Ухвала суду № 37227629, 13.02.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

13.02.2014р. Справа № 905/501/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Кучерявої О.О., розглянувши матеріали за позовом Приватного підприємства «Донецькпостачтрест» до Малого приватного підприємства «Донспецтехбуд» про стягнення заборгованості в розмірі 1632919, 76 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Донецькпостачтрест» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Малого приватного підприємства «Донспецтехбуд» про стягнення заборгованості в розмірі 1632919, 76 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором купівлі-продажу від 23 травня 2011 року №2305. Зазначив, що відповідно до умов договору, здійснив поставку товару на суму 1632919, 76 грн., в підтвердження чого надав до матеріалів позовної заяви видаткові накладні. Вказав на те, що відповідач товар прийняв, але у порушення умов договору за нього не сплатив. На підставі зазначеного просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27 січня 2014 року позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Судове засідання призначено на 13 лютого 2014 року.

31 січня 2014 року через канцелярію суду надійшла заява від позивача про збільшення позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 2440772,07 грн. Разом із заявою надав копії видаткових накладних, докази сплати судового збору та отримання відповідачем копії заяви про збільшення позовних вимог з додатками.

Таким чином, до заяви додані документи, перелік яких встановлений статтею 57 Господарського процесуального кодексу України.

11 лютого 2014 року представником позивача через канцелярію суду, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, надана уточнена позовна заява, в якій позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 2440772, 07 грн. В обгрунтування наданої заяви позивач зазначає, що заборгованість виникла у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем умов договорів №2305 від 03 січня 2011 року та №2305 від 23 травня 2011 року. Просив прийняти до розгляду позовну заяву та стягнути з відповідача 2440772,07 грн. за договором купівлі-продажу від 03 січня 2011 року №2305 та договором купівлі-продажу від 23 травня 2011 року №2305.

Разом із уточненою позовною заявою позивачем надано копію договору купівлі-продажу від 03 січня 2011 року №2305.

Розглянувши вищевказані заяви та додані до них документи, судом встановлено наступне.

Права позивача, передбачені частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК), зокрема, щодо збільшення або зменшення розміру позовних вимог можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Статтею 22 ГПК не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п.

Згідно із пунктом 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року №18 в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Так, як вже зазначалось, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми заборгованості з Малого приватного підприємства «Донспецтехбуд». Підставою для стягнення позивач заначає невиконання умов договору купівлі-продажу від 23 травня 2011 року №2305.

Підставою для збільшення позовних вимог, розмір яких викладений в заяві від 31 січня 2014 року (Вх.№5880114), позивач зазначає невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу від 03 січня 2011 року №2305, тобто інший ніж зазначений в позові та просить стягнути заборгованість за двома договорами.

На думку суду вказані заяви не відповідають вимогам статті 58 ГПК, що є підставою для їх повернення відповідно до статті 63 ГПК.

Так, за приписом статті 58 ГПК в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Пунктом 3.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Згідно з положеннями пункту 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення; підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Розглянувши подані позивачем до позову заяву про збільшення позовних вимог, уточненої позовної зяви документи, судом встановлено, що позивачем в одній позовній заяві об’єднані вимоги, що відрізняються між собою підставами виникнення.

Дослідивши договори купівлі-продажу від 03 січня 2011 року №2305 та від 23 травня 2011 року № 2305 судом встановлено, що позивач (Продавець) зобов’язується передати у власність відповідача (Покупця) товар, кількість, найменування, ціна якого, визначається сторонами у видаткових накладних, а Покупець зобовязується прийняти товар від продавця та оплатити його вартість на умовах договору.

Договорами передбачено, що кількість товару, що передається Продавцем на умовах договорів, відображається у видаткових накладних, які є невід’ємними частинами договорів.

Позивачем до матеріалів справи та до заяви про збільшення позовних вимог у якості доказів поставки товару додані видаткові накладні. Проте, наведені документи не містять посилання на спірні договори, що суттєво ускладнить вирішення спору.

Також, сторонами визначено строк дії договору купівлі-продажу від 03 січня 2011 року №2305 – до 30 травня 2011 року. Строк дії договору купівлі-продажу від 23 травня 2011 року №2305 – до 31 грудня 2011 року, додатковими угодами сторони продовжували термін дії договору.

Так, кожен із договорів має власні умови платежів, строки дії, тощо. Тобто, за кожним окремим договором між сторонами виникли взаємні права та зобов`язання, а отже і окремі договірні правовідносини, які повинні доводитися різними доказами.

Наявність декількох різних договорів між одними і тими ж особами не є підтвердженням наявності зв’язку між вимогами за цими договорами щодо підстав їх виникнення.

Однорідність виду договорів та обрання позивачем однакового способу захисту свого порушеного права, на думку суду, не може бути виключною підставою для їх сумісного розгляду, оскільки розгляд цієї вимоги в одному провадженні у майбутньому перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, утруднить вирішення спору, ймовірність одночасного оскарження судового рішення та його виконання у випадку задоволення позову.

Сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки по кожній із заявлених вимог суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру із визначенням й дослідженням кола доказів щодо встановлення обставин, пов'язаних з виконанням сторонами умов за кожним із договорів окремо.

Враховуючи той факт, що позивачем не зазначено обставин, що пов’язують між собою позовні вимоги в частині стягнення сум заборгованості за кожною з поставок за окремими договорами, суд вважає, що сумісний розгляд заявлених позивачем вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору.

За приписом п.5 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об’єднання вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.58, п.5 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути заяву Приватного підприємства «Донецькпостачтрест» про збільшення позовних вимог та уточнену позовну заяву без розгляду.

Додаток: заява про збільшення позовних вимог з доданими до неї документами на 18 аркушах, у тому числі оригінал платіжного доручення №48 від 28 січня 2014 року; уточнена позовна заява з додатками на 9 аркушах.

Суддя О.О. Кучерява