Постанова № 37221790, 14.02.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2014 року справа № 813/9527/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді: Крутько О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Сокальської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Приватного підприємства «Простір» про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и в :

Сокальська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулася у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Приватного підприємства «Простір» про стягнення податкового боргу у розмірі 13250,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у відповідача існує податковий борг внаслідок несплати податкового зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 13250,00 грн. Враховуючи те, що відповідачем тривалий час не вживаються заходи щодо погашення заборгованості самостійно, просить позов задовольнити повністю.

Суд ухвалою відкрив скорочене провадження у даній справі, надав відповідачу строк для подання заперечення проти позову або заяви про визнання позову та роз’яснив наслідки такого неподання.

Поштова кореспонденція від відповідача повернулася на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч.8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

Відповідно до п.11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З врахуванням того, що на адресу суду від відповідача не надходило заперечення проти позову та заяви про визнання позову, суд вважає за можливе, у відповідності до вимог ч.4 ст.183-2 КАС України, розглядати справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

ПП «Простір» зареєстровано як юридична особа, з присвоєнням коду в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України – 30953943, згідно Витягу від 17.04.2013 року №16317942 та взято на облік в органах державної податкової служби.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є органи державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість у ПП «Простір» з податку на додану вартість складають податкові зобов’язання, нараховані позивачем у зв’язку з порушенням підприємством податкового законодавства:

- 22.03.2011 року позивачем, на підставі акта перевірки №80/2301/30953943 від 16.02.2011 року, прийнято податкове повідомлення рішення №0002102301, згідно якого сума грошового зобов’язання, за платежем податок на додану вартість, складає 9250,00 грн., в тому числі за основним платежем 7400,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1850,00 грн.;

- 31.05.2011 року позивачем, на підставі акта перевірки №342/2301/30953943 від 16.05.2011 року, прийнято податкове повідомлення рішення №0003792301, згідно якого сума грошового зобов’язання, за платежем податок на додану вартість, складає 4000,00 грн., в тому числі за основним платежем 3200,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 800,00 грн.;

Відповідно до припису норми п.п. 14.1.137 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 вищезазначеного Кодексу вбачається, що податковий борг – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п.20.1.28 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 20.1.18. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

У п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно довідки Сокальської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 11.12.2013 року №1239/9/1540 у відповідача станом на 11.12.2013 року обліковується заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 155 002,53 грн.

Позивач надсилав відповідачу податкові вимоги, а саме першу податкову вимогу №1/304 від 24.11.2008 р. на суму 7910,37 грн. та другу податкову вимогу №2/325 від 25.12.2008 р. на суму 7910,37 грн.

Відповідно до п.п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.1. статті 95 ПК України).

У відповідності до пункту 95.3. цієї ж статті стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.4. статті 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Частиною 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості є узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу.

Слід зазначити, що до матеріалів справи долучено копію постанови Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 року у справі №2а-6766/11/1370 за позовом ПП «Простір» до ДПІ у Сокальському районі Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002102301 від 22.03.2011 року, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Дана постанова набрала законної сили 01.02.2012 року.

Також, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2011 року у справі №2а-9357/11/1370 за позовом ПП «Простір» до ДПІ у Сокальському районі Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003792301, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги Сокальської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Керуючись ст. ст. 71, 72, 94, 158, 159, 160-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Приватного підприємства «Простір» (код ЄДРПОУ: 30953943) у банках, обслуговуючих цього платника податків, до бюджету 13250 (тринадцять тисяч двісті п’ятдесят) грн. 00 коп. податкового боргу.

Постанову звернути до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі протягом десяти днів з дня одержання копії постанови апеляційної скарги, яка подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Крутько О.В.