Постанова № 37222052, 05.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 р. Справа № 820/7937/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Павленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Євроцемент - Україна" та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2013р. по справі № 820/7937/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Євроцемент - Україна"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Євроцемент-Україна" (далі за текстом - позивач, ПАТ "Євроцемент-Україна") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просить суд визнати протиправними та скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 13.05.2013р. № 0000194400 форми "В4", № 0000184400 форми "В1", а також від 17.10.2013р. № 000074400 форми "В4", № 0000064400 форми "В1".

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив про те, що висновки акту перевірки, на підставі яких було прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, документально не підтверджені та нормативно не обґрунтовані, вважає такі висновки суто су'єктивною думкою особи, котра склала даний акт перевірки. Вважає, що в податковому обліку правомірно відобразив суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Галіон", які склалися в межах звичайної господарської діяльності, обумовлені її потребами та документально підтверджені. Звернув увагу, що висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про можливість включення податкових накладних до складу податкового кредиту лише того податкового періоду, в якому такі податкові накладні виписані, є помилковими та суперечать п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, котрим закріплено право платників податків на включення податкових накладних до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дня складання податкової накладної.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2013р. адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення, винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 17.10.2013р. № 00000744000 форми "В4" в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2013р. в розмірі 7812,00 грн. та № 0000064400 форми "В1" в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2013р. в розмірі 9279,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4639,50 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, не погоджуючись з вказаним рішенням суду в частині задоволення позову, в апеляційній скарзі вказує, що висновки, викладені в ньому не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального та процесуального права, а саме: ст..7,11, 159 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2013р. та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Публічне акціонерне товариство "Євроцемент - Україна", не погоджуючись з вказаним рішенням суду в частині залишення без задоволення позовних вимог, в апеляційній скарзі вказує, що рішення в цій частині прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст..129 Конституції України, ст..69 та 159 КАС України, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2013р. в частині залишення без задоволення адміністративного позову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача та представник відповідача в судовому засіданні підтримали доводи викладені в своїх апеляційних скаргах.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Євроцемент - Україна" підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що СДПІ з ОВП у м. Харкові проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "Євроцемент-Україна" з питань законності та достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2012 року, суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів по декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року, та достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2013 року. За результатами проведеної щодо позивача документальної позапланової виїзної перевірки складено акт від 19.04.2013р. № 216/44.0-08/00293060 (том1, а.с.53-а.с.102), яким встановлено порушення ПАТ "Євроцемент-Україна" п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за свічень 2013р. на 236257,00 грн. та від'ємного значення січня 2013р. у сумі 147669,00 грн..

Згідно з п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17, п. 86.4, п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта, результати розгляду яких враховуються керівником органу державної податкової служби (або його заступником) при прийнятті рішення про визначення грошових зобов'язань. В ході розгляду справи судом з'ясовано, що позивач з висновками акту документальної позапланової виїзної перевірки від 19.04.2013р. № 216/44.0-08/00293060 не погодився та надав до СДПІ з ОВП у м. Харкові письмові заперечення № 110/ЕЦУ-755/13 від 23.04.2013р.. Однак, листом від 07.05.2013р. № 4842/10/44.0-20 відповідач повідомив ПАТ "Євроцемент-Україна" про залишення висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки від 19.04.2013р. № 216/44.0-08/00293060 без змін.

Відповідно до висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки від 19.04.2013р. № 216/44.0-08/00293060 та згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України СДПІ з ОВП у м. Харкові 13.05.2013р. винесено податкові повідомлення-рішення № 0000194400 форми "В4" про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2013р. в розмірі 147669,00 грн. та № 0000184400 форми "В1" про зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2013р. в розмірі 236257,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 118128,50 грн. відповідно до п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 13.05.2013р. № 0000194400 та № 0000184400 були оскаржені позивачем в адміністративному порядку відповідно до приписів п. 56.2, п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України шляхом послідового подання скарг до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників Державної податкової служби від 22.05.2013р. № 110/ЕЦУ-917/13 (том1, а.с.25-а.с.31) та Міністерства доходів і зборів України від 01.08.2013р. № 110/ЕЦУ-1490/13 (том1, а.с.39-а.с.45). Матеріалами справи встановлено, що рішенням за результатами розгляду скарги Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 18.07.2013р. № 10200/10/10-234 (том1, а.с.32-а.с.34) скарга ПАТ "Євроцемент-Україна" залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 13.05.2013р. № 0000194400 та № 0000184400 - залишені без змін. Натомість, рішенням за результатами розгляду скарги Міністерства доходів і зборів України від 02.10.2013р. № 12456/6/99-99-10-01-15 скарга ПАТ "Євроцемент-Україна" частково задоволена, податкові повідомлення-рішення від 13.05.2013р. № 0000194400 та № 0000184400 частково скасовані.

Оцінюючи висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки від 19.04.2013р. № 216/44.0-08/00293060 про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум згідно з податковими накладними включеними до додатку 8, які виписані не в звітному, а в попередніх податкових періодах, суд першої інстанції дійшов висновку про їх помилковість та колегія суддів погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Суд вважає, що наведені вище положення повністю узгоджуються як з вимогами абзацу першого п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, за якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, так і з приписами абзацу третього п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, яким передбачено, що якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Аналіз наведених законодавчих норм вказує на помилковість висновків СДПІ з ОВП у м. Харкові про можливість включення до складу податкового кредиту звітного податкового періоду лише сум за податковими накладними, які виписані в такому податковому періоді. Оскільки будь-яких інших мотивів для зменшення позивачеві сум податкового кредиту акт документальної позапланової виїзної перевірки від 19.04.2013р. № 216/44.0-08/00293060 по даному епізоду не містить, тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

При цьому суд застосовую норми податкового кодексу в редакції що діяла на момент виникнення спірних відносин. Обмеження щодо терміну подачі скарг на порушення порядку видачі податкових накладних були внесені до законодавства після подання відповідних декларацій позивачем.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки від 19.04.2013р. № 216/44.0-08/00293060, що покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 17.10.2013р. № 00000744000 № 0000064400, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Актом документальної позапланової виїзної перевірки від 19.04.2013р. № 216/44.0-08/00293060 встановлено порушення ПАТ "Євроцемент-Україна" п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України по взаємовідносинам з ТОВ "Галіон", що призвело до завищення суми податкового кредиту за грудень 2012р. на суму 140542,00 грн. та січень 2013р. на суму 87604,00 грн..

Аналіз акту перевірки дає підстави вважати, що за результатами перевірки у податкового органу не виникло сумнівів щодо реальності укладених угод з ТОВ «Галіон», правомірності та законності оформленої первинної документації, фактичного надання послуг ПАТ "Євроцемент-Україна" ТОВ «Галіон».

Однак, вивчивши штатний розпис Публічного акціонерного товариства "Євроцемент - Україна", податковий орган дійшов висновку про відсутність можливості обґрунтувати доцільність використання у господарській діяльності наданих ТОВ «Галіон» працівників при наявності у Публічного акціонерного товариства "Євроцемент - Україна" достатньої кількості штатних працівників.

Однак, чинним законодавством не передбачено для платника податків будь-яких юридичних наслідків, в разі відсутності можливості податковим органом обґрунтувати доцільність використання у господарській діяльності найманих працівників на підставі відповідного договору.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу - відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно з п.2 ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу - підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ч. 1 ст. З Господарського кодексу - під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Таким чином, будучи вільним у виборі предмета договору, з метою виготовлення та реалізації необхідних об'ємів продукції, ПАТ "Євроцемент - Україна" підприємство у ТОВ «Галіон» придбало послуги з надання персоналу, оскільки на момент придбання таких послуг у ПАТ "Євроцемент - Україна" підприємства об'єми виробництва перевищували наявної на підприємстві кількості робітників. Саме тому, у зв'язку із необхідністю додаткових трудових ресурсів на виробництві (для здійснення господарської діяльності), були залучені наймані працівники, що не суперечить чинному законодавству.

ТОВ «Галіон» являється платником ПДВ, відповідно до наданих до перевірки документів вбачається, що ПАТ "Євроцемент - Україна" було сплачено ПДВ в ціні придбаних послуг, контрагентом було виписано податкові накладні, що дає право ПАТ "Євроцемент - Україна", відповідно до приписів чинного законодавства, формувати податковий кредит по взаємовідносинам із зазначеним контрагентом.

Судом першої інстанції у судовому рішенні зазначає, що наявна кількість працівників ПАТ "Євроцемент - Україна" відповідно до штатного розкладу вказує на достатні можливості щодо самостійного забезпечення потреб власної господарської діяльності у робочій силі. Позивачем до матеріалів справи не надано доказів того, що понесені на користь ТОВ «Галіон» витрати були обумовлені потребами звичайної господарської діяльності.

Проте, таке твердження не відповідає наявним в матеріалах справи доказам виконання найманими працівниками ремонтних робіт основних засобів ПАТ "Євроцемент - Україна". Позивачем до суду були надані звіти про роботи (послуги) виконані у грудні 2012р. та у січні 2013р., з яких вбачається найменування цеху або функціонального підрозділу, для якого виконані роботи (послуги), вид виконаних робіт або послуг. Також були надані Акти виконаних робіт по технічному огляду і технічному обслуговуванню основних засобів, відповідно до яких вбачається вид виконаних робіт, найменування об'єкту або групи об'єктів основних засобів, на яких виконувались роботи, кількість людино-годин на вид робіт; Акти виконаних господарським способом робіт по ремонту основних засобів, з яких вбачається найменування функціонального підрозділу, який виконував роботи, спеціальність робітника, реквізити розпорядливого документа, яким визначено завдання. На вимогу суду апеляційної інстанції надані також шляхові листи, щодо фактичного виконання водіями наданими ТОВ «Галіон» перевезень, надано журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці працівників підрядних організацій, службові записки посадових осіб ТОВ «Галіон», щодо надання постійних пропусків його працівникам.

Отже, до суду були надані документи, які свідчать, що наймані працівники виконували ремонтні роботи основних засобів підприємства, здійснювали технічний огляд і технічне обслуговування основних засобів, перевезення, що безпосередньо пов'язано з веденням господарської діяльності позивача, оскільки виробництво цементу вимагає справну роботу всіх основних засобів підприємства.

Крім того, з вказаних документів вбачається, що у всіх ремонтних роботах були задіяні як працівники позивача, так і наймані працівники, що свідчить про те, що позивач не мав змоги у цей період виконати всі ремонтні роботи власними силами.

Позивач пояснює необхідність угоди з ТОВ «Галіон» тим, що на підприємстві у даний період (грудень 2012р., січень 2013р.) не вистачало власних трудових ресурсів, що зумовило укладання вищенаведених договорів послуг з надання персоналу.

Наведене не спростовано.

При цьому суд не приймає пояснень та розрахунку податкового органу щодо відсутності економічної вигоди угоди з ТОВ «Галіон», в співвідношенні з витратами на оплату працівників, як що б вони були найняті на підставі трудової угоди, з урахуванням відповідних заробітних плат, які нараховуються працівникам позивача, оскільки даний розрахунок не свідчить про значне перевищення витрат, не враховує сезонний характер праці, і необхідність наступного звільнення в зв'язку з зменшенням обсягу робіт, крім того, відповідач не довів можливість своєчасного працевлаштування необхідної кількості спеціалістів за відповідною кваліфікацією.

Фахівцями податкового органу та судом першої інстанції було невірно застосовані положення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів, але не вище рівня звичайних цін, з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, з вищевикладеної норми вбачається, що для формування податкового кредиту є такі вимоги:

податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів, але не вище рівня звичайних цін;

товар (послуги) придбається з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В нашому випадку договірна вартість придбаних послуг не перевищує рівень звичайних цін, (інше не встановлено, податковим органом не доведено)послуги придбавались з метою їх використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності.

Зворотнього відповідачем не доведено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення позовних вимог.

В іншій частині колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що доводи апеляційних скарг не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції в цій частині відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Євроцемент - Україна" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2013р. по справі № 820/7937/13-а скасувати в частині відмови в задоволенні позову.

В цій частині прийняти нову постанову, якою скасувати податкові повідомлення рішення винесені Спеціалізованою державною податкової інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 17.10.2013р. № 00000744000 форми "В4" в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2013р. в розмірі 139 857,00 грн. та № 0000064400 форми "В1" в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2013р. в розмірі 226 978 грн. основного платежу та 113 489 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2013р. по справі № 820/7937/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Тацій Л.В. Повний текст постанови виготовлений 10.02.2014 р.