Постанова № 37237518, 19.02.2014, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

262/148/14-а

2-а/262/29/2014

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2014 року м. Донецьк

Пролетарський районний суд м.Донецька у складі головуючого судді Лебеденко С.В., при секретарі Чернета В.І., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради «про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку»,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з даним позовом, в якому посилається на те, що вона є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. З лютого 2012 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і отримує державну соціальну допомогу у розмірі 130 гривень на місяць, у зв'язку з чим перебуває на обліку у відповідача. Так, зокрема, за період з січня по грудень 2013 року, за час своєї відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вона отримала 1560, 00 грн.. Вважає, що призначений розмір допомоги незаконний. Відповідно до ч. 2 ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Вважає, що їй не донараховано і не виплачено з 01.01.2013 року по 30.12.2013 року 12275, 00 грн.. У зв'язку з цим, наприкінці грудня 2013 року, вона звернулась до відповідача з проханням про перерахування та сплати їй заборгованость по допомозі по догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 01.01.2013 по 30.12.2013 та з 01.12.2013 по 31.01.2015. Але відповідач відмовив у перерахунку допомоги у своїй відповіді від 25.12.2013, вказавши, що не має законних підстав провести перерахунок допомоги. Просила визнати неправомірними дії УПСЗН Пролетарської районної в м. Донецьку ради щодо нарахування та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130 грн., зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб за період з 01.01.2013 по 30.12.2013, з урахуванням фактично виплачених сум та в подальшому, з 01.01.2014 по 31.01.2015 здійснювати виплати відповідно до ст. 43 Закону України № 2240 до досягнення дитиною трьох років з урахуванням зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стягнути на її користь недонараховані суми, стягнути судовий збір в розмірі 68, 82 грн..

Ухвалою суду позовні вимоги за період з 01.01.2013 по 13.07.2013 року залишені без розгляду. (а.с. 19).

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином (а.с. 32). Відповідно до заяви, просили розглядати справу за відсутності представника відповідача. (а.с. 33).

Представник третьої особи до судового засідання також не з'явився.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради та отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягення нею трирічного віку на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, як особа, що не застрахована у системі загальнообов'язкового страхування з 13.04.2012 по 30.01.2015 року.

В грудні 2013 року позивачка звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради стосовно перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. На вищевказану заяву відповідач надав відповідь від 25.12.2013 року № А 127-5.1-6.2, в якій повідомив, що позивачу згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та п. 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130,00 грн.. Допомога виплачується у розмірі 130, 00 грн.. Управління праці не має законних підстав провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до 3-х річного віку. (а.с. 12).

Вказані дії суд вважає такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства з огляду на таке.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі - Закон № 2811-XII), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України від 18 січня 2001 року № 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу II Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-XII та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-XII його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40 - 44.

Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40 - 44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу III Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-XII.

Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 року № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі по тексту - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-III призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-XII (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 46 Закону № 835 та статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 46 Закону № 835 та статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Законом України "Про Державний бюджет на 2012 рік", Законом України "Про Державний бюджет на 2013 рік", не встановлювався інший, ніж у Законі № 2240-ІІІ розмір допомоги, а положення Постанови КМУ № 1751 від 27.12.2001 року було затверджено саме на виконання Закону № 2811-ХІІ, тому застосовувати зазначену Постанову КМУ до особи, яка застрахована в системі загальнообов'язкового страхування неможливо, оскільки на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному випадку поширюються норми спеціального Закону № 2240-ІІІ, а саме ст. 43, згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, відповідач, виплачуючи позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми", діяв неправомірно та з порушенням вимог законодавства.

При застосуванні норм матеріального права у даних правовідносинах суд враховує позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 25 грудня 2012 року в справі №21-410а12.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Зазначені вище обставини спростовують доводи відповідача, викладені у запереченнях проти позову та дають суду підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною за період з 14 липня 2013 року.

Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача в подальшому, з 01.01.2014 по 31.01.2015 року здійснювати виплати відповідно до ст. 43 Закону України № 2240 до досягнення дитиною трьох років з урахуванням зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, задоволенню не підлягають, оскільки необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено в подальшому, чи ні.

На підставі положень ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачка при подачі позовної заяви сплатила судовий збір у розмірі 73,08 грн. (а.с.1, 18). Оскільки відповідач відноситься до органів місцевого самоврядування на підставі положень ст.ст. 11, 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", тому з місцевого бюджету Пролетарського району на користь позивачки підлягають стягненню понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 73,08 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 46, 152 Конституції України, ст.ст.2, 8, 9, 10, 11,12, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради «про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради щодо відмови в перерахунку і виплаті ОСОБА_1 щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому законом, прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 14 липня 2013 року.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії за період 14.07.2013 року по 19.02.2014 року включно з урахуванням сплачених сум.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з місцевого бюджету Пролетарського району м. Донецька на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 73 гривні 08 копійок.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.В.Лебеденко