Рішення № 37233169, 04.02.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.02.2014 Справа № 905/5943/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Нестеренко Ю.С.

при секретарі судового засідання Вашето Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Виконуючого обов'язки прокурора м.Дружківки в інтересах держави в особі: Донецької обласної ради, м.Донецьк, Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м.Донецьк в особі структурного підрозділу виробничої одиниці «Дружківкатепломережа», м.Дружківка, Донецька область

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дружківка, Донецька область

про стягнення заборгованості у розмірі 27105,37грн., інфляційних нарахувань у сумі 510,34грн., 3% річних у розмірі 784,51грн. та пені у сумі 39,06грн.

за участю уповноважених представників:

від прокурора:Блащик Є.Г., який діє на підставі посвідчення № 015490 від 01.03.2013р.;

від позивача: Чабанова О.О., яка діє на підставі довіреності №юр/7033 від 27.12.2013р.

від відповідача: ОСОБА_5 - адвокат, за договором від 04.02.2014р.

ВСТАНОВИВ:

Виконуючий обов'язки прокурора м.Дружківки в інтересах держави в особі: Донецької обласної ради, м.Донецьк, Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м.Донецьк в особі структурного підрозділу виробничої одиниці «Дружківкатепломережа», м.Дружківка, Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дружківка, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 27105,37грн., інфляційних нарахувань у сумі 510,34грн., 3% річних у розмірі 784,51грн. та пені у сумі 39,06грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором про постачання теплової енергії №587 від 02.07.2008р.щодо оплати за поставлену теплову енергію за період з жовтня 2008 року по квітень 2013 року на суму 27105,37грн., що стало підставою для нарахування 3% річних у розмірі 784,51грн., інфляційних нарахувань у сумі 510,34грн. та пені у сумі 39,06грн.

На підтвердження викладених у позові обставин Позивач надав копії: договору про постачання теплової енергії №587 від 02.07.2008р. разом з додатковими угодами до нього, рахунків, реєстрів відправлення рекомендованої кореспонденції, списків згрупованих поштових відправлень, актів на включення опалення, актів про відключення опалення.

Нормативно свої вимоги Прокурор обґрунтовує ст.121 Конституції України, ст.ст. 20, 36-1 ЗУ «Про прокуратуру», ст.2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у своєму відзиві та поясненнях б/н від 12.09.2013р. заперечив проти позовних вимог, з підстав того, що прокурор не мав права звертатися в інтересах позивача з відповідним позовом до відповідача.

Також відповідач у своїх поясненнях б/н від 21.10.2013р. зазначив, що спірний договір укладався з ним, як громадянином, а не фізичною особою-підприємцем, платежі за 2008р - березень 2010р. сплачувались як громадянином, ціна за надані послуги встановлювалась позивачем безпідставно і змінювалась без будь-якого нормативно-правового обґрунтування.

В процесі розгляду справи, 12.09.2013р. Відповідач заявив клопотання про застосування строку позовної давності щодо вимог позивача.

Ухвалою господарського суду від 03.10.2013р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів до 04.11.2013р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 04.11.2013р. справу №905/5943/13 передано судді Риженко Т.М.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 05.11.2013р. справу №905/5943/13 передано судді Нестеренко Ю.С.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 18.12.2013р. справу №905/5943/13 передано судді Гриник М.М.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 04.02.2014р. справу №905/5943/13 передано судді Нестеренко Ю.С.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :

02.07.2008 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір про постачання теплової енергії №587 (надалі Договір), відповідно до умов якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.2.1.договору теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору, зокрема на опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону.

За приписами п.4.2.3. договору Енергопостачальна організація зобов'язана повідомляти Споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів.

Умовами п.6.1. договору встановлено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Згідно п.6.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.5. договору сторони визначили, що споживачі, які не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Енергопостачальної організації та кількості часів (діб) роботи теплоспоживального обладнання Споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 02.07.2009року. (п.10.1. договору). Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. (п.10.4. договору).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками підприємств.

Додатком №5 до Договору визначена адреса Споживача, а саме: АДРЕСА_1, обсяг поставки на потреби опалення - 7,20330, тариф з ПДВ - 1086,84грн., вартість - 7828,83грн.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться у власності Відповідача на підставі договору купівлі-продажу №7829 від 18.10.2007р.

Рішенням виконавчого комітету Дружківської міської ради №498 від 07.05.2008р. надано дозвіл ОСОБА_2 на переобладнання та перепланування квартири за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 44,90кв.м., житловою площею 29,30кв.м. з переводом у нежиле приміщення та устроєм відокремленого входу для розташування магазину продовольчої групи товарів, та виключено зазначену квартиру з житлового фонду.

Додатковими угодами від 10.09.2008р., 01.04.2009р. та 21.04.2009р.впроваджувались нові тарифи на послуги теплопостачання у відповідні періоди, які були затверджені рішеннями виконавчого комітету Дружківської міської ради (а.с.12-14).

Додатковою угодою б/н від 01.10.2011р. п.6.1 Договору було викладено у наступній редакції:розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №20 від 3009.11р. та складають теплова енергія 1 Гкал - 905,70 грн (без ПДВ). Пункт 6.5. договору, було викладено в наступній редакції: споживачі, що не мають приладів обліку сплачують за спожиту теплоенергію згідно з договірними навантаженнями. Додаткова угода набрала чинності з 01.10.11р.

У Додатку №4 від 01.10.08р. до Договору визначена опалювальна площа - 44,9кв.м. та теплове навантаження на опалення - 0,00299Гкал/год.

Додатком №1 від 17.12.12р. до Договору встановлено, що Теплопостачальна організація постачає Споживачу теплову енергію в межах Q рік =7,20330 Гкал/год

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вищезазначені додаткові угоди про зміну тарифів надсилались на адресу відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскальних чеків та реєстрами відправлення заказної кореспонденції.

Отже суд вважає, що позивач належним чином, у відповідності до вимог Договору, повідомляв відповідача про зміну тарифів у спірний період.

Крім того, про зміну тарифів повідомлялось в засобах масової інформації, а саме в газеті «Дружковский рабочий».

Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №20 від 30.09.2011р. «Про встановлення тарифів на теплову енергію ОКП «Донецьктеплокомуненерго» встановлено тарифи на теплову енергію - для потреб інших споживачів - 905,70грн. за 1Гкал (без ПДВ).

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем на виконання умов Договору на адресу відповідача постачалась теплова енергія, що підтверджується актами на включення опалення: №58 від 23.10.2008р., №58 від 15.10.2009р., №247 від 08.10.2010р., №242 від 15.10.2011р., №242/1 за жовтень 2012р.

На виконання умов Договору відповідачу щомісяця надсилалися поштою рахунки для оплати отриманої теплової енергії: №835 від 08.10.2008р. на суму 391,01грн., №835 від 26.11.2008р. на суму 483,01грн., №835 від 29.12.2008р. на суму 713,02грн., №835 від 21.01.2009р. на суму 713,02грн., №835 від 16.02.2009р. на суму 713,02грн., №835 від 24.03.2009р. на суму 713,02грн., №835 від 23.04.2009р. на суму 333,50грн., №835 від 27.10.2009р. на суму 577,64грн., №835 від 13.11.2009р. на суму 1053,36грн., №835 від 09.12.2009р. на суму 1053,36грн., №835 від 10.01.2010р. на суму 1053,36грн., №835 від 11.02.2010р. на суму 1053,36грн. №835 від 09.03.2010р. на суму 1053,36грн., №835 від 20.04.2010р. на суму 491,57грн., №835 від 28.10.2010р. на суму 645,60грн., №835 від 05.11.2010р. на суму 1053,36грн., №835 від 10.12.2010р. на суму 807,58грн., №835 від 11.01.2011р. на суму 1053,36грн., №835 від 22.02.2011р. на суму 1053,36грн., №835 від 10.03.2011р. на суму 1053,36грн., №835 від 15.04.2011р. на суму 456,46грн., №835 від 20.10.2011р. на суму 326,59грн., №835 від 08.11.2011р. на суму 975,88грн., №835 від 08.12.2011р. на суму 1309,10грн., №835 від 25.01.2012р. на суму 1132,16грн., №835 від 17.02.2012р. на суму 1252,44грн., №835 від 13.03.2012р. на суму 1120,43грн., №835 від 21.04.2012р. на суму 213,61грн., №835 від 24.10.2012р. на суму 115,97грн., №835 від 15.11.2012р. на суму 498,26грн., №835 від 17.12.2012р. на суму 747,46грн., №835 від 11.01.2013р. на суму 1668,95грн., №835 від 08.02.2013р. на суму 1535,70грн., №385 від 11.03.2013р. на суму 1288,79грн., №835 від 16.04.2013р. на суму 331,34грн., докази направлення рахунків відображено у реєстрах відправленої заказної кореспонденції та списках згрупованих поштових відправлень.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У порушення умов договору, відповідач отримані послуги сплачував не своєчасно та не в повному обсязі, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання на загальну суму 27105,37грн. за період з жовтня 2008 року по квітень 2013 року.

Оскільки відповідачем до теперішнього часу надані позивачем послуги не оплачені, то суд вважає, що за відповідачем наявна заборгованість у сумі 27105,37грн., яка підтверджується наявними матеріалами справи.

Щодо клопотання позивача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне:

Згідно ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 4 ст.267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (ч.5 ст.261 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи Прокурор звернувся до господарського суду Донецької області з позовом - 15.08.2013р., про що свідчить відбиток поштового відділення на конверті, тому, приймаючи до уваги встановлене та заявлене клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, суд вважає, що за вимогами, які заявлені за період з жовтня 2008р. по 15.08.2010р. сплинув строк позовної давності, тому у зазначених вимогах за відповідний період слід відмовити.

Поважність пропущення строку позовної давності позивач суду не довів, клопотання про поновлення пропущеного строку не подав.

Таким чином вимоги позивача щодо стягнення заборгованості в сумі 27105,37грн. підлягають задоволенню частково у сумі 18639,76грн.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Керуючись вищенаведеною нормою закону, позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 784,51грн. за період з 16.03.2010р. по 26.02.2013р., інфляційних нарахувань у розмірі 510,34грн. за період з лютого 2010р. по січень 2013р. та пред'явлено до стягнення зазначені суми.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, господарський суд перевіривши розрахунок позивача стосовно нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань зазначає, що вимоги, які нараховані за період з 16.03.2010р. по вересень 2010р. не підлягають задоволенню, оскільки на заявлену суму боргу за даний період судом було застосовано позовну давність та відмовлено в цій частині. Крім того, позивачем не вірно було розраховано суму інфляційних витрат. Відтак 3% річних та інфляційні нарахування підлягають задоволенню частково за період з 16.11.2010р. по 26.02.2013р., а саме: 3% річних у сумі 577,13грн. та інфляційні нарахування у сумі 155,54грн.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.7.2.3. договору Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

На підставі вищезазначеного пункту договору Позивачем нараховано та заявлено вимогу про стягнення з Відповідача пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 16.11.2012р. по 26.02.2013р. у сумі 39,06грн.

Перевіривши наданий розрахунок пені, суд вважає, що він здійснений вірно у відповідності до приписів діючого законодавства, тому позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо доводів відповідача на те, що спірний Договір укладався з відповідачем як з фізичною особою, то суд не приймає їх до уваги з огляду на наступне.

Як вбачається з ухвали Дружківського міського суду Донецької області від 11 липня 2013р провадження по справі за позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 24810,10 грн. за договором №587 від 02.07.2008р. закрито з тих підстав, що правовідносини, які виникли між сторонами є правовідносинами між юридичними особами, тому зазначена позовна заява не підлягає розгляду судами загальної юрисдикції. Отже ухвалою Дружківського міського суду встановлено, що зазначена справа підвідомча господарському суду.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що відповідачка зареєстрована як фізична особа - підприємець з 09 червня 2008року, приміщення на яке здійснювалось постачання теплової енергії є виключеним із житлового фонду, та є приміщенням магазину продовольчої групи товарів, в якому остання займається підприємницькою діяльністю, нарахування плати за спожиту енергію здійснювалось за тарифами, що віднесені до категорії «інших споживачів» до якої відноситься відповідач.

За таких підстав суд вважає, що спірний Договір було укладено з відповідачем саме як з фізичною особою-підприємцем.

Доводи відповідача про безпідставну зміну позивачем тарифів за надані послуги судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються наявними матеріалами справи.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Виконуючого обов'язки прокурора м.Дружківки в інтересах держави в особі: Донецької обласної ради, м.Донецьк, Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м.Донецьк в особі структурного підрозділу виробничої одиниці «Дружківкатепломережа», м.Дружківка, Донецька область до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дружківка, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 27105,37грн., інфляційних нарахувань у сумі 510,34грн., 3% річних у розмірі 784,51грн. та пені у сумі 39,06грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дружківка, Донецька область (юридична адреса: АДРЕСА_2, індентифікаційний код НОМЕР_1; фактична адреса: АДРЕСА_1) на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м.Донецьк в особі структурного підрозділу виробничої одиниці «Дружківкатепломережа», м.Дружківка, Донецька область (84207, м.Дружківка, вул.Космонавтів, 39, р/р 26005060163780 в КФ Приватбанк м.Краматорськ, МФО 335548, ЄДРПОУ 05540853, індивідуальний податковий номер - 033371105621) заборгованості у розмірі 18639,76грн., інфляційних нарахувань у сумі 155,54грн., 3% річних у розмірі 577,13грн. та пені у сумі 39,06грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дружківка, Донецька область (юридична адреса: АДРЕСА_2, індентифікаційний код НОМЕР_1; фактична адреса: АДРЕСА_1) на користь державного бюджету витрати зі сплати судового збору у сумі 1720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 04.02.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 10.02. 2014р.

Суддя Ю.С. Нестеренко