Рішення № 37220476, 10.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20560/13 10.02.14

За позовом Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська реклама»

про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Судді: Дупляк О.М. (головуюча)

Капцова Т.П.

Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився,від відповідача: Рибка Б.В., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська реклама» про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок падіння рекламного щита на тротуарі біля узбіччя дороги на розі вул. М. Коцюбинського/бул. Т. Шевченка, 14/36а, по якій рухався транспортний засіб «Range Rover», державний номер АА4444НА, останній було пошкоджено. Враховуючи, що позивач є страховиком транспортного засобу «Range Rover», державний номер АА4444НА, згідно з договором добровільного страхування наземного транспорту за програмою « 50 х 50» № 23 170001-4222, позивач просить суд стягнути з відповідача 88.974,95 грн страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 порушено провадження у справі № 910/20560/13 та призначено до розгляду на 11.11.2013.

Позивач 24.10.2013 через відділ канцелярії суду звернувся з клопотанням № 2960 від 23.10.2013 про витребування у відповідача в якості доказу дозволу № 17459-07-П-1 строком дії до 01.04.2013 на встановлення рекламного щита, який належить останньому.

Відповідно до наказу голови Господарського суду міста Києва № 367-К від 01.11.2013 прізвище судді Ониськів О.М. змінено на Дупляк.

У судових засіданнях 11.11.2013, 19.11.2013 та 02.12.2013 було оголошено перерви.

Представником позивача 19.11.2013 у судовому засіданні 19.11.2013 надано суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, у тому числі письмових пояснень б/н від 28.10.2013 щодо відсутності у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а також відсутності рішення цих органів з такого спору.

Представник відповідача 19.11.2013 у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву б/н від 19.11.2013, в якому зазначив, що на момент падіння рекламного щита жодних нарікань з боку Київської міської державної адміністрації та інших контролюючих органів стосовно технічного стану рекламної конструкції не надходило. Разом з цим зазначив, що падіння рекламного щита було викликане провалом частини тротуару, зокрема, в місті кріплення рекламної конструкції, через аварію на тепломережі, розташованої під тротуаром, відтак, за твердженням відповідача, відсутня неправомірна поведінка та вина останнього, у зв'язку з чим у задоволенні позову просив відмовити.

Представник відповідача 19.11.2013 у судовому засіданні надав клопотання б/н від 19.11.2013 про приєднання до матеріалів справи додаткових документів.

Представником позивача у судовому засіданні 02.12.2013 надано суду клопотання б/н від 02.12.2013 про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

У судовому засіданні 10.12.2013 представник позивача надав суду уточнену позовну заяву № 3463 від 10.12.2013, в якій останній зазначив, що відповідач, згідно з приписами ст. 42 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, ст. 16 Закону України «Про рекламу», є відповідальною особою за заподіяні збитки, оскільки рекламний щит належить останньому та встановлений відповідно до дозволу № 17459-07-П-1.

Ухвалою суду від 10.12.2013 розгляд справи відкладено на 24.12.2013.

Відповідач у судовому засіданні 24.12.2013 надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2013 призначено колегіальний розгляд справи № 910/20560/13.

Розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва від 24.12.2013 справу № 910/20560/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дупляк О.М. (головуюча), Куркотова Є.Б., Марченко О.В.

Ухвалою суду від 24.12.2013 зазначеною колегією суддів прийнято справу № 910/20560/13 до свого провадження та призначено до розгляду на 21.01.2014.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 21.01.2014 справу № 910/20560/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Бондарчук В.В. (головуюча), Куркотова Є.Б., Нечай О.В.

Ухвалою суду від 21.01.2014 зазначеною колегією суддів прийнято справу № 910/20560/13 до свого провадження та призначено до розгляду на 04.02.2014.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 23.01.2014 справу № 910/20560/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дупляк О.М. (головуюча), Куркотова Є.Б., Нечай О.В., у зв'язку з виходом судді Дупляк О.М. з лікарняного та знаходженням судді Марченко О.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 23.01.2014 зазначеною колегією суддів прийнято справу № 910/20560/13 до свого провадження та призначено до розгляду на 04.02.2014.

Позивач 04.02.2014 через відділ канцелярії суду подав заяву про відкладення розгляду справи, призначеного на 04.02.2014.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.02.2014 надав суду письмові пояснення б/н, б/д, відповідно до яких зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази неправомірної поведінки відповідача, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та пошкодженням транспортного засобу, вини відповідача, відповідно відсутні правові підстави для відшкодування шкоди на користь позивача, у зв'язку з чим у задоволенні позову просив відмовити.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 04.02.2014 справу № 910/20560/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дупляк О.М. (головуюча), Капцова Т.П., Нечай О.В.

Ухвалою суду від 04.02.2014 зазначеною колегією суддів прийнято справу № 910/20560/13 до свого провадження та призначено до розгляду на 04.02.2014.

Ухвалою суду від 04.02.2014 задоволено клопотання позивача, розгляд справи відкладено на 10.02.2014.

У судовому засіданні 10.02.2014 представник відповідача проти позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Нез'явлення представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.02.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 05.07.2012 за адресою: м. Київ, бул. Т. Шевченка, 36 було виявлено пошкодження лобового скла, переднього капоту та правої сторони автомобіля «Range Rover», державний номер АА4444НА, яке, згідно з поясненнями позивача, спричинено в результаті падіння рекламного щита, що був вмонтований на тротуарі біля узбіччя дороги. Даний факт підтверджується актом Комунальної аварійно-рятувальної служби «Київська служба порятунку» виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт від 05.07.2012, протоколом огляду транспортного засобу від 06.07.2011 та встановлено постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.07.2012.

Постановою начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 11.07.2012 відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю ознак складу злочину, передбаченого ст. 194 КК України.

Судом установлено, що транспортний засіб «Range Rover», державний номер АА4444НА застрахований позивачем згідно з договором добровільного страхування наземного транспорту за програмою « 50 х 50» № 23 170001-4222, укладеного між позивачем (страховик) та Тарасуловим Ігорем Ігоревичем (страхувальник) (далі - Договір).

Відповідно до звіту № 001346 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Range Rover», державний номер АА4444НА та ремонтної калькуляції № 01346 від 20.11.2012, вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу склала 84.019,12 грн.

Згідно з Договором, укладеним між позивачем та страхувальником, подію було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № СНТ - 23/17/0001/4222 - 01/Ф від 18.07.2012, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 85.374,00 грн.

Відповідно до акта ТОВ «АВТОІМПОРТС» виконаних робіт № Н3-0000406 від 26.07.2012 вартість відновлювального ремонту склала 88.974,95 грн, на яку ТОВ «АВТОІМПОРТС» страхувальнику позивача було виставлено рахунок-фактуру № СФ-0003887 від 09.07.2012.

Позивач на підставі Договору та страхового акта виплатив власнику пошкодженого транспортного засобу суму страхового відшкодування в розмірі 88.974,95 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 11363 від 18.07.2012.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 526 від 26.02.2013 щодо сплати виплаченого позивачем страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 88.974,95 грн, на яку відповідач листом № 166 від 27.03.2013 відмовив у його виплаті, посилаючись на те, що падіння рекламної конструкції було спричинене аварією каналізаційної мережі, розташованої під тротуаром та, відповідно, провалом частини тротуару, зокрема, у місці кріплення рекламної конструкції, що на думку відповідача свідчить про відсутність його вини у пошкодженні забезпеченого транспортного засобу страхувальника позивача.

Станом на час розгляду спору відповідачем вказаних коштів не сплачено, доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ст. 11 ЦК України завдання майнової (матеріальної) шкоди є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 16 ЦК України та ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, під збитками розуміються, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб.

Тобто, порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

За загальним правилом збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах тощо.

Так, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідно до статті 623 ЦК України та 224 ГК України.

Обов'язковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність поведінки (дії чи бездіяльності) відповідача, шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.

Судом установлено, що рекламний щит, який знаходиться на розі вул. М. Коцюбинського/бул. Т.Шевченка, 14/36а в м. Києві, належить відповідачу на праві володіння та користування на підставі договору оренди № 310309/1 від 31.03.2009, укладеного між ТОВ "Біг Борд Група" та відповідачем, зі строком дії з 31.03.2009 до повного виконання сторонами договірних зобов'язань. Згідно з актом приймання-передачі рекламний щит було передано в користування відповідачу. Пунктом 3.4 Договору повернення рекламного щита оформляється сторонами шляхом підписання акта примання-передачі. Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.07.2012, рекламний щит був вмонтований на тротуарі біля узбіччя дороги. При цьому судом встановлено, що рекламний щит розташований на підставі дозволу № 17459-07-П-1 на розміщення зовнішньої реклами, зі строком дії до 01.04.2013.

Станом на час розгляду справи відповідач визнав, що зазначений рекламний щит продовжує перебувати в його орендному користуванні. Доказів того, що строк дії договору закінчився та рекламний щит відповідачем було повернуто орендодавцю згідно договору за актом приймання-передачі до суду не надано.

Згідно з п. 42 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003, відповідальність за технічний стан рекламних засобів, порушення вимог техніки безпеки під час розташування та експлуатації рекламних засобів несе розповсюджувач зовнішньої реклами згідно із законодавством.

Розташування рекламних засобів на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування дозволяється за погодженням з Державтоінспекцією (п. 43 Типових правил).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг проводиться відповідно до цього Закону за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власниками та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 18.2 Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради № 37/6253 від 22.09.2011, розповсюджувач реклами забезпечує розміщення та експлуатацію РЗ з дотриманням норм техніки безпеки, пожежної безпеки і санітарних норм. Розповсюджувач реклами несе відповідальність за будь-які порушення норм безпеки, несправності та аварійні ситуації, що виникають з їх вини, та повинні за власний рахунок усувати всі дефекти, що виникають у процесі експлуатації РЗ.

Отже, розповсюджувач реклами зобов'язаний дотримуватись норм техніки безпеки, забезпечення розміщення та експлуатацію рекламного засобу з дотриманням всіх встановлених вимог та несе відповідальність за всі несправності та аварійні ситуації. Выдтак судом установлено, що винною особою у заподіянні шкоди авутомобілю «Range Rover», державний номер АА4444НА, внаслідок падіння щита є відповідач як рохзповсюджувач реклами та користувач зазначеного щита на день його падіння.

Таким чином судом установлено наявність вину відповідача у спричинених позивачу збитках, що полягає у пошкодженні майна страхувальника позивача та протиправну його поведінку, що полягає у невиконанні відповідачем обов'язку щодо відшкодування заподіяних збитків.

Розмір понесених позивачем збитків в сумі 88.974,95 грн також визнається судом доведеним, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, а саме: акт ТОВ «АВТОІМПОРТС» виконаних робіт № Н3-0000406 від 26.07.2012, платіжне доручення № 11363 від 18.07.2012.

Наявнівсть причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та заподіяними збитками також визнається судом доведеним з огляду на вищевстановлені судом обставини справи.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи наведені вище положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, таким чином до останнього після сплати страхової виплати за завдану внаслідок падіння рекламного щита шкоди, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тобто відповідача, оскільки останній, відповідно до наведених вище положень законодавства та встановлених обставин справи, є розповсюджувачем реклами та відповідальним за аварійну ситуацію, що виникла з його вини та підтверджується зібраними у справі доказами.

Посилання відповідача на, те що падіння рекламного щита з провалом частини тротуару, зокрема, в місті кріплення рекламної конструкції, було викликано аварією на тепломережі, розташованої під тротуаром, відповідачем не доведено, оскільки не підтверджено належними доказами, відтак визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи. Разом з цим суд зауважує, що довідка Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) свідчить про тимчасове порушення благоустрою та його відновлення за адресою: бул. Т. Шевченка, 36 у період з 07.07.2012 по 14.07.2012, тоді як падіння рекламної конструкції на забезпечений транспортний засіб страхувальника позивача відбулося 05.07.2012, що підтверджується наявними у справі доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, враховуючи викладене вище, позов підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська реклама» (04655, м. Київ, вул. Ігорівська, 14-А, код ЄДРПОУ 23161823) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, офіс 13, код ЄДРПОУ 21130899) збитки в сумі 88.974 (вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) грн 95 коп. та судовий збір у сумі 1.779 (одна тисяча сімсот сімдесят дев'ять) грн 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.02.2014

Судді О.М. Дупляк (головуюча)

Т.П. Капцова

О.В. Нечай