2013р. підписаний та скріплений печаткою з боку Позивача.

07.02.2014р. Представник Позивача через канцелярію суду надав довідку про відсутність інших правочинів крім договору про надання послуг за № 1/2012 від 28.04.2012р., клопотання №49/972 від 03.02.2014р., у якому просить розгляд справи здійснювати без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав, своїми процесуальними правами відповідно ст.22 ГПК України не скористався. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.12.2013р., 22.01.2014р.,08.02.2014р.).

Враховуючи вищенаведене, суд визнав за можливе розглянути справу згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Представник Позивача клопотання щодо фiксацii судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здiйснювався без застосування техничного фiксування судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК Украiни.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, всебiчно i повно з’ясувавши всi факти і обставини справи, об’ективно оцiнивши докази, якi мають значення для вирiшення справи, суд:

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2012р. між Публічним акціонерним товариством “Новокраматорський машинобудівний завод”,м.Краматорськ Донецької області (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Зовнішньоторговельна фірма “Укрметекспорт”, м.Краматорськ Донецької області (Замовник), укладено Договір №1/2012 про надання послуг (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Виконавець забов’язується за вимогою Замовника надати для проживання його робітників ліжко-містце у гуртожитку Публічного акціонерного товариства “Новокраматорський машинобудівний завод”, м.Краматорськ Донецької області, а Замовник відповідно з умовами цього Договору сплатити цю послугу.

Відповідно до п.п. 2.1,2.2 Договору оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця протягом 3-х календарних днів з моменту виставлення рахунку.

Згідно п.5.1 Договору, даний Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договір №1/2012 про надання послуг від 28.04.2012р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання статей 901-907 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.905 Цивільного кодексу України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Частина 1 ст.193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов Договору №1/2012 про надання послуг від 28.04.2012р., Позивачем, відповідно розділу 2 цього Договору, були направлені на адресу Відповідача з супровідним листом від 30.04.2012р.: рахунок №35 від 30.04.2012р. на суму 1361,25 грн.,акт прийому-передачі виконаних послуг №31 від 30.04.2012р. на суму 1361,25 грн.; та від 17.05.2012р.- рахунок №39 від17.05.2012р. на суму 4083,75 грн., акт прийому-передачі виконаних послуг №33 від 11.05.2012р. на суму 4083,75 грн. Загальна сума послуг складає 5445,00 грн.

Вищезазначені акти приймання-передачі №33 та №31 були підписані та скріплені печаткою Відповідача без зауважень.

Цей факт підтверджує отримання Відповідачем відповідних рахунків №39 від17.05.2012р. та №35 від 30.04.2012р.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, доказів які б спростовували зазначені обставини, не надав.

Позивач надав довідку якою підтвердив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли саме з договору №1/2012 про надання послуг від 28.04.2012р., інших договорів між сторонами укладено не було, інших правовідносин між сторонами не існує.

Таким чином, судом встановлено, що Позивач належним чином виконав свої зобов’язання з виконання умов Договору та надав Відповідачу відповідні послуги.

Договором №1/2012 про надання послуг від 28.04.2012р., передбачено (п.2.2), що розрахунок за надані послуги здійснюється Замовником, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, протягом 3-х календарних днів з моменту виставлення рахунка.

Судом встановлено, що остаточний розрахунок за надані послуги Відповідачем мав бути здійснений не пізніше таких дат:

- рахунок №35 від 30.04.2012р. на суму 1361,25 грн. – 03.05.2012р.

- рахунок №39 від 17.05.2012р. на суму 4083,75 грн. – 20.05.2012р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Замовник грошове зобов’язання

перед Виконавцем в частині розрахунку за виконані послуги не виконав у повному обсязі.

Відповідачу було направлено претензію №333/972 від 19.06.2013р.(а.с.30), у якій Позивач просить сплатити заборгованість у розмірі 5445,00грн. Докази направлення претензії №333/972 від 19.06.2013р. рекомендованим листом містяться в матеріалах справи (а.с.8,28-29).

Відповідач, у встановлений строк не відреагував на вимогу Позивача, та свої зобов’язання перед ним не виконав.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у сумі 5445,00грн. не надав, тому суд, вважає позовні вимоги Позивача, у частині стягнення суми основного боргу, доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача 381,15грн. за користування чужими грошовими коштами, 3% річних у розмірі 242,68 грн.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Виходячи зі змісту позовних вимог, з урахуванням матеріально-правового обґрунтування Позивачем наданих позовних вимог, п.4.4. Договору та розрахунку, здійсненого Позивачем, суд дійшов висновку, що Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення неустойки у вигляді пені.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.4 Договору поставки №1/2012 про надання послуг від 28.04.2012р. встановлено, що за недотримання строків сплати наданих послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 10% від суми прострочки та не більш подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочки.

Як зазначалось раніше, остаточний розрахунок за надані послуги Відповідачем мав бути здійснений не піздніше таких дат: за рахунком №35 від 30.04.2012р. - 03.05.2012р. та рахуноком №39 від 17.05.2012р. - 20.05.2012р.

Відповідно до ст.253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

З огляду на вищевикладене суд встановив, що період нарахування пені та 3 % річних за рахуноком №35 від 30.04.2012р. на суму 1361,25 грн. – починається з 04.05.2012р. та рахунком №39 від 17.05.2012р. на суму 4083,75 грн. – починається з 21.05.2012р.

Суд, перевіривши наданий Позивачем арифметичний розрахунок пені на суму основного боргу 1361,25грн. та на суму 4083,75грн., встановив, що Позивачем були допущенні арифметичні помилки, але, оскільки, суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, дана вимога підлягає задоволенню у повному обсязі у розмірі 381,15 грн.

Позивач просить стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 242,68 грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок Позивача, з урахуванням вищезазначеного, встановив, що вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 242,22грн., а саме: за період з 04.05.2012р. по 08.11.2013р. на суму основного боргу 1361,25 грн. у розмірі 61,98 грн. та за період з 21.05.2012р. по 08.11.2013р. на суму 4083,75грн. у розмірі 180,24грн.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Новокраматорський машинобудівний завод”,м.Краматорськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Зовнішньоторговельна фірма “Укрметекспорт”, м.Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості 6068,83 грн., з яких 5445,00 грн. - сума основного боргу, 242,68 грн. – 3% річних, 381,15 грн.- за користування чужими грошовими коштами - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Зовнішньоторговельна фірма “Укрметекспорт”, м.Краматорськ Донецької області (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Богдана Хмельницького, будинок 11, код ЄДРПОУ 20353350) на користь Публічного акціонерного товариства “Новокраматорський машинобудівний завод”,м.Краматорськ Донецької області (84305, Донецька область,м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, будинок 5, код ЄДРПОУ 05763599) основний борг у розмірі 5445,00грн., пеню у сумі 381,15грн., 3% річних у розмірі 242,22 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,37 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3 % річних у сумі 0,46 грн.

У судовому засіданні 11 лютого 2014 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17 лютого 2014 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу