Постанова № 37231915, 18.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2014 р. Справа № 805/351/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька, Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів України у Донецькій області про скасування вимоги №Ф19У від 10.12.2013 року та рішення №5397 від 09.08.2013 року,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про визнання дії протиправними та визнання протиправними вимогу №Ф19У від 10.12.2013 року та рішення №5397 від 09.08.2013 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2014 року до участі у справі у якості другого відповідача залучено Державну податкову інспекцію у Кіровському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів України у Донецькій області

07.02.2014 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач остаточно просив суд скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 09.08.2013 року № 5397 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф19У від 10.12.2013 року на суму 9852,74 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що вона зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця з 22.04.1998 року, здійснює діяльність відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця за №22660170000022469 та є платником єдиного податку відповідно до свідоцтва платника Єдиного податку серії НОМЕР_3. Як приватний підприємець перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька, та отримувала пенсію за віком, а з 17.03.2011 року отримує пенсію по втраті годувальника, що підтверджується пенсійним посвідченням Серії НОМЕР_4 від 17.03.2011 року.

Також, позивач зазначила, що 09 серпня 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за неподання звітності №5397.

Крім того, Державною податкової інспекцією у Кіровському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів України у Донецькій області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф19У від 10.12.2013 року на суму 9852,74 грн.

Позивач вважає зазначені рішення відповідачів незаконними, оскільки з 06.08.2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деякі інші законодавчі акти України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» № 3609-VI, яким внесені доповнення до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Вважає, що внесення зазначених змін звільняє її, як фізичну особу - підприємця та пенсіонера за віком, від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Вважає, що спірна вимога та рішення відповідачів, прийняті у спосіб, що суперечить чинному законодавству України, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Отже, з урахуванням уточнень до позовної заяви, позивач просила скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька №5397 від 09.08.2013 року про застосування штрафних санкцій за неподання звітності та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Донецька Головного Управління Міндоходів України у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф19У від 10.12.2013 року на суму 9852,74 грн.

Позивачем 07.02.2014 року через канцелярію суду надано заяву, відповідно до якої просить суд розглянути справу без її участі.

Представник відповідача 1 - Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька в судове засідання не з'явився, 18.02.2014 року через канцелярію суду надав заяву, відповідно до якої просить суд розглянути справу без участі представника, надав письмові заперечення відповідно до яких, вважає позовні вимоги позивача необгрунтоваими та просить суд відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Представник відповідача 2 - Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Донецька Головного Управління Міндоходів України у Донецькій області в судове засідання не з'явився, 18.02.2014 року через канцелярію суду надав заяву, відповідно до якої просить суд розглянути справу без участі представника, надав письмові заперечення, в яких просить суд відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 22.04.1998р. № 22660170000022469, (Інн НОМЕР_1), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця.

Позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_3 та не заперечується представниками відповідачів в своїх письмових запереченнях.

У відповідності до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 20.12.2010 року отримує пенсію по втраті годувальника, що підтверджується пенсійним посвідченням Серії НОМЕР_4 від 17.03.2011 року (а.с. 6) та розпорядженням відповідача 1 від 04.02.2014 року № 810302 (а.с 41).

З матеріалів справи вбачається, що 09.08.2013 року управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька складено акт про неподання позивачем звіту (а.с. 10) та прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за неподання звітності №5397 відносно СПД ОСОБА_1 у розмірі 170,00 грн. (а.с. 9).

Також, 10.12.2013 року Державною податкової інспекцією у Кіровському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів України у Донецькій області відносно позивача прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф19У від 10.12.2013 року на суму 9852,74 грн. (а.с. 16).

З матеріалів справи вбачається, що позивач не погодившись з рішенням про застосування штрафних санкцій за неподання звітності №5397 від 09.08.2013 року та вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф19У від 10.12.2013 року на суму 9852,74 грн. звернулась із скаргою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Міндоходів у Донецькій області (а.с. 19).

За результатами розгляду скарги позивача на рішення відповідача 1 від 09.08.2013 року №5397, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 12.12.2013 року № 10416/08 про залишення скарги позивача без розгляду, з підстав закінчення строку на оскарження спірного рішення (а.с. 17-18).

Крім того, за результатами розгляду скарги позивача на вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф19У від 10.12.2013 року на суму 9852,74 грн., Головним управління Міндоходів у Донецькій області прийнято рішення про залишення скарги без задоволення, а спірну вимогу залишено без змін (а.с. 21-25).

З приводу спірних відносин суд зазначає наступне.

Так, відповідач 1 - Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

Відповідач 2 - Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відповідно до п. 191 1.8 Податкового кодексу України, забезпечує достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон № 1058), Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 р. (далі Закон № 1788) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно зі статтею 1 Закону № 1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. За цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Статтею 1 Закону №1058 визначене поняття «пенсія» - як, щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058 за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

При цьому закон не містить обмежень в залежності від виду отриманої пенсіонером пенсії (за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника чи за вислугу років).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до підпункту 2 частини 1 статті 1 Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п.п. 2.1.3 п. 2.1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п.п. 4.6.2 п. 4.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Пунктом 3 «Прикінцевих положень» Закону передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Судом встановлено, що позивач відповідно до вимог пункту 3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вважається платником єдиного внеску.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Разом з тим, 07.07.2011 року статтю 4 вказаного Закону було доповнено частиною 4 згідно з Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» № 3609.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України № 2464, особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Зазначеною нормою ст. 4 Закону № 2464 в редакції, яка діє з 06.08.2011р., наведений вичерпний перелік фізичних осіб-підприємців, які є пенсіонерами за віком або інвалідами без урахування віку та отримують пенсію або соціальну допомогу, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску.

Таким чином, з 06.08.2011 р. звільняються від сплати єдиного внеску фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Оскільки, позивач є пенсіонером за віком з 19.12.2010 року, але отримує пенсію з 20.12.2010 року по втраті годувальника, вона у відповідності ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільняється з 06.08.2011 р. від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

До того ж, відповідно до положень ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Добровільна сплата єдиного внеску врегульована ст. 10 Закону України № 2464.

Відповідно до вимог ст.ст. 4, 10 Закону України № 2464, обов'язковою умовою добровільної участі особи у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування є належним чином укладений договір в порядку ст. 10 Закону України № 2464.

З наданих до суду документів не вбачається, що між позивачем та відповідачами укладалися договори про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувана вимога відповідача 2 є такою, що протирічить закону.

Стосовно позовних вимог щодо скасування рішення управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про застосування штрафних санкцій від 09.08.2013 року № 5397, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Відповідно до пункту 3.3. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 8 жовтня 2010 року № 22-2, фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.

Таким чином, оскільки обов'язок щодо подачі звітності відповідно покладений на платників єдиного внеску, а позивач як судом встановлено не є платником єдиного внеску, та враховуючи приписи пункту 3.3. Порядку № 22-2, суд приходить до висновку, що позивач не зобов'язаний подавати до Пенсійного органу звітність, а тому відповідач 1 не мав правових підстав застосовувати до позивача штрафні санкції.

У відповідності до ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька, Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів України у Донецькій області про скасування вимоги №Ф19У від 10.12.2013 року та рішення №5397 від 09.08.2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З матеріалів справи вбачається, що при подачі позову до суду ОСОБА_1 сплачено судовий збір у загальному розмірі 255,82 грн., тому зазначена сума підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька, Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів України в Донецькій області про скасування вимоги №Ф19У від 10.12.2013 року та рішення №5397 від 09.08.2013 року - задовольнити повністю.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про застосування штрафних санкцій за неподання звітності № 5397 від 09.08.2013 року у розмірі 170,00 грн.

Скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів України у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф19У від 10.12.2013 року на суму 9852,74 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784005, ЄДРПОУ 38034015, МФО 834016, банк отримувача ГУ КСУ у Донецькій області) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Інн НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 82 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Тарасенко І.М.