Постанова № 37232472, 18.02.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року Справа № 916/2040/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю. (доповідач),

розглянувши касаційну скаргу Головного управління юстиції в Одеській області, м. Одеса,

на рішення господарського суду Одеської області від 04.11.2013

та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2013

зі справи № 916/2040/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-КОНСАЛТ-ПЛЮС" (далі - Товариство), м. Одеса,

до Головного управління юстиції в Одеській області (далі - Управління),

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - відділ державної виконавчої служби Котовського міськрайонного управління юстиції Одеської області (далі - Відділ), м. Котовськ Одеської області,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Управління 77 100 грн. основного боргу, 60,59 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 777,77 грн., а всього 77 938,36 грн., що мотивувало невиконанням відповідачем зобов'язань з належної оплати наданих позивачем послуг з експертної оцінки рухомого та нерухомого майна за договором від 20.07.2012 № 14/12-3 (далі - Договір).

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.11.2013 (суддя Брагіна Я.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 (колегія суддів у складі: Журавльов О.О. - головуючий суддя, судді Савицький Я.Ф., Ярош А.І.), позов задоволено частково: з Управління стягнуто 77 100 грн. основного боргу та 3 % річних у сумі 31,68 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

Прийняті попередніми судовими інстанціями рішення та постанова з посиланням, зокрема, на приписи статей 525, 526, 530, 625, 901 Цивільного кодексу України мотивовано неналежним виконанням Управлінням зобов'язань з оплати одержаних за Договором послуг.

У касаційній скарзі Управління просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Представники учасників у судове засідання не з'явилися.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевий та апеляційний господарські суди, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням наведених ними в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального та процесуального права, беручи до уваги встановлені ними наявність та зміст Договору, а також строки його дії, дослідивши фактичні обставини, пов'язані з виконанням сторонами договірних зобов'язань, встановивши: надання позивачем передбачених Договором послуг Відділу; виставлення Товариством Управлінню (через Відділ) рахунків на оплату наданих послуг та подання ним відповідних актів виконаних робіт; отримання зазначених документів відповідачем; неповернення згаданих рахунків позивачеві (пункт 6.2.4 Договору); залишення Управлінням без належного реагування й вимоги Товариства, одержаної безпосередньо відповідачем 16.07.2013, -

дійшли обґрунтованих висновків щодо наявності у Управління боргу перед Товариством у сумі 77 100 грн. з оплати наданих за Договором послуг, а тому, перевіривши період, розмір та правильність нарахування позивачем сум до стягнення, правомірно задовольнили позовні вимоги у визначених ними розмірах.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 04.11.2013 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 зі справи № 916/2040/13 залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління юстиції в Одеській області - без задоволення.

Суддя В.Селіваненко

Суддя І.Бенедисюк

Суддя Б.Львов