Постанова № 37235885, 06.02.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2014 р. Справа № 809/3836/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.

при секретарі Кривун О.О.

за участю сторін:

представника позивача: не з"явився,

представника відповідача: Юрчака В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Родон"

до відповідача: відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції

про скасування постанови № 36277437 від 01.02.2013 р.,-

ВСТАНОВИВ:

05.12.2013 року Публічне акціонерне товариство "Родон" (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції (надалі - відповідач) про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 36277437 від 01.02.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.02.2013 року відповідачем протиправно, всупереч положенням ЗУ "Про виконавче провадження" винесено оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження, оскільки не вірно вказано найменування боржника - Акціонерне товариство відкритого типу "Родон" замість Публічного акціонерного товариства "Родон". Дана постанова винесена відносно неіснуючого боржника. Враховуючи викладене, просить суд, винести рішення, яким вказану постанову скасувати.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення адміністративного позову.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні та витребувані докази, судом установлено наступне.

20.11.2012 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом винесено постанову у справі № 2а-3397/12/0970 за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до Акціонерного товариства відкритого типу "Родон" про стягнення заборгованості в сумі 101484,75 грн., якою позов задоволено повністю.

В резолютивній частині вказаної постанови зазначено: стягнути з акціонерного товариства відкритого типу "Родон"(76018, вул.Вовчинецька 225, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 14313518) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську заборгованість по відшкодуванню пільгових та наукових пенсій в сумі 101484 (сто одна тисяча чотириста вісімдесят чотири) гривні, 75 коп.

26.12.2012 року на підставі вищезазначеної постанови, яка набрала законної сили 17.12.2012 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист, в якому зазначено стягнути з акціонерного товариства відкритого типу "Родон"(76018, вул.Вовчинецька 225, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 14313518) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську заборгованість по відшкодуванню пільгових та наукових пенсій в сумі 101484 (сто одна тисяча чотириста вісімдесят чотири) гривні, 75 коп.

01.02.2013 року головним державним виконавцем відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції - Стельмахом С.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 36277437 по виконанню виконавчого листа № 2а-3397/12/0970, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 26.12.2012 року про стягнення з АТВК "Родон" на користь управління Пенсійного фонду України 101484,75 гривень.

01.02.2013 року на підставі позачергових загальних зборів акціонерів, які відбулися 20.12.2012 року Акціонерне товариство відкритого типу "Родон" переіменовано на Публічне акціонерне товариство "Родон". Протоколом № 2 від 20.12.2012 року загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства відкритого типу "Родон" затверджено статут Публічного акціонерного товариства "Родон", а також проведено реєстрацію ПАТ "Родон", що також підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 178128 від 05.02.2013 року. (а.с. 8,37).

Однак, представником позивача у позовній заяві вказувалося на те, що головний державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження мав зазначити в даній постанові боржником ПАТ "Родон", а не як зазначено у виконавчому документі АТВТ "Родон".

При вирішенні наявного спору суд виходив із наступного правового регулювання.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються спеціальним Законом "Про виконавче провадження" із змінами та доповненнями (надалі - Закон).

Згідно положень статті 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 Закону, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження передбачено Главою 3 Закону.

За вимогами статті 19 Закону, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Стаття 17 Закону зазначає, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом та перелічує такі виконавчі документи.

Відповідно до цього Закону, підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, зазначені у статті 17 даного Закону, в тому числі і виконавчі листи, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Стаття 18 визначає вимоги до виконавчого документа, а зокрема у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Стаття 25 Закону визначає обов'язок державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно положень частини 2 статті 25 Закону, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 26 Закону зазначено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі таких випадків: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Отже, суд не бере до уваги твердження представника позивача щодо відсутності у відповідача обов'язку відкрити виконавче провадження щодо неіснуючого боржника, оскільки станом на день прийняття документу до виконання підстав для відмови у відкритті провадження у відповідача не було.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що відповідач при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження № 36277437 від 01.02.2013 року діяв відповідно до повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, внаслідок чого вимоги позивача є необгрунтованими, а позов таким що не підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Панікар І.В.

Постанова складена в повному обсязі 13.02.2014 року у зв'язку з перебуванням судді у відрядженні.