Ухвала суду № 37227977, 19.02.2014, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 1512/6978/2012

Провадження № 8/520/8/14

УХВАЛА

19.02.2014 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

розглянувши заяву заступника прокурора Київського району м.Одеси про забезпечення позову по цивільній справі за заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд рішення Київського районного суду м.Одеси від 04 грудня 2013 року за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_5 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення самовільно збудованого об'єкту нерухомості

ВСТАНОВИВ:

20.01.2014 року представник заявника звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просить суд рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.12.2013 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В своїй заяві посилається на те, що 04.12.2013 року Київським районним судом м. Одеси винесено рішення у справі за позовом заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_5 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення самовільно збудованого об'єкту нерухомості, яким позовні вимоги задоволено повністю.

Заявник стверджує, що при винесенні рішення суд виходив з правомірності рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.04.2013 року і ухвали Апеляційного суду Одеської області від 25.09.2013 року про недійсність договору купівлі-продажу, а також з того, що об'єкт нерухомості є самовільним будівництвом без належних правовстановлюючих документів та відповідних законних власників, а тому підлягає знесенню за рахунок осіб, що здійснили самовільне будівництво. Крім того, судом було встановлено, що спірна житлова будівля була збудована ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Однак, наведенні обставини спростовуються в силу нововиявлених обставин, а саме 18.12.2013 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ винесено ухвалу, якою рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.04.2013 року і ухвалу апеляційного суду Одеської області від 25.09.2013 року скасовані.

Вказана обставина і стала підставою для звернення до суду з даною заявою.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 21 січня 2014 року провадження по справі відкрито та призначено до судового засідання.

В ході судового засідання представник прокуратури звернувся до суду з заявою, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 та заборони Інспекції ДАБК в Одеській області вчиняти будь-які дії щодо введення в експлуатацію об`єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_2.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 залишила вказане клопотання на розсуд суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 п. п. 1, 2 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Таким заходом забезпечення позову як арешт суд захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Отже, у відповідності з зазначеними нормами процесуального права, клопотання представника прокуратури про забезпечення позову не підлягає задоволенню, так як нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 не належить відповідачам у даній справі - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а належить третім особам, а ДАБІ в Одеській області взагалі являється в даній справі позивачем, у зв`язку з чим суд вважає недопустимим її зобов`язувати виконувати певні дії у якості забезпечення позову.

Крім того, представником прокуратури взагалі не було наведено підстав того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151-153, 168, 209, 210, 293 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву заступника прокурора Київського району м.Одеси про забезпечення позову - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Куриленко О. М.