Рішення № 37225152, 11.02.2014, Богунський районний суд м. Житомира

Справа № 2-377/12

Категорія 47

2/295/49/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2014 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі Зеренко Т.О.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за первісним позовом ОСОБА_1,

АДРЕСА_1,

до ОСОБА_2,

АДРЕСА_3,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -

Орган опіки та піклування Житомирської міської ради,

10014, м. Житомир, м-н ім. С.П. Корольова, буд. 4/2,

про стягнення аліментів на утримання спільної малолітньої дитини,

та за зустрічним позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Житомирської міської ради,

про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини з моменту звернення до суду по день набрання судовим рішенням законної сили, з урахуванням отриманих відповідачем доходів (Т.1 а.с. 85-87, 121, 134; Т. 2 а.с. 5), мотивуючи тим, що спільна дитина-інвалід ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживала з нею. Позивач, зазначає, що після народження другої дитини передала спільного сина ОСОБА_3 на піклування батьку, дитина з нею не проживає.

ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом про стягнення аліментів із матері дитини у розмірі ? частини всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.11.2013 р. і до повноліття дитини. Зустрічний позов обґрунтовує тим, що згідно рішення суду про розірвання шлюбу місце проживання дитини визначено із батьком і дитина починаючи із 2012 року проживає із батьком, а мати матеріальної допомоги не надає, та, крім того, отримує пенсію на дитину-інваліда.

Проти задоволення первісного позову заперечив, посилаючись на те, що батько дитини протягом розгляду справи у той період коли хлопчик проживав разом із матір'ю сплачував аліменти на його утримання, а після того як ОСОБА_1 вийшла повторно заміж та народила другу дитину передала спільного сина ОСОБА_3 на виховання батьку. У зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення позову. Крім того додав, що ОСОБА_2 починаючи з 3 кварталу 2008 року не отримує доходів від здійснення підприємницької діяльності.

У судове засідання 11.02.2014 р. сторони не з'явились.

Від представника ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Судом неодноразово на адресу ОСОБА_1 за вказаною нею в позові та заявах адресою: АДРЕСА_1, а також за місцем реєстрації надсилались судові повістки із зустрічною позовною заявою. Разом з тим, зазначені документи повернулись за закінченням терміну зберігання.

Судом врахована та обставина, що спір досить тривалий час розглядається Богунським районним судом м. Житомира, а тому з метою дотримання розумних строків справа розглянута за наявними в ній матеріалами, з урахуванням заяви ОСОБА_1, яка просила не зволікати із прийняттям рішення. (Т.2 а.с. 20)

У відповідності до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених особами вимог та на підставі представлених сторонами доказів.

Враховуючи, що у матеріалах справи є достатньо доказів про взаємовідносини сторін, розгляд справи відбувся у відсутності учасників процесу, без фіксування звукозаписувальним пристроєм, згідно до норм статей 158, 169, 197 ЦПК України.

Суд оцінивши докази по справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом вважає, що у первісному позові належить відмовити, а зустрічний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З копії свідоцтва про народження вбачається, що сторони є батьками малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Т. 1 а.с. 7)

Хлопчик згідно довідки МСЕК є тяжкохворою дитиною-інвалідом (Т. 1 а.с. 8, 169-171, 173)

Згідно рішення Богунського районного суду м. Житомира (Т. 1 а.с. 20) шлюб подружжя розірваний, а неповнолітнього сина залишено для належного виховання із батьком.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 підтвердив той факт, що протягом 2010-2011 років дитина проживала як із батьком так і з матір'ю. Це також підтверджується довідкою ЖБК «Космос» (Т.1 а.с. 11).

Згідно відомостей з центральної бази даних ДРФО ДПА України про суми виплачених доходів (Т. 1 а.с. 47) ОСОБА_2 починаючи з 3 кварталу 2008 року не отримує доходів від здійснення підприємницької діяльності.

Протягом 2010-2011 років ОСОБА_2 на користь колишньої дружини щомісячно сплачував аліменти на утримання дитини у розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. (Т. 1 а.с. 110-113)

Згідно документів, які містяться у справі (Т. 1 а.с. 122, 145-147; Т.2 а.с. 22), письмових пояснень самої ОСОБА_1, а також пояснень свідка ОСОБА_4 вбачається, що дитина останні роки проживає разом із батьком та бабусею по вул. Будьоного, б. 24, у м . Житомирі, які виховують та піклуються про хлопчика, який, в силу своєї хвороби, потребує постійного стороннього догляду і вживають всіх можливих заходів для його лікування.

У судовому засіданні ОСОБА_2 повідомив, що після народження спільної дитини ОСОБА_1 подала заяву до органів соціального захисту населення про отримання відповідного соціального забезпеченням (пенсії по інвалідності дитини), яку отримує і станом на момент розгляду справи.

Відповідно до ст. 27 Конвенції про захист прав дитини, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення у межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст.ст. 181, 191 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька (матері) і (або) у твердій грошовій сумі; аліменти на дитину присуджуються (за загальним правилом) за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між батьками. Право на отримання аліментів на утримання неповнолітньої дитини має той з батьків, з ким дитина проживає.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Стаття 183 СК України передбачає, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. (ч. 1 ст. 183 СК України)

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 до суду звернулася 30.09.2010 р. (дитина з нею проживала), в період проживання дитини із матір'ю ОСОБА_2 доходів не отримував, але добровільно сплачував аліменти у розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з жовтня 2010 року та по грудень 2011 року включно, що починаючи із 2012 року дитина на виконання рішення суду проживає разом із батьком, а мати при цьому отримує пенсію на дитину - інваліда, а матеріальної допомоги добровільно не надає, офіційно працевлаштована у поліклініці центрально-міської лікарні №2 м. Житомира, суд відмовляє у задоволенні первісного позову, а зустрічний позов про стягнення аліментів із матері дитини у розмірі ? частини всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.11.2013 р. і до повноліття дитини, -задовольняє.

Згідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються з дня пред'явлення позову. У відповідності до ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

Керуючись статтями 88, 212-215, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_1 (ід. н. НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (ід. н. НОМЕР_2) аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.11.2013 р. і до повноліття дитини.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 (ід. н. НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у сумі 229 грн. 40 коп. (одержувач: УДК у місті Житомирі, ідентифікаційний номер 22062319, банк одержувача: УДК у Житомирській області, МФО: 811039, р/р 31115106700002).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.О. Корицька