Постанова № 37230265, 03.02.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/9850/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Шембелян В.С.,

при секретарі: Козловській А.О.,

в присутності сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: Домніної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Антрацит" до Державної податкової інспекції у місті Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування вимоги про сплату боргу № Ю-5 від 05.11.2013 року про сплату боргу в розмірі 465252,16 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство "Антрацит" звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області, в якому позивач просить скасувати вимогу № Ю-5 від 05.11.2013 року про сплату боргу в розмірі 465252,16 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 18 листопада 2013 року ДП "Антрацит" було отримано вимогу ДПІ в м. Свердловську ГУ Міндоходів у Луганській області № Ю-5 від 05 листопада 2013 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у сумі 465252,16 грн., що рахується за підрозділом позивача ВП "Свердловський РМЗ" ДП "Антрацит" станом на 01.11.2013р. ДП «Антрацит» вважає, що вказана вимога винесена з порушенням норм діючого законодавства та є необґрунтованою з огляду на наступне.

Підрозділом позивача було надано до органу доходів і зборів звіт про суми нарахованого єдиного внеску 16.08.2013р. - за липень 2013 року, 16.09.2013р. - за серпень 2013 року, 14.10.2013р. - за вересень 2013 року.

Відповідно до звіту за липень 2013 року ВП "Свердловський РМЗ" ДП "Антрацит" нараховано до сплати єдиний внесок у розмірі 373524,10 грн. Платіжними дорученнями за №№ 232, 233 від 31.07.2013р., №№ 248-251, у 265, 266 від 09.08.2013р., №№ 392-394, 414-417 від 20.08.2013р., № 46 від 01.10.2013р. на загальну суму 373524,10 грн. ДП "Антрацит" був сплачений єдиний внесок за липень 2013 року, про що зазначено у розділі: "Призначення платежу" платіжних доручень.

Відповідно до звіту за серпень 2013 року ВП "Свердловський РМЗ" ДП "Антрацит" нараховано до сплати єдиний внесок у розмірі 397019,55 грн. Платіжними дорученнями за №№ 257, 260, 262, 263 від 09.08.2013р., №№ 387, 388 від 19.08.2013р., №№ 420, 421 від 21.08.2013р., №№ 424-430 від 12.09.2013р., №№ 447-453 від 27.09.2013р., № 54 від 14.10.2013р., № 57 від 01.11.2013р. на загальну суму 397019,55 грн. ДП "Антрацит" був сплачений, єдиний внесок за серпень 2013 року, про що зазначено у розділі: "Призначення платежу" платіжних доручень.

Відповідно до звіту за вересень 2013 року ВП "Свердловський РМЗ" ДП "Антрацит" нараховано до сплати єдиний внесок у розмірі 398717,52 грн.Платіжними дорученнями за №№ 442, 444 від 12.09.2013р., №№ 475-481 від 31.10.2013р. на загальну суму 398489,61 грн. ДП "Антрацит" був сплачений єдиний внесок за вересень 2013 року, про що зазначено у розділі: "Призначення платежу" платіжних доручень.

Отже, поточні нарахування єдиного внеску за липень, серпень та вересень 2013 року позивачем сплачені у повному обсязі. Однак, зазначені платежі були зараховані відповідачем в рахунок погашення сум недоїмки за попередні періоди, фактично відповідачем було здійснене стягнення за вимогою № Ю-113/8 від 05.08.2013 року на суму 465083,73 грн.

Зазначені дії відповідача суперечать вимогам ухвали господарського суду Луганської області в справі №913/124/13-г від 09 січня 2013 року про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.У зв'язку з вищевикладеним просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач з позовом не погодився надав письмові заперечення, в яких зазначив, що ВП «Свердловський РМЗ» ДП «Антрацит» був зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду в м. Свердловську Луганської області 13 листопада 2012 року. Відповідач має право за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашати суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Таке погашення заборгованості відповідач не вважає стягненням, тому щодо зазначених дій відповідача не може бути застосований мораторій. Тому оскаржувану вимогу винесено правомірно, в задоволенні позову просив відмовити.

У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглянути справу за його відсутністю.

Представник відповідача, присутній у судовому засіданні, позовні вимоги не визнала, з підстав викладених в запереченнях просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

09 січня 2013 року ухвалою господарського суду Луганської області по справі №913/124/13-г було порушено провадження у справі про банкрутство відносно державного підприємства "Антрацит". Зазначеною ухвалою господарського суду Луганської області введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с. 5).

Згідно ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Отже, ДПІ у м. Свердловську ГУ Міндоходів у Луганській області відносно заборгованості зі сплати недоїмки в сумі 465252,16 грн., яка виникла до порушення справи про банкрутство, тобто до 09 січня 2013 року, є конкурсним кредитором.

Відповідно до абз.1 ч.15 ст.16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство.

З огляду на зазначене, починаючи з 09.01.2013 погашення конкурсної кредиторської заборгованості, яка виникла до порушення справи про банкрутство здійснюється в межах процедури банкрутства, погашення поточної кредиторської заборгованості здійснюється за загальною процедурою.

18 листопада 2013 року ВП «Свердловський РМЗ» ДП "Антрацит" було отримано вимогу ДПІ в м. Свердловську ГУ Міндоходів у Луганській області № Ю-5 від 05 листопада 2013 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у сумі 465252,16 грн., що рахується за ВП "Свердловський РМЗ" ДП "Антрацит" станом на 01.11.2013 (а.с. 4).

В позовній заяві позивач посилається на ті обставини, що заборгованість, про яку йдеться в оскарженій вимозі, виникла внаслідок зарахування відповідачем сум поточних платежів на погашення сум заборгованості попередніх періодів в порядку календарної черговості. Цей факт не заперечує і відповідач, відповідно до наданих ним пояснень в письмових запереченнях(а.с.69-71), тому ці обставини не підлягають доведенню відповідно до ст. 72 КАС України.

Як зазначено відповідачем у запереченнях, чого не оспорює позивач, управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську було надано «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» за жовтень 2012 року, який згідно Закону було надано не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, тобто у листопаді 2012р.

За жовтень місяць 2012 р. зобов'язання з єдиного внеску згідно зі звітом №16578 від 20.11.2012р. складає 331671,28 грн.

Борг по фінансових санкціях - 420192,02 грн.

Борг по пені - 44651,82 грн.

Борг по єдиному внеску - 434,30 грн.

Сплата у листопаді - 331378,43 грн.

Враховуючи вищезазначене станом на 01.12.2012 року виник всього борг у сумі 465570,99 грн., в тому числі:

Недоїмка - 727,15 грн.

Штрафні санкції - 420192,01 грн.

Пеня - 44651,83 грн.

За листопад місяць 2012р. зобов'язання з єдиного внеску згідно зі звітом №17180 від 11.12.2012р. складає 345453,60 грн.

Сплата у грудні - 346320,77 грн.

Враховуючи те, що на 01.12.2012 року по підприємству був борг у сумі - 465570,99 грн., суми єдиного внеску зарахувались у порядку календарної черговості їх виникнення, борг станом на 01.01.2013 року склав - 464703,82 грн., в тому числі:

Недоїмка - 337756,86 грн.

Штрафні санкції - 114824,87 грн.

Пеня- 12122,09 грн.

За грудень місяць 2012 р. зобов'язання по єдиному внеску згідно звіту №1216 від 17.01.2013р. складає 324085,46 грн.

Сплата у січні - 325371,84 грн.

Враховуючи те, що на 01.01.2013 року по підприємству був борг у сумі - 464703,82 грн., суми єдиного внеску зарахувались у порядку календарної черговості їх виникнення, борг станом на 01.02.2013 року склав - 463417,44 грн., в тому числі:

Недоїмка - 463417,44 грн.

За січень місяць 2013р. зобов'язання по єдиному внеску згідно звіту №4563 від 18.02.2013р. складає 326696,06 грн.

Сплата у лютому - 328330,81 грн.

Враховуючи те, що на 01.02.2013 року по підприємству був борг у сумі - 463417,44 грн., суми єдиного внеску зарахувались у порядку календарної черговості їх виникнення, борг станом на 01.03.2013 року склав - 461782,69 грн., в тому числі:

Недоїмка - 461782,69 грн.

За лютий місяць 2013р. зобов'язання по єдиному внеску згідно звіту №6323 від 15.03.2013р. складає 351926,18 грн.

Сплата у березні - 356957,25 грн.

Враховуючи те, що на 01.03.2013 року по підприємству був борг у сумі - 461782,69 грн., суми єдиного внеску зарахувались у порядку календарної черговості їх виникнення, борг станом на 01.04.2013 року склав - 456751,62 грн., в тому числі:

Недоїмка - 456751,62 грн.

Таким чином, відповідач сам посилається на той факт, що суми заборгованості: недоїмки, фінансові санкції та пені з єдиного внеску, що утворилися на час введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ухвалою господарського суду Луганської області в справі №913/124/13-г від 09 січня 2013 року, і мали відноситися до конкурсних вимог кредиторів, погашалися відповідачем за рахунок поточних платежів підприємства за січень, лютий 2013 року, у зв'язку з чим в подальших звітних періодах штучно створювалася заборгованість.

Так, далі відповідач зазначає, що за березень місяць 2013р. зобов'язання з єдиного внеску згідно звіту №7751 від 18.04.2013р. складає 348943,00 грн.

Сплата у квітні - 348216,55 грн.

Враховуючи те, що на 01.04.2013 року на підприємстві був борг у сумі - 456751,62 грн. суми єдиного внеску зарахувались у порядку календарної черговості їх виникнення, борг станом на 01.05.2013 року склав - 457478,07 грн., в тому числі:

Недоїмка-457478,07 грн.

За квітень місяць 2013р. зобов'язання з єдиного внеску згідно зі звітом №8841 від 17.05.2013р. складає 353031,34 грн.

Сплата у травні - 345665,57 грн.

Враховуючи те, що на 01.05.2013 року по підприємству був борг у сумі - 457478,07 грн. суми єдиного внеску зарахувались у порядку календарної черговості їх виникнення, борг станом на 01.06.2013 року склав - 464843,84 грн., в тому числі:

Недоїмка - 464843,84 грн.

За травень місяць 2013р. зобов'язання по єдиному внеску згідно звіту №10181

від 19.06.2013р. складає 333922,49 грн.

Сплата у червні - 337515,93 грн.

Враховуючи те, що на 01.06.2013 року по підприємству був борг у сумі - 464843,84 грн. суми єдиного внеску зарахувались у порядку календарної черговості їх виникнення, борг станом на 01.07.2013 року склав - 461250,40 грн., в тому числі:

Недоїмка - 461250,40 грн.

За червень місяць 2013р. зобов'язання по єдиному внеску згідно звіту складає 341725,44 грн.

Сплата у липні 342371,54 грн.

Враховуючи те, що на 01.07.2013 р. року по підприємству був борг у сумі - 461250,40 грі зобов'язання за червень, згідно звіту склали - 341725,44 гри, сплачено у липні - 342371,54 грн.

Станом на 01.08.2013 р. борг склав - 460 604,3 грн.

Згідно наданого звіту за липень місяць 2013 року зобов'язання склали 373 524,10 грн.

Сплата 371 401,90 грн.

Станом на 01.09.2013 р борг склав - 462 726,5 грн.

3а серпень місяць 2013р. зобов'язання по єдиному внеску згідно звіту склали 397019,55 грн.,

сплачено у серпні - 395930,54 грн.

Тому, борг станом на 01.10.2013 за даними особового рахунку платника складає - 463 815,51 грн., про що відповідач зазначає в запереченнях та підтверджує витягом з картки особового рахунку платника.

Відповідно до звіту за липень 2013 року ВП " Свердловський РМЗ " ДП "Антрацит" нараховано до сплати єдиний внесок у розмірі 373524,10 грн. (а.с.6-8).

Платіжними дорученнями № 232,233 від 31.07.2013р., № 248-251, 265, 266 від 09.08.2013 р., № 392-394, 414-417 від 20.08.2013р., № 46 від 01.10.2013р. на загальну суму 373524,10 грн. ВП " Свердловський РМЗ" ДП "Антрацит" був сплачений єдиний внесок за липень 2013 року, про що зазначено у розділі: "Призначення платежу" платіжних доручень (а.с.9-17).

Відповідно до звіту за серпень 2013 року ВП " Свердловський РМЗ" ДП "Антрацит" нараховано до сплати єдиний внесок у розмірі 397019,55 грн. (а.с.18-20).

Платіжними дорученнями №№ 257, 260, 262, 263 від 09.08.2013р., №№ 387, 388 від 19.08.2013р., №№420, 421 від 21.08.2013р., №№ 424-430 від 12.09.2013р., №№ 447-453 від 27.09.2013р., №54 від 14.10.2013р., №57 від 01.11.2013р. на загальну суму 397019,55 грн. ВП " Свердловський РМЗ " ДП "Антрацит" був сплачений єдиний внесок за серпень 2013 року, про що зазначено у розділі: "Призначення платежу" платіжних доручень (а.с. 21-34).

Відповідно до звіту за вересень 2013 року ВП " Свердловський РМЗ" ДП "Антрацит" нараховано до сплати єдиний внесок у розмірі 398717,52 грн. (а.с.35-37).

Платіжними дорученнями №№ 442,444 від 12.09.2013р., №№ 475-481 від 31.10.2013р. на загальну суму 398489,61 грн. ВП " Свердловський РМЗ " ДП "Антрацит" був сплачений єдиний внесок за вересень 2013 року, про що зазначено у розділі: "Призначення платежу" платіжних доручень (а.с. 38-43).

Таким чином, поточні нарахування єдиного внеску з січня по вересень 2013 року сплачувались позивачем своєчасно та в повному обсязі, чого не заперечують сторони.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Частиною 4 статті 25 Закону №2464 встановлено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно з частиною 6 статті 25 Закону №2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Разом з тим, суд вважає, що приписи цього Закону до правовідносин, що розглядаються, повинні застосовуватися з урахуванням встановленого судом факту, що відносно ДП «Антрацит» ухвалою господарського суду Луганської області від 09.01.2013 в справі №913/124/13-г порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Статтею 1 Закону визначене поняття кредитора, за яким це є юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Частина 3 статті 19 вищезазначеного Закону містить норму, відповідно до якої протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

Статтею 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію (частина 1).

Частиною 3 цієї правової норми визначено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

- забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

- зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Відтак, під час дії мораторію зупиняється виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, в тому числі щодо сплати єдиного внеску, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припиняються заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань.

З картки особового рахунку платника єдиного внеску відокремленого підрозділу «Свердловський РМЗ» ДП «Антрацит» вбачається, що за даними відповідача за цим підрозділом значиться недоїмка в розмірі 465252,16 грн., що рахується за підприємством станом на 01.11.2013.

Судом встановлено, що вказана заборгованість позивача з вказаних внесків виникла у зв'язку із здійсненням відповідачем зарахування сплачених позивачем коштів у січні-лютому 2013 року поточних платежів у рахунок погашення заборгованості, яка виникла за попередній період до введення мораторію, тобто до 09 січня 2013 року, що потягло за собою виникнення наступної заборгованості в 2013 році.

Оскільки зарахування сплачених позивачем сум єдиного внеску як поточних платежів за січень-лютий 2013 року в рахунок наявної заборгованості, штрафів та пені за періоди до введення в дію мораторію, є заходом, спрямованим на забезпечення виконання позивачем зобов'язань щодо сплати єдиного внеску, термін виконання яких настав до введення в дію мораторію, таке зарахування після введення в дію мораторію ухвалою господарського суду від 09.01.2013 року є протиправним.

Така правова позиція висловлена в постановах Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року по справі №812/3865/13-а та від 05 вересня 2013 року по справі №812/3875/13-а.

Отже відповідачем тим самим штучно створено поточну заборгованість за липень-серпень 2013 року, і у подальшому кожен поточний місячний платіж, який сплачувався позивачем у повному обсязі, зараховувався в рахунок погашення недоїмки, штрафних санкцій та пені створеної таким чином за попередній місяць, хоча в платіжних документах позивачем зазначалося цільове призначення платежів, внаслідок чого відповідно кожен поточний місяць таким чином, залишався не оплаченим, у тому числі таким чином відповідачем визначена і заборгованість за липень-вересень 2013 року, що стало підставою для винесення оскаржуваної вимоги.

Таким чином, суд вважає, що станом на дату винесення оскаржуваної вимоги заборгованість з єдиного внеску, яка підлягає сплаті в умовах дії мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до положень статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у відокремленого підрозділу «Свердловський РМЗ» ДП «Антрацит» відсутня, а тому відсутні підстави для видачі позивачеві вимоги про погашення заборгованості з поточних платежів на липень-вересень 2013 року.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій.

Доводи відповідача стосовно того, що він діяв у межах своїх повноважень нічим не підтверджено та спростовуються дослідженими судом доказами.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства "Антрацит" до Державної податкової інспекції у місті Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування вимоги про сплату боргу № Ю-5 від 05.11.2013 року про сплату боргу в розмірі 465252,16 грн., - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати вимогу Державної податкової інспекції у місті Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про сплату боргу форми № Ю-5 від 05.11.2013 року на суму 465252,16 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Антрацит" (юридична адреса: 94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Ростовська, 38, код ЄДРПОУ 32226065) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 458,80 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень 80 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 08 лютого 2014 року.

Суддя В.С. Шембелян