Ухвала суду № 37232271, 12.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 р.Справа № 816/6125/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Філатова Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2013р. по справі № 816/6125/13-а

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт"

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області, звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт", в якому, з урахуванням уточнень до позову, просив суд стягнути з розрахункових рахунків відповідача заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1401273,30 грн., з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1598190,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2013р. по справі № 816/6125/13-а адміністративний позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" кошти з рахунків у банках на суму податкового боргу зі сплати: податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1401273,30 грн. на р/р 31115029700219, одержувач: Кременчуцьке УК (Кременчуцький район) 14010100, код одержувача 37965850, банк одержувача - ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019; податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1598190 грн. на р/р 31113009700219, одержувач: Кременчуцьке УК (Кременчуцький район) 11021000, код одержувача 37965850, банк одержувача - ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт", не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що при прийняті постанови судом першої інстанції було невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, та зазначає, що позивачем не вірно було обрано спосіб захисту свого права. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2013р. по справі № 816/6125/13-а та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги стосовно стягнення податкового боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що товариство з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та зареєстрований платником податку на додану вартість.

За особовим рахунком відповідача відображено податковий борг зі сплати ПДВ в розмірі 1401273,30 грн. та податку на прибуток 1598190 грн., що виник за наступних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було проведено ряд перевірок платника податків, за наслідками яких, на підставі відповідних актів перевірок, винесено податкові повідомлення-рішення: від 21 грудня 2010 року №0007692301/0/4358 про донарахування податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" загалом в розмірі 483427,20 грн. (а.с. 22); від 21 грудня 2010 року №0007702301/0/4357 про донарахування податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт) послуг" загалом в розмірі 762475,92 грн. (а.с. 22); від 28 квітня 2012 року №0007892301/499 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 1102913 грн. (а.с. 26); від 28 квітня 2012 року №0007902301/500 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 825496 грн. (а.с. 27); від 10 липня 2012 року №0010112301/923 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 135875,78 грн. (а.с. 29); від 10 липня 2012 року №0010122301/924 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 49409,38 грн. (а.с. 29).

Вказані податкові повідомлення-рішення позивачем було оскаржено до суду. Так, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року у справі №2а- 1670/6118/11, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року, частково задоволено адміністративний позов ТОВ "Сільгосппродукт" до Кременчуцької ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 21 грудня 2010 року №0007702301/0/4357 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 40188 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 20094 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2012 року у справі №2а-1670/4346/12, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року, частково задоволено адміністративний позов ТОВ "Сільгосппродукт" до Кременчуцької ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 28 квітня 2012 року №0007892301/499 в частині визначення ТОВ "Сільгосппродукт" грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 124026 грн. (в т.ч., за основним платежем - 104128 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19898 грн.); визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 28 квітня 2012 року №0007902301/500 в частині визначення ТОВ "Сільгосппродукт" грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 175826 грн. (в т.ч., за основним платежем - 138907 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 36919 грн.).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року у справі №816/1466/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року, відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Сільгосппродукт" до Кременчуцької ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 липня 2012 року №№0010112301/923, 0010122301/924.

Відповідачем 29 жовтня 2012 року до Кременчуцької ОДПІ подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за III квартали 2012 року, в якій визначено суму грошового зобов'язання зі сплати податку в розмірі 5 грн. (а.с. 35-36). Суму грошового зобов'язання платника податків зменшено за рахунок самостійної сплати податку на прибуток в розмірі 5 грн. На суму податкового боргу нараховано пеню в розмірі 0,02 грн.

У відповідності пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У відповідності ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Станом на момент розгляду даної справи судові рішення в адміністративних справах №№2а- 1670/6118/11, 2а-1670/4346/12, 816/1466/13-а набрали законної сили, а тому сума грошового зобов'язання, визначена зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями, є узгодженою.

У зв'язку з несплатою відповідачем грошового зобов'язання у визначені Податковим кодексом України строки, дане зобов'язання набуло статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, уразі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищевказаної норми, Кременчуцькою ОДПІ було винесено податкову вимогу № 1379/1394 від 24.06.2011 року, яку вручено відповідачу 29.06.2011 року, що підтверджується копією податкової вимоги (а.с. 45). Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку до матеріалів справи не надано.

Враховуючи даний факт, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не було з'ясовано щодо якого податкового боргу була винесена податкова вимога від 24.06.2011 року №1374/1394 на суму 4856771,22 грн., чи відбулось погашення податкового боргу за нею, оскільки дослідженою податковою вимогою форми «Ю» № 1379/1394 від 24.06.2011р. зазначено саме загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 24 червня 2011 року, яка становить 4856771,22 грн., у тому числі основний платіж: 2733489,18 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи): 2123282,04 грн., до яких віднесено і сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1401273,30 грн., з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1598190,00 грн.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту свого права, колегія суддів зазначає наступне. Колегія суддів зазначає, що даний позов поданий на виконання повноважень. У відповідності ч.5 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом. А тому колегія суддів вважає безпідставними довід відповідача про те, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права з посиланням на можливість стягнення коштів з рахунків платника податків виключно на підставі звернення контролюючого органу до адміністративного суду з поданням в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи зі стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують, здійснюється за рішенням суду, яке направляється для виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством податковому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, а в разі недостатності коштів на рахунках, звертатись до суду за дозволом на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

На час розгляду справи в суді першої інстанції, а також в суді апеляційної інстанції сума заборгованості по сплаті з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1401273,30 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1598190 грн. товариством з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт", у загальній сумі 2999463,30 грн. не сплачено, є узгодженою, а тому підлягає сплаті.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2013р. по справі № 816/6125/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2013р. по справі № 816/6125/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Філатов Ю.М.