Ухвала суду № 37222644, 04.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 р.Справа № 816/5930/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Павленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2013р. по справі № 816/5930/13-а

за позовом Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

11 жовтня 2013 року Полтавська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 1700 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що за результатами перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було складено акт, в якому встановлено порушення п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", на підставі якого прийнято рішення про застосування фінансових санкцій до відповідача у вигляді штрафу.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2013р. адміністративний позов Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) податковий борг по адміністративним штрафам та іншим санкціям в розмірі 1700 грн. (одна тисяч сімсот гривень) на бюджетний рахунок 31112106700395, отримувач - Державний бюджет, код платежу 21081100, банк - ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення не відповідає фактичним обставинам справи, є необґрунтованим та неправильним, суперечить нормам матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2013р. та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Полтавською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких вона не погоджується з твердженнями, викладеними в апеляційній скарзі, вважає, що висновок про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином. Від Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Апелянт в апеляційній скарзі, як довод незаконності рішення суду першої інстанції, вказує на відсутність правопорушення за яке застосований штраф у розмірі 1700 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована Полтавською районною державною адміністрацією Полтавської області 12.11.2007 року, номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 2 577 000 0000008909, ідентифікаційний код НОМЕР_1, свідоцтво серії НОМЕР_2 та перебуває на податковому обліку як платник податків та зборів (обов'язкових платежів) з 13.11.2007 року за № 370.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем була проведена перевірка відповідача, за результатами якої було прийнято рішення від 02.09.09 № 2297/Г/23-050 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. підставі Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідачем було оскаржено дане рішення у Полтавському окружному адміністративному суді, в результаті якого було прийнято постанову від 12.05.2010 року по справі № 2а-47566/1670 про задоволення позову.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010 року апеляційну скаргу Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2013 року задоволено частково, а саме, в частині щодо визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1700 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.06.2013 року постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010 року залишено без змін.

Статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлені ці обставини.

Відповідач, заперечуючи в задоволенні позову вказував, що відповідно до постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 12.05.2010 року по справі № 2а-47566/1670, провадження по справі закрито за статтею 164 частини 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. І тому у позивача не має підстав стягувати податковий борг.

Колегія суддів зазначає, що обґрунтування, на які посилається відповідач є хибними, виходячи з наступного. Так, Октябрським районним судом м. Полтави було закрито провадження по справі щодо відсутності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки вона його не вчиняла. Проте предметом даного позову є стягнення адміністративно-господарської санкції застосованої рішенням позивача від 02.09.09 № 2297/Г/23-050. При цьому правомірність застосування цього штрафу встановлена рішеннями апеляційного адміністративного та Вищого адміністративного суду України.

Адміністративна відповідальність (за нормами КУпАП) та відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій є різними видами відповідальності, та застосовуються незалежно одна від одної.

Згідно ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Отримавши рішення позивач оскаржив його суму, штраф не сплатив, не зважаючи на визначення правомірності застосування штрафних санкцій у розмірі 1700 грн. судами апеляційної та касаційної інстанцій.

Докази оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу в повному обсязі у матеріалах справи відсутні. Натомість, письмові пояснення позивача свідчать про наявність у відповідача податкового боргу у сумі 1700 грн.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2013р. по справі № 816/5930/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 10.02.2014 р.