Рішення № 37237179, 13.02.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 413/2-174/11 22-ц/774/205/К/14

Справа № 413/2-174/11 Головуючий у 1-й інстанції

№ провадження 22ц/774/205/К/14 Кулігіна Т.Д.

Категорія - 46 (4) Доповідач Братіщева Л.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Братіщевої Л.А.

суддів - Грищенко Н.М.,Турік В.П.

при секретарі - Бевзі М.О.

за участі: позивач ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3;

відповідача ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання права власності на будинок та зняття з реєстрації, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_6, та після неодноразових уточнень позову просив визнати за ним право власності на будинок АДРЕСА_1 та зняти з реєстрації відповідачів.

Відповідач ОСОБА_4 звернулася до суду з зустрічним позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна, який також уточнювала.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22.07.2013 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання права власності на будинок АДРЕСА_1 та зняття з реєстрації - задоволено частково.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна - задоволено частково.

Розділено спільне майно подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1; автомобіль ГАЗ-21 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 8 559 гривень 75 копійок, мотоблок, вартістю 320 гривень, станок стругальний, вартістю 840 гривень, станок для загострювання цепів, вартістю 900 гривень, масляні обігрівачі у кількості 2 шт., на суму 240 гривень, електродриль, вартістю 50 гривень, точильний станок, вартістю 410 гривень, електроболгарку, вартістю 50 гривень, бензопилу дружба, вартістю 590 гривень, дошку обрізну / кедр / 4 куба, вартістю 5 600 гривень, бочки алюмінієві у кількості 60 шт., вартістю 80 гривень, кожна, на суму 4 800 грн., автомобіль УАЗ-425 державний реєстрацій номер НОМЕР_2, вартістю 5 959 гривень, холодильник «Снайге», вартістю 285 гривень, телевізор «Витязь», вартістю 340 гривень, пилосос «Дніпро», вартістю140 гривень, килими 1,20 м. х 2,20 м., у кількості 2 шт., вартістю 200 гривень, килим 1,80 м. х 2,70 м., вартістю 130 гривень, килим 2,00 м. х 3,00 м., вартістю 290 гривень, машинку швейну «Подолка», вартістю 200 гривень, кімнатний гарнітур румунський, вартістю 600 гривень, чайний сервіз, вартістю 30 гривень, шкурки норкові у кількості 4 шт., на суму 60 гривень, килим, вартістю 80 гривень, телевізор «Юність», вартістю 60 гривень, станок деревообробний, вартістю 1100 гривень, вулики 20 шт., вартістю 300 гривень кожний, на суму 6000 грн., бджолосім'ї 20 шт., вартістю 250 гривень кожний, на суму 5000 грн., віск бджолиний 80 кг., вартістю 20 гривень за 1 кг. на суму 1600 грн., а всього майно, загальною вартістю - 44 433 гривень 75 копійок.

Виключено із розділу спільного майна подружжя: мед на загальну суму 47 340 гривень.

Виділено ОСОБА_2 ? частину будинку АДРЕСА_1, та визнано за ним право власності на: приміщення 1, площею 6,4 кв.м., приміщення 1-1 площею 3,4 кв.м., приміщення 1-2 площею 4,5 кв.м., приміщення 1-3 площею 7,1 кв.м., приміщення 1-6 площею 2,6 кв.м.

Зобов'язано ОСОБА_2 зробити дверний пройом в перегородці з приміщення 1-1 в приміщення 1-6 житлового будинку АДРЕСА_1.

Виділено ОСОБА_2 в користування 1/2 частину земельної ділянки, на якій розташовано домоволодіння АДРЕСА_1, що знаходиться під будовами 75,7 кв.м., під двором 195,6 кв.м., під садом - городом :1181,85 кв.м.

Виділено ОСОБА_4 ? частину будинку АДРЕСА_1, та визнати за нею право власності на: приміщення 1-4 площею 15,9 кв.м., приміщення 1-5 площею 9,8 кв.м.,

Зобов'язано ОСОБА_4 прибудувати тамбур до приміщення 1-5 житлового будинку АДРЕСА_1.

Виділено ОСОБА_4 в користування 1/2 частину земельної ділянки, на якій розташовано домоволодіння АДРЕСА_1, що знаходиться під будовами 70,6 кв.м., під двором 198,9 кв.м., під садом-городом 1183,65 кв.м.

Зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_4 здійснити переобладнання, а саме: закласти дверні пройоми з приміщення 1-1 в приміщення 1-5, закласти дверні пройоми з приміщення 1-6 в приміщення 1-5, у віконному пройомі обладнати дверний пройом в приміщенні 1-5, в огородженні обладнати калітку, провести переобладнання опалення, газопостачання, встановити електролічильники для роздільного користування електроенергією, не перешкоджати при обслуговуванні стін.

Виділено ОСОБА_2 ? частину спільного сумісного майна, а саме: автомобіль ГАЗ-21 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 8 559,75 гривень, мотоблок вартістю 320 гривень, станок стругальний, вартістю 840 гривень, станок для загострювання цепів вартістю 900 гривень, масляні обігрівачі у кількості 2 шт., вартістю 240 гривень, електродриль вартістю 50 гривень, точильний станок, вартістю 410 гривень, електро-болгарку, вартістю 50 гривень, бензопилу дружба, вартістю 590 гривень, дошку обрізну / кедр / 4 куба, вартістю 5 600 гривень, бочки алюмінієві у кількості 60 шт.х 80 грн., вартістю 4 800 гривень, на загальну суму 22 359 гривень 75 копійок.

Виділено ОСОБА_4 ? частину спільного сумісного майна, а саме: автомобіль УАЗ-425 державний реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 5 959 гривень, холодильник «Снайге» вартістю 285 гривень, телевізор «Витязь», вартістю 340 гривень, пилосос «Дніпро», вартістю140 гривень, килими 1,20 х 2,20, у кількості 2 шт., вартістю 200 гривень, килим 1,80 х 2,70, вартістю 130 гривень, килим 2,00 х 3,00, вартістю 290 гривень, машинку швейну «Подолка», вартістю 200 гривень, кімнатний гарнітур румунський, вартістю 600 гривень, чайний сервіз, вартістю 30 гривень, шкурки норкові у кількості 4 шт., вартістю 60 гривень, килим, вартістю 80 гривень, телевізор «Юність», вартістю 60 гривень, станок деревообробний, вартістю 1 100 гривень, вулики 20 шт. х 300 гривень, на суму 6 000 грн., бджолосім'ї 20 шт. х 250 гривень, на суму 5000 грн., віск бджолиний 80 кг х 20 грн., на суму 1600 гривень, на загальну суму 22 074 гривень.

Витребувано у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4: автомобіль УАЗ-425 державний номер НОМЕР_2, вартістю 5 959 гривень, холодильник «Снайге» вартістю 285 гривень, телевізор «Витязь», вартістю 340 гривень, пилосос «Дніпро», вартістю140 гривень, килими 1,20 х 2,20 у кількості 2 шт., вартістю 200 гривень, килим 1,80 х 2,70, вартістю 130 гривень, килим 2,00 х 3,00, вартістю 290 гривень, машинку швейну «Подолка», вартістю 200 гривень, кімнатний гарнітур румунський, вартістю 600 гривень, чайний сервіз, вартістю 30 гривень, шкурки норкові у кількості 4 шт., вартістю 60 гривень, килим, вартістю 80 гривень, телевізор «Юність», вартістю 60 гривень, станок деревообробний, вартістю 1 100 гривень, вулики 20 шт. х 300 гривень, на суму 6000 гривень, бджолосім'ї 20 шт. х 250 гривень кожна, на суму 5000 гривень, віск бджолиний 80 кг х 20 гривень за 1 кг., на суму 1600 гривень, на загальну суму 22 074 гривень, а у разі його відсутності стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію у сумі 22 074 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 різницю вартості 1/2 частини спільного сумісного майна в сумі 142 гривні 88 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 1862 гривні 40 копійок.

В задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про зняття з реєстрації - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про змінення рішення суду та задоволення його позовних вимог в повному обсязі: визнати за ним право власності на спірний будинок та зняття з реєстраційного обліку відповідачів, посилаючись на те, що судом при ухваленні рішення належним чином не надано оцінки всім обставинам справи, не враховано, що спірний будинок був придбаний за його власні кошти, які він заробляв займаючись індивідуальною діяльністю, а саме тримав та розводив бджіл, томі відповідно до вимог ст.58 СК України, кошти на придбання будинку належать саме йому.

Крім того, судом не надано належної оцінки судовій експертизі, яка була проведена за його відсутності.

В іншій частині рішення не оскаржується.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з 1985 року по 18 вересня 2003 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

30.03.1996 року на ім'я ОСОБА_4, був придбаний житловий будинок АДРЕСА_1, в якому ОСОБА_2 та ОСОБА_4 постійно мешкали з 1997 року до липня - серпня 2004 року.

Згідно ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України ( в редакції 1969 року ) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив обставини придбання спірного будинку, перевірив доводи сторін, дав їм належну правову оцінку і виходячи із положень ст..22 Кодексу про шлюб та сім'ю України ( в редакції 1969 року ) дійшов обґрунтованого висновку про те, що будинок АДРЕСА_1, який придбано сторонами під час знаходження їх у зареєстрованому шлюбі - є спільним майном подружжя, в якому відповідно до ст..22 Кодексу про шлюб та сім'ю України ( в редакції 1969 року )вони мають рівні частки в разі поділу майна.

Доводи позивача ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те,що спірний будинок придбаний за його особисті кошти отримані за реалізацію власної бджіло - продукції безпідставні, відповідно до вимог ст..ст.10,60 ЦПК України не підтвердженні.

Також безпідставними є посилання в апеляційній скарзі на незастосування судом при ухваленні рішення ст.. 58 Сімейного кодексу України враховуючи те, що на час виникнення правовідносин щодо придбання спірного будинку у 1996 році, діяв Кодекс про шлюб та сім'ю України, а не Сімейний кодекс України на який посилається позивач.

Таким чином вимоги позивача ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про визнання за ним права власності на будинок АДРЕСА_1 не підлягають задоволенню як недоведені.

Але колегія вважає необхідним звернути увагу на доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі щодо неможливості переобладнання будинку у зв'язку з його ветхістю.

Висновком судової будівельне-технічної експертизи № 135 від 02.07.2007 року запропоновані варіанти поділу спірного будинку по ? частині в натурі з урахуванням переобладнань з якими погодився суд першої інстанції, ухваливши рішення про виділ сторонам по ? частини будинку АДРЕСА_1, визнавши право власності за ОСОБА_2 на приміщення: 1;1-1;1-2;1-3;1-6,зобов'язавши ОСОБА_2 зробити двірний пройом в перегородці з приміщення 1-1 в приміщення1-6.

За ОСОБА_4 визнано право власності на приміщення: 1-4,1-5і зобов'язано її прибудувати тамбур на приміщення 1-5.

Також сторони зобов'язано здійснити переобладнання: закласти дверні пройоми з приміщення 1-1 в приміщення 1-5, закласти дверні пройоми з приміщення 1-6 в приміщення 1-5, у віконному пройомі обладнати дверний пройом в приміщенні 1-5,в огорожі обладнати калітку, провести переобладнання опалення,газопостачання,встановити електролічильники для роздільного користування електроенергією.

Також, кожній із сторін виділено в користування по ? частині земельної ділянки.

Відповідно до ст..ст.364,367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки, що є у спільній частковій власності внатурі або його поділ з дотриманням вимог ст..183 ЦК України.

Під час вирішення справи суд не врахував роз'яснення викладені в постанові Пленуму Верховного суду України від 04жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок».

Зокрема виходячи з положень ст..ст.183,367 ЦК України та роз'яснень викладених у п.п.6.7 зазначеної постанови, виділ частки в натурі (поділ будинку)може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.

У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання або перепланування будинку він проводиться за наявності надання дозволу виконавчого комітету місцевої ради (ст..152 ЖК України).

Але такий дозвіл відсутній.

Ухвалюючи рішення про поділ спірного будинку між сторонами внатурі, суд оставив поза увагою те, що вже на час проведення судової будівельно-технічної експертизи 02.07.2007 року, тобто більш ніж 6 років тому,експерт зазначила про те, що будинок знаходиться у ветхому стані і поділ будинку можливий, але за фактичним станом небажано.( т.1 а.с.180-188).

На час ухвалення рішення, що оскаржується сторони відмовились проводити будівельно-технічну експертизу про що 17 та 20 травня надали суду письмові заяви (т.3 а.с.12-13).

Таким чином, виходячи із ветхого стану домоволодіння, рекомендацій експерта, відсутності дозволу відповідного органу на переобладнання, колегія вважає неможливим поділ спірного будинку між сторонами в натурі та виділ в користування по ? частині земельної ділянки на якій розташоване домоволодіння, тому на думку колегії, рішення суду першої інстанції в частині поділу будинку в натурі та виділу в користування по ? частині земельної ділянки слід скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про розподіл житлового будинку АДРЕСА_1, визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за кожним право власності по ? частині спірного будинку залишив його та земельну ділянку на якій він розташований в спільному користуванні сторін, враховуючи вимоги ст.. 28 Кодексу про шлюб та сім'ю України(в редакції 1969 року) про те, що в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Щодо вимоги позивача ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про знаття з реєстраційного обліку ОСОБА_4 та ОСОБА_6, то колегія не знаходить підстав для її задоволення, вважає,що суд першої інстанції відмовляючи в цій частині позову надав достатньо повне і правильне обґрунтування,зазначив, що ОСОБА_4,зареєстрована в спірному будинку за правом власності, а відповідач ОСОБА_6 її син зареєстрований в будинку як член її родини.

Будь яких вагомих обґрунтувань щодо знаття з реєстраційного обліку ОСОБА_4 та ОСОБА_6 позивач ОСОБА_2 не надав.

Враховуючи вищевикладене колегія дійшла висновку лише про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 і скасування рішення суду від 22.07.2013 року в частині поділу спірного будинку внатурі та виділу сторонам в користування по ? частини земельної ділянки з ухваленням в цій частині нового рішення про розподіл спільного майна подружжя, а саме спірного будинку з визнанням права власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 по ? частині будинку з залишенням його та земельної ділянки на якій він розташований в спільному користуванні.

В іншій частині рішення не оскаржувалось.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.1 ч.1 ст.309, ст.ст. 313,314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 липня 2013 року в частині поділу житлового будинку АДРЕСА_1 внатурі та виділу в користування ОСОБА_2 та ОСОБА_4 по ? частині земельної ділянки на якій розташовано домоволодіння АДРЕСА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності на будинок АДРЕСА_1 та позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 частині поділу житлового будинку АДРЕСА_1 та виділу в користування земельної ділянки задовольнити частково.

Розділити спільне майно подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 житловий будинок АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за кожним право власності і по ? частині будинку АДРЕСА_1, та залишити цей будинок та земельну ділянку на якій він розташований в спільному користуванні сторін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді: