Рішення № 37236455, 19.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23638/13

19.02.14

За позовом

Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик-плюс»

про

стягнення 154 702,05 грн.

Суддя Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від позивача:

не з’явився

від відповідача:

не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик-плюс» (далі-відповідач) про стягнення 154 702,05 грн.

Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №8171002 від 01.10.2010, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 141 173,58 грн. за спожиту теплову енергію у гарячій воді. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 11 090,20 грн. та інфляційної складової боргу у розмірі 2 438,27 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.12.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 25.12.2013 р.

20.12.2013 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.12.2013 р. у зв’язку із неявкою у судове засідання представника відповідача та заявленим ним клопотанням про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено до 22.01.2014 р.

20.01.2014 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, яке судом було задоволено, внаслідок чого представник відповідача здійснив ознайомлення з матеріалами справи 20.01.2014 р., що підтверджується його підписом на останній сторінці справи.

21.01.2014 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.

В судовому засіданні 22.01.2014 р. представник відповідача надав письмове клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме контр розрахунок складений відповідачем, форму №5/1 «ЖЕО» за договором та зведену відомість розщеплення оплат за договорами за червень 2011 р. Проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.

У судовому засіданні 22.01.2014 р. оголошено перерву до 05.02.2014 р.

28.01.2014 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме довідки про надходження коштів від відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.02.2014 р. на підставі заявленого представником позивача клопотання про продовження строків розгляду справи, розгляд справи продовжено, у зв’язку із неявкою у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено до 19.02.2014 р.

В судове засідання представник позивача не з’явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребувані ухвалою суду документи та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103026406785, яке отримано останнім 10.02.2014 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2010 р. між Позивачем (постачальник) та Відповідачем укладено договір №8171002 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов’язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов’язується отримати та її оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Згідно з п. 2.2.1Договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (Додатки 3,4) для потреб опалення – в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання – протягом року згідно із заявленими споживачем величинами навантаження, зазначеними в додатку 1.

Між позивачем та відповідачем укладено додатки до Договору, якими визначено кількість, вартість споживання теплової енергії, тариф, межі балансової належності та терміни сплати споживачем вартості спожитої теплової енергії.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до Звернення-доручення про укладення договору, розрахунковим способом згідно договірних навантажень (до встановлення приладів обліку), за тарифами, встановленими та затвердженими Постановами Національної комісії регулювання електроенергетики.

Зобов’язання за Договором виконані позивачем належним чином, що підтверджується обліковими картками за грудень 2010 – жовтень 2013, що містяться в матеріалах справи. Вказаними доказами стверджується, а відповідачем не заперечується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді.

Однак, відповідач взяті на себе зобов’язання за договором виконав не належним чином, внаслідок чого за період з 01.11.2010 по 01.11.2013 у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.11.2013 складає 141 173,58 грн., що зумовило звернення позивача із позовом до суду.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договір.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 Цивільного кодексу України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.

Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Як вбачається з п. 9 наявного в матеріалах справи Додатку №2 визначено, що споживач щомісяця з 12 по 15 числа отримує в районному відділі теплозбуту №7, за адресою: вул. Горького, буд. №29, оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює та повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Пунктом 10 Додатку №2 визначено, що споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи (облікові картки, довідка про надходження коштів від відповідача та детальний розрахунок заборгованості) підтверджується надання позивачем послуг із постачання теплової енергії у гарячій воді, часткова оплата відповідачем вартості спожитої енергії та існування заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті вартості спожитої теплової енергії за спірний період у розмірі 141 173,58 грн.

В свою чергу, доказів погашення спірної заборгованості відповідачем не надано, а додана до матеріалів справи зведена відомість оплати за договорами за червень 2011 р. не є доказом погашення боргу за спірний період (01.11.2010 по 01.11.2013) споживання послуг відповідачем, оскільки вона зведена лише за червень 2011 р. за різними договорами.

Будь-яких пояснень та відзиву на позовну заяву з обґрунтуванням контррозрахунків відповідачем не надано, а будь-яких належних доказів погашення заявленої до стягнення суми заборгованості матеріали справи не містять.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 11 090,20 грн. та суми інфляційних втрат у розмірі 2 438,27 грн., що нараховані за кожен місяць окремо у загальний період з листопада 2010 р. по листопад 2013 р.

Судом встановлено, що відповідач взяте на себе грошове зобов’язання за договором щодо оплати вартості спожитої теплової енергії не виконав, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань на цей борг та трьох процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 р. у справі №13/210/10.

Оскільки розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, є арифметично вірним, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 11 090,20 грн. та суми інфляційних втрат у розмірі 2 438,27 грн. є правомірними та обґрунтованими.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 141 173,58 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 2 438,27 грн. та 3% річних у розмірі 11 090,20 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються у повному обсязі.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик-плюс» (03028, м. Київ, вул. Малокитаївська, буд. 7А, код ЄДРПОУ 32374917) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, вул. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) заборгованість у розмірі 141 173 (сто сорок одна тисяча сто сімдесят три) грн. 58 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 438 (дві тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 27 коп., 3% річних у розмірі 11 090 (одинадцять тисяч дев’яносто) грн. 20 коп. та судовий збір у розмірі 3 094 (три тисячі дев’яносто чотири) грн. 04 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Куркотова Є.Б.

Повний текст рішення складено та підписано: 19.02.2014 р.