Рішення № 37223151, 11.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24420/13 11.02.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрасформатор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комель.ЮА"

про розірвання договору

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача: Рибалко О.В. за дов.

Від відповідача: Гайдай Я.Ю. за дов.

Обставини справи:

21.01.2014р. у засіданні суду було оголошено перерву на підставі ст.77 ГПК України.

Пред'явлені вимоги про розірвання договору № ВМ-0296 від 17.07.2013р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Запоріжтрасформатор" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комель.ЮА" на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Позовні вимоги мотивовані істотним порушенням відповідачем умов договору № ВМ-0296 від 17.07.2013р., а саме: невиконанням відповідачем після отримання попередньої оплати своїх зобов'язань за договором щодо виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив).

Заперечуючи проти позову, відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що ним належно виконані обумовлені договором роботи із залученням третіх осіб, що підтверджується відповідними актами прийому-передачі № К-0100 від 14.11.2013р. та № К-0101 від 18.11.2013р., які направлені для підписання на адресу ПАТ «Запоріжтрансформатор», проте залишились останнім не повернені та не підписані, що свідчить про факт прийняття відповідачем вказаних робіт. Стверджує про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, у задоволенні позову просить відмовити.

У письмових поясненнях позивач зазначає, що надіслані на його адресу акти здачі-приймання робіт (надання послуг) не є первинними документами в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік», оскільки не містять відповідних реквізитів, тому позивач не вбачає підстав для підписання відповідних документів та прийняття наданих послуг без відповідного підтвердження такого виконання.

У судовому засіданні 11.02.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2013 року між позивачем (замовник за договором) та відповідачем (виконавець) був укладений договір про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) № ВМ-0296, за умовами якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання надати замовнику послуги з організації власними силами або шляхом залучення третіх осіб заходів з переробки відпрацьованих мастил (олив). Послуги, надання яких передбачає наявність певних дозволів (ліцензій), за відсутності таких дозволів (ліцензій) у виконавця, надаватимуться шляхом залучення третіх осіб, що матимуть відповідні дозволи (ліцензії).

Умовами пп.1.2, 1.3 договору визначено, що під заходами з переробки відпрацьованих мастил (олив) сторони розуміють послуги зі збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відпрацьованих мастил (олив), що здійснюються в комплексі, так і кожен окремо. Цей договір є безпосереднім дорученням замовника виконавцю на здійснення заходів з переробки відпрацьованих мастил (олив) власними силами, а також укладення від власного імені інтересів замовника з будь-якими третіми особами угод на здійснення таких заходів чи їх частини щодо видів та обсягів відпрацьованих мастил (олив), заявлених замовником згідно умов цього договору (п.1.3).

Сторони погодили, що оплата послуг виконавця за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати у розмірі 100 % вартості послуг безготівковим перерахуванням суми попередньої оплати на поточний рахунок виконавця, зазначений у цьому договорі з призначенням платежу «Попередня оплата у розмірі 100% за виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) за договором (п.2.3 договору).

На виконання умов договору замовник за період з 13.08.2013р. по 07.10.2013р. перерахував на рахунок відповідача попередню оплату за послуги на суму 3 008 011,31 грн.

Згідно п.3.1 договору, виконавець зобов'язався у письмовому вигляді звітувати перед замовником про виконання цього договору шляхом підготовки, підписання зі своєї сторони та направлення виконавцю акта про надання послуги.

Пунктом 3.2 договору визначено, що Акт про надані послуги надсилається замовнику у двох примірниках, один з яких замовник зобов'язаний підписати та повернути виконавцю протягом 5 робочих днів з дня отримання або ж у той же строк надати свої мотивовані заперечення на такий Акт. У разі ненадходження підписаного замовником Акта про надані послуги або мотивованих заперечень на такий Акт на адресу виконавця по закінченню вказаного строку з урахуванням тривалості доставки поштового відправлення, Акт вважається погодженим замовником і він позбавляється права оскаржувати зміст цього Акта перед третіми особами, у тому числі і в судових органах.

Згідно п. 3.3 договору, Акти про надані послуги повинні містити інформацію про вид та масу перероблених відпрацьованих мастил (олив) за звітний період.

Позивач стверджує, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) № ВМ-0296, замовник не отримав те, що на що він розраховував при укладенні договору; що є підставою для розірвання договірних відносин у зв'язку з їх істотним порушенням відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи та надані в судовому засіданні докази, господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю у зв'язку з їх та необґрунтованістю та недоведеністю, виходячи з наступного.

Нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору

Відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Згідно зі статями 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному випадку це стосувалось позивача, який мав довести факт істотного порушення відповідачем договірних відносин, що було б підставою для розірвання договору № ВМ-0296 від 17.07.2013р. на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Таких доказів суду не надано.

Позивач у письмових поясненнях вказує, що 23.10.2013р. на його адресу надійшов лист Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі МГУ Міндоходів № 2310/10/25-20/22 від 18.10.2013р., в якому зазначено про виявлені у діяльності позивача факти, які свідчать про можливі порушення ПАТ «Запоріжтрансформатор» податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності у серпні 2013р. з ТОВ «КОМЕЛЬ.ЮА».

06.11.2013р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 1/44-711 від 05.11.2013р. з вимогою протягом 7-ми днів з моменту отримання цієї претензії надати підприємству обумовлені договором послуги та направити Акти про надані послуги разом з доказами їх надання.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач у період з 18.11.2013р. по 20.12.2013р. надіслав на адресу ПАТ «Запоріжтрансформатор» акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 3 008 011,31 грн., а саме: 18.11.2013р.- Акт № К-00000100 від 14.11.2013р. на суму 1 250 000,00 грн., 20.11.2013р. - Акт № К-00000101 від 18.11.2013р. на суму 1 106 880,00 грн., 20.12.2013р.- Акт № К-00000103 від 20.12.2013р. на суму 651 131,31 грн., що підтверджується фіскальними чеками та описами вкладення в цінний лист, копії яких долучені до матеріалів справи.

Однак, з боку позивача отримані акти по договору підписані не були, вмотивованої відмови від підписання вказаних актів у визначені строки надано не було.

Твердження позивача на те, що Акти здачі-приймання робіт (надання послуг № К-00000100 від 14.11.2013р., № К-00000101 від 18.11.2013р., № К-00000103 від 20.12.2013р. не є первинними документами, що підтверджують надання відповідних послуг, оскільки не містять відповідних реквізитів, тому підстави для підписання відповідних документів та прийняття наданих послуг без підтвердження такого виконання відсутні, є безпідставними.

Умовами пункту 2.9 договору замовник та виконавець погодили, що виконавець самостійно та на власний розсуд вирішує умови, порядок і спосіб виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором з дотриманням вимог договору.

Умовами п. 3.3 договору визначено, що Акти про надані послуги повинні містити інформацію про вид та масу перероблених відпрацьованих мастил (олив) за звітний період.

При цьому, у договорі сторони не визначили, який проміжок часу (період) є звітним у даних договірних відносинах.

Посилання позивача на акти Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі МГУ Міндоходів № 242/25-00/00213428 від 28.11.2013р., № 308/25-00213428 від 26.12.2013р. документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Запоріжтрансформатор» з питань дотримання податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з ТОВ «КОМЕЛЬ.ЮА» за серпень 2013р., вересень 2013р., якими встановлено відсутність факту надання послуг, попередньо сплачених по договору № ВМ-0296 від 17.07.2013р. не є належними доказами у справі відповідно до ст. 34 ГПК України.

Нормами чинного законодавства України на органи державної податкової служби України покладено завдання здійснювати контроль за своєчасністю та повнотою сплати податків, зборів (інших обов'язкових платежів) до бюджетів.

Згідно з п. 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень вказаного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні або інші документи, зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів з посиланням на відповідні норми чинного законодавства ( п.п. 4 - 6 Порядку).

Посилання позивача на те, що податковий орган в ході перевірки прийшов до висновку, що ТОВ «Комель.Ю.А.» має ознаки податкової ями, не можуть вважатися беззастережними та безперечними доказами в підтвердження факту істотного порушення договору відповідачем, а будь-яких інших доказів на підтвердження вказаного факту позивачем суду не надано.

Акт перевірки не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

Доказів того, що позивач звертався до позивача у період до 23.10.2013р. із вимогами про виконання обумовлених договором робіт та надсилання Актів здачі приймання робіт (надання послуг), у т.ч. за серпень 2013р., вересень 2013р., суду не надано.

Згідно з частиною четвертою статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитись від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Лист позивача за № 1/30-34 від 01.11.2013р., адресований відповідачу, в якому ПАТ «Запоріжтрансформатор» висловило ТОВ «КОМЕЛЬ.ЮА» до врегулювання питань з податковими органами, не користуватись послугами, передбаченими договором № ВМ-0296 від 17.07.2013р. не приймається судом в якості підтвердження факту порушення відповідачем умов договірних відносин та намір замовника розірвати в односторонньому порядку чи відмовитись від договору.

Таким чином, позивачем в порушення ст.ст. 33, 34 ГПК України не доведено та не надано належних доказів невиконання відповідачем своїх зобов'язань та істотного порушення умов договору № ВМ-0296 від 17.07.2013р., що було б підставою для розірвання договору в розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог в зв'язку з їх безпідставністю та недоведеністю.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя О.М.Ярмак