Рішення № 37225650, 28.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23717/13 28.01.14

За позовом фермерського господарства «Агроінвест-Топилище»

до товариства з обмеженою відповідальністю «НК-Груп»

про стягнення 50 836,40 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Грищенко О.М. (за довіреністю)

від відповідача Кучеренко О.І (за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом фермерське господарство «Агроінвест-Топилище» до товариства з обмеженою відповідальністю «НК-ГРУП» про стягнення 50 836,40 грн., а саме: 50 000,00 грн. попередньої оплати та 836,40 грн. трьох процентів річних за договором № 65/12 купівлі-продажу від 31.07.2012 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо поставки автомобіля та на вимогу позивача не повернув попередню оплату за непоставлений товар за договором № 65/12 купівлі-продажу від 31.07.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2013 р. порушено провадження у справі № 910/23717/13 та призначено її до розгляду на 09.01.2014 р.

30.12.2013 р. від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він позовні вимоги відхилив, зазначивши, що направляв на електронну адресу контактної особи Трифонова Ігоря повідомлення про можливість отримати автомобіль, замовлений за договором. Оскільки позивач не оплатив повну вартість автомобіля та відмовився від прийняття товару, до нього в силу п. 9.4 спірного договору було застосовано штраф у розмірі попередньої оплати, а тому підстави для задоволення позову відсутні. В обґрунтування відзиву відповідач надав докази розмитнення автомобіля, замовленого позивачем

У судовому засіданні було оголошено перерву до 28.01.2014 р. та до 04.02.2014 р.

31.01.2014 р. від позивача надійшли пояснення, в яких він зазначив, що Трифонов Ігор не є працівником господарства, а тому направлення електронного листа особі, яка не є працівником позивача, не є належним повідомленням про готовність до передачі товару. Крім того, позивач зазначив, що розмитнення автомобіля свідчить про його доставку на територію України, а не про передачу покупцю.

У судовому засіданні 04.02.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

31.07.2012 р. між фермерським господарством «Агроінвест-Топилище» (продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «НК-Груп» (покупцем) було укладено договір поставки № 65/12 купівлі-продажу (далі - Договір), п. 1.1 якого продавець зобов'язується на умовах цього Договору передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього грошові кошти в розмірі та на умовах, визначених в цьому Договорі.

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна ціна Договору становить 933 000 (дев'ятсот тридцять три тисячі) грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 155500, 00 грн., що за згодою Сторін дорівнює 93 113,77 Євро згідно готівкового курсу купівлі євро, який на день укладення цього Договору становить 1 002,00 грн. за 100.00 Євро. Сторони погоджуються, що в разі збільшення готівкового курсу на день здійснення оплати за цим Договором, сума несплачених коштів перераховується відповідно до збільшеного курсу на день повної або часткової доплати. Готівковий курс визначається як середній курс продажу готівкового Євро в м. Києві на сайті www.finance.ua., також в разі збільшення кросс-курсу долара до євро на 0,01 долара США та більше загальна ціна договору збільшується на 670 грн. за кожні 0,01 долара США збільшення. На день підписання сторони погодили, що згідно офіційної інформації НБУ кросс-курс становить 1,23.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що розрахунок за договором здійснюється наступними етапами: 50 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ) - попередня оплата за автомобіль, протягом трьох банківських днів з дати підписання цього Договору купівлі-продажу. 883 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ) - остаточний розрахунок, протягом 2 (двох) днів з дня закінчення митного оформлення автомобіля на території України.

Відповідно до п. 6.1 та 6.2 Договору продавець передає покупцеві товар за цим Договором протягом 60 (шістдесяти) банківських днів від дати надходження попередньої оплати за Товар, згідно з пунктом 3.3.1. цього Договору, на поточний рахунок продавця за реквізитами визначеними цим Договором. Продавець повідомляє покупця про дату та місце передачі Товару за 1 (один) календарний день до настання дати передачі Товару. Обов'язок продавця повідомити про дату та місце передачі товару покупцеві вважається виконаним у момент отримання покупцем повідомлення від продавця.

Згідно з п. 9.4 Договору покупець, в разі відмови від цього Договору, його розірвання за пропозицією покупця, окрім випадків розірвання Договору у зв'язку з порушенням його умов продавцем, сплачує продавцю штраф в розмірі попередньої оплати за автомобіль згідно з пунктом 3.3.1.

Покупець платіжним дорученням № 23 від 02.08.2012 р. сплатив на користь продавця 50 000,00 грн. попередньої оплати, що підтверджується доказами, наданими в матеріали справи.

Продавець поставку товару у передбачений Договором строк не здійснив.

18.03.2013 р. покупець направив продавцю вимогу про повернення в семиденний строк з моменту отримання вимоги попередньої оплати в зв'язку з не поставкою товару та повідомив про розірвання договору. Вимога отримана відповідачем 17.04.2013 р.

Продавцем попередня оплата не повернута.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідача вказані кошти в сумі 50 000,00 грн., посилаючись на те, що відповідачем не було повернуто сплачені кошти, а вимога від 18.03.2013 р. про сплату заборгованість залишена без відповіді та задоволення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав продукцію у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки відповідачем зобов'язання щодо поставки товару у встановлений строк не виконані, у позивача виникли підстави вимагати повернення коштів, які були перераховані відповідачу в якості попередньої оплати.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 50 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Твердження відповідача про повідомлення позивача шляхом направлення листа на електронну адресу не береться судом до уваги, оскільки договором не передбачено електронного порядку повідомлення про дату та місце передачі товару, не визначено адресу, на яку має бути направлено таке повідомлення. При цьому відповідачем не надано належних, в розумінні ст. 33 ГПК України, доказів отримання позивачем повідомлення.

Суд погоджується з твердженням позивача, що розмитнення транспортного засобу, докази якого надані відповідачем в матеріали справи, підтверджує його надходження на територію України та на склад відповідача, а не доставку позивачу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 836,40 грн. трьох процентів річних.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки вимога про повернення коштів була отримана відповідачем 17.04.2013 р. зобов'язання носить грошовий характер та є простроченим з 25.04.2013 р.

За розрахунком суду за період з 25.04.2013 р. по 14.11.2013 р. розмір 3% річних становить 838,36 грн. річних. Оскільки підстави для стягнення суми більшої , ніж заявлено позивачем, відсутні, з відповідача підлягає стягненню 836,40 грн. 3% річних.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НК-Груп» (04211, м. Київ, вул. Мате Залки, 4-а, кв. 55, код 34348119) на користь фермерського господарства «Агроінвест-Топилище» (45341, Волинська обл. Іваничівський р-н, с. Топилище, код 34626298) 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 836 (вісімсот тридцять шість) грн. 40 коп. 3% річних та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення підписано 19.02.2014р.

Суддя О.Г. Удалова