Ухвала суду № 37227882, 04.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 р.Справа № 820/9374/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2013р. по справі № 820/9374/13-а

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просив: скасувати податкові повідомлення-рішення: за формою "Р" від 12 березня 2013 року №0000931720, за формою "Р" від 12 березня 2013 року №0000921720, за формою "С" від 12 березня 2013 року №0000951720, за формою "Р" від 12 березня 2013 року №0000941720.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 р. позовні вимоги задоволені частково, а саме: скасовано податкові повідомлення-рішення форми "Р" Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 12 березня 2013 року №0000931720, від 12 березня 2013 року № 0000921720; скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 12 березня 2013 року №0000941720 в частині визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 60678 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 15169, 50 грн. В частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення форми "С" Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 12 березня 2013 року №0000951720, скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 12 березня 2013 року № 0000941720 в частині визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 6972 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 1743 грн. відмовлено.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, КАС України, та не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа підприємець 30 жовтня 2008 року за №24800000000103670 (а.с.93), перебуває на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства позивача за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, за результати якої складений акт перевірки № 755/ 1720/НОМЕР_3 від 26 лютого 2013 року (а.с.8), яким встановлені наступні порушення: п. 188.1 ст. 188, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого було занижено податок на додану вартість у розмірі 67650,00 грн., а саме: у 2011 році у розмірі 60678,00 грн.; у 2012 році у розмірі 6972,00 грн.; п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), у результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у період з 01 квітня 2011року по 31 грудня 2012 року на загальну суму 46691,51 грн., а сааме: у 2011 року у розмірі 43062,54 грн.; у 2012 року у розмірі 3628,97 грн.; п. 1, п. 2, п. 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1997р. №265/95-ВР зі змінами та доповненнями; п. 51.1 ст. 51, п. 70.16 ст. 70 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) «не відображення у повному обсязі у податкових розрахунках про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку».

На підставі вищезазначеного акту винесені наступні податкові повідомлення-рішення (а.с.27-30) за формою «Р» від 12 березня 2013 року № 0000931720, яким було донараховано штрафних санкцій з податку з доходів фізичних осіб - 510,00 гривень; за формою «Р» від 12 березня 2013 року № 0000921720, яким було донараховано грошових зобов'язань на загальну суму 58 364,39 гривень, що складається з: податку з доходів фізичних осіб на суму 46 691,51 гривень та штрафних санкцій на суму 11 672,88 гривень; за формою «С» від 12 березня 2013 року № 0000951720, яким було донараховано штрафних санкцій на суму 1,00 гривень за порушення п. 1, п. 2, п. 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг»; за формою «Р» від 12 березня 2013 року №0000941720, яким було донараховане грошових зобов'язання на загальну суму 84 562,50 гривень, що складається з 67650,00- податку на додану вартість та 16912,50 гривень - штрафних санкцій.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки частково необґрунтовані.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіркою встановлено, що позивачем до складу валових витрат у періоді з 01 квітня 2011 р. по 31 грудня 2012 р. безпідставно включено витрати на загальну суму у розмірі 411955, 91 грн., яка не була підтверджена фактичним понесенням витрат у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, для провадження господарської діяльності у відповідності до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14. Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), оскільки до перевірки не надані розрахункові документи (товарні чеки, корінці прибуткових касових ордерів, квитанції про оплату, тощо) які б підтверджували фактичну оплату за отримані ТМЦ (послуги) від суб'єктів підприємницької діяльності, чим порушено п.177.4 ст.177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи у суді першої інстанції були оглянуті оригінали видаткових накладних та фіскальні чеки, з залученням до матеріалів справи копій видаткових накладних (а.с.31-83), фіскальних чеків (а.с.130-152) щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Будмакс", які підтверджують сплату наданих ТМЦ (послуг) та понесених витрат в повному обсязі.

Згідно п.177.4 ст.177 Податкового Кодесу України, - до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що висновки відповідача про завищення позивачем сум валових витрат на суму 411955,91 грн. не відповідають обставинам справи, відповідачем не доведено порушення позивачем п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення за формою «Р» від 12 березня 2013 року №0000921720, яким було донараховано грошових зобов'язань на загальну суму 58 364, 39 гривень, що складається з: податку з доходів фізичних осіб на суму 46 691,51 грн. та штрафних санкцій на суму 11 672,88 грн., підлягають задоволенню.

Судовим розглядом встановлено, що 01 квітня 2011 р. по 31 грудня 2012 р. позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ФО - П ОСОБА_2, а саме: на адресу позивача надані послуги по суборенді приміщення та складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), що підтверджується матеріалами справи (а.с.112-129).

З 01 квітня 2011 р. по 31 грудня 2012 р. позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ФО - П ОСОБА_2, а саме: на адресу позивача надані послуги по суборенді приміщення та складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). Зазначена фінансово-господарські операції у розрахунках за формою 1ДФ про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку наданих до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова за ІV кв. 2011 року, І кв. 2012 року, ІІІ кв. 2012 року, ІV кв. 2012 року не відображались, чим порушено п. 51.1 ст. 51, п. 70.16 ст. 70 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п.14.1.180 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно до положень п. 297.1 Податкового кодексу України, якій діє з 01 січня 2012 року, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цією главою.

На час оренди складських приміщень ФО - П ОСОБА_2 був платником єдиного податку й обов'язку у нього сплачувати податок з доходів фізичних осіб не існувало, у зв'язку з чим відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності за неподання вказаної звітності.

Таким чином, позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення за формою «Р» від 12 березня 2013 року № 0000931720, яким було донараховано штрафні санкції з податку з доходів фізичних осіб - 510,00 гривень, підлягають задоволенню.

З акту перевірки вбачається, що позивач у перевіряємому періоді не зареєструвався платником податку на додану вартість, у періоді з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року (період, коли підприємець підлягав обов'язковій реєстрації платником ПДВ, з відповідними нарахуванням податкових зобов'язань з ПДВ) не нараховував та не включав суми ПДВ до обсягу продажу від реалізації товару.

Згідно податкових декларацій про доходи та майновий стан за 2011 р. та за 2012 р., книги обліку доходів і витрат, кошти від продажу товару становлять 338252 грн.

Згідно даних перевірки бази оподаткування за 2011 рік складає 303390,00 грн., за 2012 рік складає - 34862,00 грн., у зв'язку з чим, податковим органом у періоді з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року встановлено заниження позивачем обсягу продажу на суму 338252,00 грн. та відповідно заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 67650,00 грн.

Судом встановлено, що позивач в періоді з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування, а з 01 січня 2011 року здійснював діяльність на загальній системі оподаткування та був платником єдиного податку, податку з доходів фізичних осіб (найманих працівників, від здійснення підприємницької діяльності), що встановлено в ході розгляду справи та не заперечується сторонами.

Згідно п.181.1 ст.181 Податкового Кодексу України - у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Як вбачається з книги обліку доходів та витрат за 2011-2012 роки (а.с. 87-92), оригінал якої був оглянутий судом у судовому засіданні, у 2011 році позивач фактично почав здійснювати господарську діяльність з 01 квітня 2011 року, а перевищення граничної межі у 300000 грн. мало місце у жовтні 2011 року.

З наступного місяця - листопада 2011 року у позивача з'явився обов'язок зареєструватися як платник податку на додану вартість у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням та сплачувати податок на додану вартість з загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з вимогами Податкового кодексу України.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було обраховано базу оподаткування для ПДВ шляхом складання щомісячних сум доходу позивача за 12 місяців, які передували квітню 2011 року, тобто з травня 2010 року, тоді перевищення 300000 грн. буде мати місце у квітні 2011 року, тому в результаті нараховано позивачу грошове зобов'язання по ПДВ, починаючи з квітня 2011 року.

У 2010 році позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, а відтак, дохід позивача у цей період не береться у розрахунок бази оподаткування, на нього не може бути донараховано грошове зобов'язання по ПДВ.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що висновки суду першої інстанції обґрунтовані щодо задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 12 березня 2013 року №0000941720 в частині визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 60678,00 грн. (за період з квітня 2011 року по жовтень 2011 року) та штрафних (фінансових) санкцій на суму 15169,50 грн.

З листопада 2011 року позивач був зобов'язаний зареєструватися як платник податку на додану вартість у контролюючому органі та сплачувати податок на додану вартість з загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, з урахуванням даних розрахунку податкового зобов'язання, наданого відповідачем (а.с. 171), та встановленого в ході розгляду справи порушення позивачем вимог п.181.1 ст.181 ПК України, суд дійшов висновку про заниження позивачем податку на додану вартість у 2012 році у розмірі 6972,00 грн., через що позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 12 березня 2013 року №0000941720 в частині визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 6972,00 грн. (за період з вересня 2012 року по грудень 2012 року) та штрафних (фінансових) санкцій на суму 1743,00 грн. не підлягають задоволенню.

Згідно вимог п. 1, п. 2, п. 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; 3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Згідно книги обліку доходів і витрат за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2012 року, у період, коли позивач перебував на загальній системі оподаткування, позивачу надійшли готівкові кошти за надані послуги з порізки ДСП на суму 338252,00 грн., розрахункові операції не проводились через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення форми "С" Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 12 березня 2013 року № 0000951720 не підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2013р. по справі № 820/9374/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.