Постанова № 37232222, 14.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2014 р. Справа № 804/16372/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільков В.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства, а саме експлуатації приміщень за адресою: АДРЕСА_1, до повного усунення порушень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства, а саме експлуатації приміщень за адресою: АДРЕСА_1, до повного усунення порушень.

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 за ступенем ризику його господарської діяльності віднесений до високого ступеня ризику. Актом перевірки приміщень фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 20.11.2013р. за № 339 встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, які затверджені Міністерством юстиції України від 04.11.2004р. за № 1480/10009, Типових норм належності вогнегасників, які затверджені наказом МНС України від 02.04.2004р. за №151. У зв'язку із цими обставинами подальша експлуатація приміщень фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2013р. за зазначеним позовом відкрито скорочене провадження.

У відповідності до ч.3 ст.1832 КАС України, у встановлений ухвалою строк, відповідачем було надано заперечення на адміністративний позов.

Згідно із ч.4 ст.1832 КАС України, у разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

За вищевикладених підстав, у зв'язку із неможливістю ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2014р. призначено цю справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог КАС України; надав до суду 13.02.2014р. письмові пояснення, у яких зазначив, що обставини, які стали підставою для звернення з позовом до суду щодо застосування заходів реагування перестали існувати та усунені. Крім того, у зазначених поясненнях позивач просив здійснити розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог КАС України шляхом направлення факсограми, що підтверджується матеріалами справи. До суду від відповідача надійшли заперечення проти позову, у яких зазначено, що порушення, виявлені під час проведення перевірки вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, які зафіксовані у акті від 20.11.2013р. за № 339, усунуті у повному обсязі.

За таких обставин суд, керуючись положеннями ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 4 Закону України від 14.10.1992 № 2694 «Про охорону праці» встановлено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Частина 5 статті 4 Закону №877-V передбачає, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Частина 7 статті 7 Закону №877-V визначає, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

З матеріалів справи вбачається, що уповноваженими особами 4 державної пожежно-рятувальної частини 8 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області 20.11.2013р. проведена перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки приміщення за адресою: АДРЕСА_1, де здійснює свою господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_2.

За результатами перевірки було складено акт від 20.11.2013р. за № 339, яким встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Міністерством юстиції України від 04.11.2004р. за № 1480/10009, Типові норми належності вогнегасників, затверджені наказом МНС України від 02.04.2004р. за №151, зареєстровані Міністерством юстиції України від 29.04.2004р. за № 554/9153, а саме:

- з'єднання жил електродротів невиконано за допомогою зварки, пайки, опрессовки або за допомогою спеціальних затискачів у виробничих приміщеннях, чим порушено п.5.1.7 НАБП А.01.001-2004р.;

- не виконано замір опору освітлювальної та силової електричної мережі, чим порушено п.5.1.34 НАБП А.01.001-2004р.;

- для позначення місць знаходження засобів пожежогасіння невстановлено на помітних місцях знаки, згідно ГОСТ 12.4.026-76, чим порушено п.6.4.10 НАБП А.01.001-2004р.;

- керівником до початку виконання своїх обов'язків не пройдено навчання з питань пожежної безпеки, чим порушено п.3.19 НАБП А.01.001-2004р.;

- виписка з інструкції по заходам пожежної безпеки не розміщена на видних місцях, чим порушено п.3.4 НАБП А.01.001-2004р.;

- не заведено журнал обліку вогнегасників, чим порушено п.2.3 НАБП А.01.001-2004р.;

- приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки згідно ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», чим порушено п.3.8 НАБП А.01.001-2004р.;

- не позначено на вхідних дверях до приміщення, а також у межах приміщень та ззовні категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою згідно з вимогами НАБП Б.03.002-2007 «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони за ДНАОП 0.00-1.32.01, чим порушено п.4.2.7 НАБП А.01.001-2004р.;

- приміщення для пофарбування металевих конструкцій необладнані автоматичною системою пожежогасіння, чим порушено п.6.1.2 НАБП А.01.001-2004р.;

- не відділено протипожежною перегородкою 1-го типу приміщення для фарбування металевих конструкцій, чим порушено п.4.2.4 НАБП А.01.001-2004р., п. 4.13 ДБН В.11.7-2002, п.2.10 СНиП 2.09.02-85;

- не забезпечено приміщення для проведення фарбувальних робіт автоматичним сигналізатором, що попереджає про виникнення у повітрі небезпечних концентрацій розчинників, чим порушено п.8.2.29 НАБП А.01.001-2004р.;

- зберігання тари з-під лакофарбованих матеріалів в середині приміщення для проведення фарбувальних робіт, чим порушено п.8.2.5 НАБП А.01.001-2004р.;

- внутрішні поверхні стін фарбувального приміщення на висоту не менше 2 м. не облицьовані негорючим матеріалом, який допускає легке очищення від бруду, чим порушено п.8.2.7 НАБП А.01.001-2004р.;

- приміщення фарбувальних робіт не обладнано примусовою припливною витяжною вентиляцією, витяжні вентиляційні установки фарбувальних приміщень повинні мати звукову або світлову сигналізацію, яка сповіщає про припинення їх роботи, чим порушено п.8.2.8 НАБП А.01.001-2004р.;

- фарборозпилювач не заземлений, чим порушено п.3.8 НАБП А.01.001-2004р.;

- приміщення недоукомплектоване первинними засобами пожежогасіння (сертифікованими в Україні вогнегасниками) згідно норм належності, чим порушено п. 6.4.8, п.6.4.9, п. 3.8 НАБП А.01.001-2004р.;

- грати на вікнах у приміщеннях, де перебувають люди не виконані розкривними, розсувними або зйомники у приміщенні кузні, чим порушено п.4.2.14 НАБП А.01.001-2004р.;

- не отримані документи дозвільного характеру, необхідність одержання яких передбачено законами, чим порушено ст. 57 Кодексу цивільного захисту України;

- не проведено ідентифікацію об'єктів господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, а також визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій, чим порушено Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів, затверджене наказом МНС від 18.12.2000р. за № 338, Методику ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів, затверджена наказом МЕС України від 23.02.2006р. за № 98.

Згідно преамбули Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Частиною 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом (ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Наведена норма визначає наступну процедуру реалізації контролюючим органом своїх повноважень. У випадку наявності підстав для застосування одного з таких заходів як: 1) повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), 2) реалізації продукції, 3) виконання робіт, 4) надання послуг, будь-який орган контролю без попереднього прийняття розпорядчого документа безпосередньо звертається до суду із адміністративним позовом, предметом якого є застосування одного з вищенаведених заходів.

Відповідно до частини 10 статті 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України у разі, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, обґрунтованість яких потребує підтвердження судом, перестали існувати або усунуті, суд ухвалює постанову про відсутність підстав для вжиття відповідним суб'єктом владних повноважень заходів реагування.

У процесі судового розгляду справи позивач надав письмові пояснення, у яких зазначив про те, що обставини, які стали підставою для звернення з позовом до суду щодо застосування заходів реагування перестали існувати та усунені. Зазначене також підтверджується відповідним актом від 06.02.2014р. за № 39.

Аналізуючи спірні правовідносини та враховуючи той факт, що обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, усунуті відповідачем, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями сторін, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття відповідним суб'єктом владних повноважень заходів реагування шляхом повного зупинення роботи підприємства, а саме експлуатації приміщень за адресою: АДРЕСА_1, до повного усунення порушень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачеві.

Керуючись ст.ст. 2, 4-12, 41, 94, 128, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства, а саме експлуатації приміщень за адресою: АДРЕСА_1, до повного усунення порушень - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили на 14.02.2014р. Суддя З оригіналом згідно: Помічник суддіВ.В Ільков В.В. Ільков О.А. Вовчанська