Ухвала суду № 37237972, 18.02.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/576/14 Головуючий 1 інст. -

Справа № 641/4280/13-ц Боговський Д.Є.

Категорія: договірна Доповідач - Яцина В.Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року м. Харків

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - судді Яцини В.Б.

суддів колегії - Бурлака І.В., Карімової Л.В.,

при секретарі Костюченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору позики недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

29 квітня 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення у солідарному порядку заборгованості за договором позики в сумі 3391470,40 грн., з яких 3184680,00 - борг, а 206790,40 грн. - неустойка.

На підтвердження укладення договору позики позивач надав письмову розписку, за якою ОСОБА_5 отримав у ОСОБА_4 в борг 400 000 доларів США для придбання та реконструкції нерухомості, необхідної для ведення бізнесу і зобов'язався їх повернути до 31.10.2010 року, однак борг не повернув. Оскільки ОСОБА_5 отримав ці кошти під час спільного шлюбу з ОСОБА_6, витратив його на придбання майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, то його дружина ОСОБА_6 теж повинна у солідарному порядку повернути цей борг, з урахуванням індексу інфляції за час прострочення виконання, а також - три відсотки річних від простроченої суми.

Представник відповідача ОСОБА_5 позов визнав лише в частині стягнення основного боргу.

Відповідачка ОСОБА_6 позов не визнала, за його безпідставністю. Вказала, що договір позики є фіктивний і цей позов спрямований для вирішення ОСОБА_5 на свою користь позов про поділ спільного майна подружжя, який розглядається судом в іншій справі, на підставі чого заявила зустрічний позов про визнання вказаного договору позики фіктивним.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2013 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики від 087 квітня 2003 року у розмірі 3184680,00 грн., неустойку в розмірі 206790,40 грн., судовий збір в розмірі 3441,00 грн., а всього 3394911 грн. 40 коп.

В іншій частині у задоволенні вимог ОСОБА_4 та зустрічного позову ОСОБА_6 - відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить його скасувати в частині відмови у задоволенні його позову і ухвалити нове рішення про повне задоволення заявлених ним вимог, посилаючись на суд порушив норми процесуального і матеріального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що позика була фактично використана для потреб сім'ї відповідача, а позичальник діяв в інтересах своєї сім'ї .

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, відповідно до ст.ст. 303, 305 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08 квітня 2003 року ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_4 в борг 400 000 доларів США для придбання та реконструкції нерухомості, необхідної для ведення бізнесу, які зобов'язався повернути до 31.12.2010 року, однак цей борг не повернув, що підтверджується наданою позивачем до суду письмовою розпискою ОСОБА_5 з таким змістом.

На підставі цього та відповідно до ч. 2 ст. 625, ч. 2 ст. 1047, ст. 1049 ЦК України районний суду обґрунтовано та законно стягнув з ОСОБА_5 зазначену суму заборгованості, з урахуванням трьох процентів річних за час затримки розрахунку.

Відповідно до ч. 4 ст. 65 СК України обов'язки для подружжя у даному випадку виникають лише якщо договір був укладений другим подружжя в інтересах сім'ї.

Оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі у світлі положень ст. 218 ЦК України письмові докази на спростування змісту письмової розписки від 08 квітня 2003 року про те, що ОСОБА_5 взяв в борг грошові кошти для ведення підприємницької діяльності, а не в інтересах сім'ї, то судова колегія погоджується з висновками районного суду з цього приводу про відсутність підстав для солідарної відповідальності ОСОБА_6 за вищевказаний борг її чоловіка ОСОБА_5, що відповідає наведеним положенням ч. 4 ст. 65 СК України.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги цього висновку не спростовують, то з передбачених ст. 308 ЦПК України підстав апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 315, 319-323, 325, 327 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак на протязі 20 днів після набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя:

Судді колегії: