Постанова № 37222368, 17.02.2014, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/727/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Тихонова І.В.

при секретарі: Лушниковій О.С.

за участю сторін:

представник позивача не з'явився,

представник відповідач не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області до Державного підприємства «Антрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за віком на пільгових умовах за списком №1 в сумі 44747, 56 грн., -

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області до Державного підприємства «Антрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за віком на пільгових умовах за списком №1 в сумі 44747, 56 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.

Управління Пенсійного фонду здійснює виплату пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача, згідно норм п. "а", ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідач повинен вносити до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі призначених відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

За період з серпня 2013 року по жовтень 2013 року відповідач має заборгованість перед управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах у розмірі 44747, 56 грн.

У зв'язку із несплатою відповідачем у добровільному порядку заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, позивач звернувся з позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, у адміністративному позові зазначив про розгляд справи без участі повноважного представника, в якому просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання, у якому позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що Відокремлений підрозділ «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» ДП «Антрацит» зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області як платник внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України. (а.с.12)

Позивач здійснює доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 (а.с.15-28).

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п.6.8 вказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (1058-15), сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б", "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Таким чином, виплати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Судом встановлено, що позивач здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача, що підтверджується розрахунками, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні встановлено, що згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, складеного управлінням Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області, за період з серпня 2013 року по жовтень 2013 року заборгованість відповідача перед пенсійним фондом по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій складає 44747,56 грн.

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б""з"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них до позивача заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Заборгованість підприємства з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій також підтверджується карткою особового рахунку платника (а.с.13), згідно якого сума боргу складає 44747,56 грн.

Крім того, відповідач визнав позовну заяву у повному обсязі, про що виклав в письмовому зверненні до суду.

Частинами 1, 2 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.4 ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд вважає, що підстави для неприйняття визнання позову відсутні, позовні вимоги позивачем доведені, тому позов управлінням Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах у розмірі 44747,56 грн., підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області до Державного підприємства «Антрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за віком на пільгових умовах за списком №1 в сумі 44747, 56 грн., задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Антрацит» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком №1 призначених працівникам Відокремленого підрозділу «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» за серпень 2013 - жовтень 2013 року у розмірі 44747,56 гривень (сорок чотири тисячі сімсот сорок сім гривень 56 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 18 лютого 2014 року.

Суддя І.В.Тихонов